НМТ 2027 · фізика

Електричний струм у металах, електролітах, газах і напівпровідниках

У металі струм переносять електрони, в електроліті — йони, у газі — електрони та йони після йонізації, у напівпровіднику — електрони й дірки. Програма ЗНО з фізики об’єднує ці середовища в підрозділі «Електричний струм у різних середовищах» розділу «Електродинаміка». Тут розібрано носії заряду в кожному з них, залежність опору від температури, закон електролізу, розряди в газах, p–n перехід, а наприкінці є завдання, з якими можна готуватися до НМТ з фізики.

На НМТ: щороку 2023–2026, завдань: 8 у 7 варіантах.

Коротко

головне кількома реченнями
  • У металі струм створюють вільні електрони. Швидкість їхнього напрямленого руху vˉ=\bar{v} ={}In∣e∣S \dfrac{I}{n|e|S} дуже мала, а опір металу з нагріванням змінюється за формулою R=R ={}R0(1+αt) R_0(1 + \alpha t).
  • Електролітами називають розчини й розплави, що проводять струм завдяки йонам. Маса речовини, виділеної на електроді, дорівнює m=kItm = kIt — це закон електролізу Фарадея.
  • Нейтральний газ ізолює. Після йонізації він проводить струм: розряд, що потребує зовнішнього йонізатора, називають несамостійним, а той, що триває без нього, — самостійним.
  • У вакуумі носіїв заряду немає, доки їх не створити: електрони виходять із розжареного катода, і це явище називають термоелектронною емісією.
  • Напівпровідник проводить струм власними носіями й домішковими. Донорна домішка дає електрони (n-тип), акцепторна — дірки (p-тип), а на межі двох типів виникає p–n перехід з однобічною провідністю.

Тест НМТ з фізики має 22 завдання, на виконання відведено орієнтовно 60 хвилин, найбільша кількість тестових балів — 32. Завдання 1–14 мають чотири варіанти й одну правильну відповідь (0–1 бал); у завданнях 15–16 треба поєднати три рядки з п’ятьма варіантами (бал за кожну правильну пару, 0–3); у завданнях 17–22 відповіддю є число, яке треба записати (0 або 2 бали). Під час тесту можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО в електронному вигляді.

Метали: вільні електрони, опір і надпровідність

Метал складається з йонів, що утворюють кристалічну ґратку, і вільних електронів, спільних для всього кристала. Без електричного поля електрони рухаються хаотично, і струму немає. Поле накладає на цей рух повільний напрямлений дрейф проти напряму поля, і це електронна провідність металів. Швидкість дрейфу vˉ=\bar{v} ={}In∣e∣S \dfrac{I}{n|e|S}, де nn — концентрація вільних електронів, ee — заряд електрона, SS — площа поперечного перерізу провідника. Зазвичай вона порядку 10−4 м/с10^{-4}\ \text{м/с}, а електричний сигнал колом біжить майже зі швидкістю світла, тому лампа спалахує одразу.

Йони ґратки коливаються тим інтенсивніше, чим вища температура, тож частіше зіштовхуються з електронами й сильніше гальмують їхній рух. Через це опір металевого провідника з нагріванням збільшується. У невеликому інтервалі температур R=R ={}R0(1+αt) R_0(1 + \alpha t), де R0R_0 — опір за 0 ∘C0\ ^\circ\text{C}, tt — температура в градусах Цельсія, α\alpha — температурний коефіцієнт опору в К−1\text{К}^{-1}. У сплаву манганіну α\alpha близький до нуля, тому з нього виготовляють еталонні резистори.

Якщо деякі речовини, зокрема ртуть, охолодити нижче від критичної температури, їхній опір зникає повністю: це надпровідність. Для ртуті ця температура близько 4,2 К4{,}2\ \text{К} — майже як температура кипіння рідкого гелію. Є матеріали, критична температура яких перевищує 100 К100\ \text{К}; для них вистачає рідкого азоту, а він набагато дешевший за гелій. Надпровідна котушка пропускає струм без нагрівання, тому з надпровідників роблять сильні електромагніти.

