Металічні елементи займають більшу частину періодичної системи: ліву й нижню її частини та всі елементи побічних підгруп. Атоми металів мають на зовнішньому рівні, як правило, від одного до трьох електронів, а їхня електронегативність мала. Тому метал віддає електрони й перетворюється на катіон, а окиснюється завжди.
У кристалі метал тримається металічним зв’язком: катіони розташовані у ґратках, а електрони, що відірвалися від атомів, рухаються між ними. Ці вільні електрони пояснюють характерні властивості: блиск, пластичність, теплопровідність і електропровідність.
Чисті метали часто замінюють сплавами. Сплав — це система з двох чи більше компонентів, серед яких принаймні один метал. Чавун і сталь — сплави заліза з вуглецем: у чавуні вуглецю більше, у сталі менше. Біологічно важливі металічні елементи — Натрій, Калій, Кальцій, Магній і Ферум.