До вимирання видів призводять три головні безпосередні загрози: втрата місць існування, надмірне вилучення з природи та завезення чужорідних видів. Четверта — зміна клімату, яка, за прогнозами, посилюватиметься. Збереження біорізноманіття є умовою стабільності біосфери, бо різноманітна екосистема стійкіша до порушень, ніж одноманітна.
Охорона природи спирається на території та переліки. Заповідник — охоронна природна територія, відведена для збереження природи й наукових досліджень. Національний парк — велика ділянка з мало зміненими екосистемами, де дозволено відвідування, якщо воно не суперечить охороні. Переліки рідкісних видів ведуть на двох рівнях: Червона книга України — перелік рідкісних видів і підвидів, які перебувають під загрозою зникнення в Україні, а Червоний список МСОП збирає такі дані для всього світу. Окремі ділянки об’єднує екологічна мережа, або екомережа: єдина територіальна система, що зберігає ландшафти й біорізноманіття та поєднує цінні природні території.
Ноосфера, за Вернадським, — новий етап історії Землі, коли наукова й творча діяльність людства стає визначальним чинником розвитку планети. Практичний вислів цієї ідеї — сталий розвиток: господарювання, що не підриває здатності Землі підтримувати людей та інші екосистеми. Тому екологічна політика полягає в заходах раціонального використання природних ресурсів, а не в забороні користуватися ними.