Електроліти, електроліз і закони Фарадея

У воді молекули кислот, солей і лугів розпадаються на позитивні та негативні йони: це електролітична дисоціація. Розчин або розплав, що містить такі йони, називають електролітом. Електричне поле напрямляє катіони до катода, а аніони — до анода. Носії заряду тут не електрони, а йони, тому струм у розчині переносить саму речовину, чого в металевому провіднику не буває.

Виділення речовини на електродах під час проходження струму крізь електроліт називають електролізом. На катоді, приєднаному до негативного полюса джерела, катіони одержують електрони, на аноді аніони їх віддають. За законом Фарадея маса речовини пропорційна заряду, що пройшов крізь електроліт: m=kItm = kIt. Електрохімічний еквівалент k=k ={}1F⋅Mn \dfrac{1}{F}\cdot\dfrac{M}{n}, де MM — молярна маса, nn — валентність йона, FF — стала Фарадея, близько 9,65⋅104 Кл/моль9{,}65 \cdot 10^{4}\ \text{Кл/моль}.

Електроліз застосовують у техніці: щоб очищати й добувати метали, наносити тонкий шар одного металу на виріб з іншого (гальваностегія) і виготовляти точні металеві копії предметів (гальванопластика). Перед обчисленням переведи час у секунди, а масу — в кілограми, бо електрохімічний еквівалент вимірюють у кг/Кл\text{кг/Кл}.

+−катоданод⊕⊖

Гази: йонізація, розряди й плазма

Газ складається з нейтральних молекул і за звичайних умов добре ізолює: вільних зарядів у ньому майже немає. Струм виникає, коли газ йонізують: електрон відривається від атома або молекули, і утворюються вільний електрон та позитивний йон. Протилежні заряди можуть знову зустрітися й об’єднатися в нейтральну частинку, і це рекомбінація. Навіть у звичайному повітрі космічні промені й природна радіоактивність щосекунди йонізують кілька молекул у кожному кубічному сантиметрі, але для помітного струму потрібен сильніший йонізатор.

Розряд, який існує лише доти, доки діє зовнішній йонізатор, називають несамостійним. Зі зростанням напруги струм у ньому досягає насичення. Коли ж напруга перевищить значення пробою, електрони розганяються полем і самі йонізують атоми, виникає лавина, і розряд триває без стороннього йонізатора. Такий розряд називають самостійним. Його види — тліючий, дуговий, іскровий і коронний, а блискавка є природним прикладом іскри.

Сильно йонізований газ, у якому кількість позитивних і негативних зарядів майже однакова, називають плазмою. Вона проводить струм, світиться й реагує на магнітне поле. У дузі електрони виходять із розжареного катода, тобто діє термоелектронна емісія; цим явищем користується також вакуумна лампа, де електрони летять крізь безповітряний простір до анода.

Напівпровідники: власна й домішкова провідність, p–n перехід

Кристал силіцію чи германію за низької температури майже не проводить струм, але нагрівання, освітлення або домішки роблять його провідним. Коли електрон залишає ковалентний зв’язок, там утворюється вакантне місце — дірка, яка поводиться як позитивний заряд: сусідні електрони заповнюють її, і дірка зміщується. Така власна провідність створюється парами електрон–дірка, а з ростом температури таких пар стає більше.

Домішкова провідність виникає, коли в кристал вводять атоми з іншою валентністю. Атом домішки, що має більше валентних електронів, ніж атом кристала, віддає зайвий електрон; таку домішку називають донорною, а напівпровідник — n-типу. Атомові домішки, що має їх менше, бракує електрона для зв’язків, тож він захоплює електрон сусіда й залишає дірку; таку домішку називають акцепторною, а кристал — p-типу. Концентрація домішки може бути дуже малою, але провідність від цього зростає в багато разів.

Якщо привести в контакт p- та n-ділянки одного кристала, на межі виникає електронно-дірковий перехід, або p–n перехід. Приєднай додатний полюс джерела до p-ділянки, і перехід пропустить струм, а за зворотного ввімкнення струм майже відсутній. Пристрій з одним p–n переходом називають напівпровідниковим діодом, а з двома — транзистором: слабкий струм у ньому керує великим.

pn+−I

Формули

літери й одиниці
Формули теми: що означає кожна літера, у яких одиницях її вимірюють і коли формула справджується.
vˉ=\bar{v} ={}In∣e∣S \dfrac{I}{n|e|S}

vˉ\bar{v} — швидкість напрямленого руху носіїв, м/⁠с; II — сила струму, А; nn — концентрація вільних носіїв, м−3\text{м}^{-3}; ee — елементарний заряд, Кл; SS — площа перерізу, м2\text{м}^2

Коли: для провідника сталого перерізу, коли носії одного знака

є в довідкових матеріалах, блок «Електричний струм у різних середовищах»

R=R ={}R0(1+αt) R_0(1 + \alpha t)

RR — опір за температури tt, Ом; R0R_0 — опір за 0 ∘C0\ ^\circ\text{C}, Ом; α\alpha — температурний коефіцієнт опору, К−1\text{К}^{-1}; tt — температура, ∘C^\circ\text{C}

Коли: для металевого провідника в невеликому інтервалі температур

є в довідкових матеріалах, блок «Електричний струм у різних середовищах»

m=kItm = kIt

mm — маса речовини на електроді, кг; kk — електрохімічний еквівалент, кг/Кл\text{кг/Кл}; II — сила струму, А; tt — час, с

Коли: для електролізу, коли сила струму стала

є в довідкових матеріалах, блок «Електричний струм у різних середовищах»

k=k ={}1F⋅Mn \dfrac{1}{F}\cdot\dfrac{M}{n}

FF — стала Фарадея, Кл/моль\text{Кл/моль}; MM — молярна маса речовини, кг/моль\text{кг/моль}; nn — валентність йона

Коли: для речовини, яку виділяє електроліз

є в довідкових матеріалах, блок «Електричний струм у різних середовищах»

У довідкових матеріалах

джерело: УЦОЯО
Під час НМТ з фізики можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО. Ось що з них стосується теми.

Блоки довідкових матеріалів

  • «Електричний струм у різних середовищах» с. 3

Блок «Електричний струм у різних середовищах» містить чотири формули: швидкість напрямленого руху носіїв, залежність опору металу від температури, закон електролізу й вираз електрохімічного еквівалента. Він записує швидкість літерою ϑ з рискою.

Довідкові матеріали не дають значень сталої Фарадея, температурного коефіцієнта опору чи заряду електрона: їх наводить умова завдання. Про розряд у газах, надпровідність, власну й домішкову провідність та p–n перехід там немає жодної формули, тож ці теми потрібно знати без підказки.

Довідкові матеріали НМТ 2026 з фізики (УЦОЯО)

Терміни

електронна провідність металів
Провідність металів, зумовлена напрямленим рухом вільних електронів під дією електричного поля на тлі їхнього хаотичного руху.
надпровідність
Зникнення електричного опору речовини за температури нижче від критичної.
електроліт
Розчин або розплав, що проводить електричний струм завдяки йонам, на які розпалися молекули розчиненої речовини.
електролітична дисоціація
Розщеплення молекул електроліту у воді на заряджені частинки двох знаків — катіони й аніони — під дією молекул води.
електроліз
Виділення речовини на електродах під час проходження електричного струму крізь електроліт.
закон електролізу
Маса речовини, що виділилася на електроді, прямо пропорційна заряду, який пройшов крізь електроліт, а коефіцієнт — електрохімічний еквівалент речовини.
йонізація
Відрив електрона від атома чи молекули, унаслідок чого утворюються вільний електрон і позитивний йон.
несамостійний розряд
Розряд у газі, який існує лише під дією зовнішнього йонізатора й припиняється, коли той вимкнений.
плазма
Сильно йонізований газ, у якому кількість позитивних і негативних зарядів майже однакова.
термоелектронна емісія
Вихід електронів із поверхні сильно нагрітого металу.
домішкова провідність
Провідність напівпровідника, зумовлена атомами домішки: донорної, що дає електрони, або акцепторної, що створює дірки.
електронно-дірковий перехід
Тонкий шар на межі напівпровідників p-типу й n-типу, що пропускає струм здебільшого в одному напрямку.

Завдання з НМТ

джерело: УЦОЯО
Справжнє завдання з тесту НМТ, слово в слово. Виконай його, перш ніж читати пояснення.
Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2023, фізика, варіант 1, завдання 8

Завдання 8. (0–1)

Визначте середовище, у якому носіями електричного струму є лише позитивні та негативні йони.

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2023, фізика, варіант 1 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2023 році, том II), завдання 8. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2025, фізика, варіант 1, завдання 14

Завдання 14. (0–4)

Установіть відповідність між фізичним терміном (1–4), що стосується особливостей проходження електричного струму в різних середовищах, і назвою можливого середовища (А – Д), яке схарактеризовано цим терміном.
  1. Аметали
  2. Бнапівпровідники
  3. Ввакуум
  4. Ггази
  5. Делектроліти
1. p-n перехід
2. іскровий розряд
3. надпровідність
4. гальванопластика

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2025, фізика, варіант 1 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році, том II), завдання 14. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Перевір себе

перевіриш одразу
Обери або запиши відповідь і одразу перевір її: під завданням з’явиться пояснення. Як на НМТ, за логічні пари рахується бал за кожну правильну пару, а за правильне число — 2 бали.
НМТ

Завдання 9. (0–1)

Проаналізуйте твердження щодо зміни електричного опору середовища. I. Під час збільшення температури опір напівпровідника збільшується. II. Під час збільшення температури опір металу збільшується. Чи є поміж них правильні?

Завдання 9 з тесту НМТ 2026 року (фізика, варіант 1, УЦОЯО) — пояснення Kleksa

завдання Kleksa

Завдання 1. (0–1)

Прочитай твердження щодо електричного струму в газах. І. У несамостійному розряді за досить великої напруги сила струму перестає зростати, бо всі заряджені частинки, які йонізатор утворює щосекунди, досягають електродів. ІІ. Самостійний розряд припиняється одразу після вимкнення зовнішнього йонізатора. Чи є поміж них правильні?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 2. (0–1)

У кристал силіцію ввели домішку, атоми якої мають по три валентні електрони (атоми силіцію — по чотири). Яка це домішка і які носії заряду стають найчисленнішими?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 3. (0–2)

У провіднику з площею поперечного перерізу 2 мм22\ \text{мм}^2 тече струм 4 А4\ \text{А}. Концентрація вільних електронів у ньому дорівнює 5⋅1028 м−35 \cdot 10^{28}\ \text{м}^{-3}. Уважайте, що модуль заряду електрона дорівнює 1,6⋅10−19 Кл1{,}6 \cdot 10^{-19}\ \text{Кл}. Визначте швидкість напрямленого руху електронів. Відповідь запишіть у міліметрах за секунду (мм/⁠с).

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 4. (0–3)

Електрохімічний еквівалент речовини, яка осідає на катоді, дорівнює 0,3 мг/Кл0{,}3\ \text{мг/Кл}. Доберіть до кожної пари значень сили струму й часу електролізу (1–3) масу речовини, що виділиться на катоді (А–Д).
  1. А90 мг90\ \text{мг}
  2. Б180 мг180\ \text{мг}
  3. В270 мг270\ \text{мг}
  4. Г360 мг360\ \text{мг}
  5. Д540 мг540\ \text{мг}
1. 0,5 А0{,}5\ \text{А} протягом 20 хв20\ \text{хв}
2. 2 А2\ \text{А} протягом 10 хв10\ \text{хв}
3. 3 А3\ \text{А} протягом 5 хв5\ \text{хв}

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

Більше завдань: пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року

Типові помилки

тут найлегше втратити бал
  • Вважати, що в електроліті струм переносять електрони. Носії заряду там — йони обох знаків; електрони рухаються лише в металевих провідниках і на електродах беруть участь у реакціях.
  • Плутати електроди. Катод приєднано до негативного полюса джерела, і до нього рухаються катіони, а до анода, що з’єднаний з позитивним полюсом, — аніони.
  • Брати час у хвилинах у формулі m=kItm = kIt. Електрохімічний еквівалент дано на кулон, а 1 Кл=1\ \text{Кл} ={}1 А⋅с 1\ \text{А} \cdot \text{с}, тому хвилини переведи в секунди.
  • Уявляти дірку як окрему частинку, що вилетіла з атома. Дірка — це вакантне місце в зв’язку, яке заповнюють електрони, а вона зміщується й поводиться як додатний заряд.
  • Думати, що надпровідник просто має дуже малий опір. Нижче від критичної температури опір дорівнює нулю, а вище від неї речовина знову має звичайний опір.

Запам’ятай

  • Метал: носії — вільні електрони; опір з нагріванням зростає, R=R ={}R0(1+αt) R_0(1 + \alpha t).
  • Електроліт: носії — йони обох знаків; маса на електроді m=kItm = kIt.
  • Газ проводить струм після йонізації; самостійний розряд триває без зовнішнього йонізатора.
  • Донорна домішка дає електрони (n-тип), акцепторна — дірки (p-тип).
  • p–n перехід пропускає струм, коли p-ділянку з’єднано з позитивним полюсом.

Запитання й відповіді

  1. 1.Чому швидкість дрейфу електронів мала, а лампа спалахує одразу?+
    Відп.:Швидкість напрямленого руху окремих електронів має порядок 10−4 м/с10^{-4}\ \text{м/с}. Але електричне поле поширюється колом майже зі швидкістю світла й одночасно штовхає електрони у всьому провіднику, тож струм з’являється миттєво, хоч кожний електрон проходить лише крихітну відстань.
  2. 2.Чим носії струму в електроліті відрізняються від носіїв у металі?+
    Відп.:У металі рухаються вільні електрони, а ґратка з йонів стоїть на місці. В електроліті рухаються самі йони — позитивні до катода, негативні до анода, — тому крізь розчин переноситься речовина, і на електродах її маса зростає.
  3. 3.Що таке електрохімічний еквівалент?+
    Відп.:Це маса речовини, яка осідає на електроді, коли крізь електроліт проходить заряд один кулон. Він залежить від речовини: k=k ={}1F⋅Mn \dfrac{1}{F}\cdot\dfrac{M}{n}, тож більша молярна маса й менша валентність дають більший еквівалент.
  4. 4.Чим несамостійний розряд відрізняється від самостійного?+
    Відп.:Несамостійний розряд існує, лише поки діє зовнішній йонізатор, і за певної напруги його струм досягає насичення. Самостійний розряд виникає, коли напруга досягає пробою й сам газ породжує нові заряди ударною йонізацією, тому він триває й без йонізатора.
  5. 5.Що змінює домішка в напівпровіднику?+
    Відп.:Навіть дуже мала кількість домішки збільшує кількість вільних носіїв. Донорна домішка додає електрони й робить кристал n-типу, акцепторна створює дірки й робить кристал p-типу. Тому опір чистого напівпровідника та домішкового кристала зовсім різний.
  6. 6.Чому діод пропускає струм лише в одному напрямку?+
    Відп.:На межі p- та n-ділянок утворюється шар, де електрони й дірки об’єдналися, і його електричне поле перешкоджає подальшому руху носіїв. Пряме ввімкнення цей шар звужує й струм іде, а зворотне розширює, і струм майже відсутній.

Джерела

Сайт не пов’язаний з Українським центром оцінювання якості освіти. Завдання з позначкою „НМТ“ — з офіційних звітів УЦОЯО; пояснення до них і решту завдань на сторінці написали ми.

Сторінку перевірено 22 листопада 2026 р.

Завдання останнє.

Пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року з фізики: 22 завдання УЦОЯО, орієнтовно 60 хвилин, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.