НМТ 2027 · фізика

Відбивання й заломлення світла, повне відбивання

Світловий промінь іде прямо, доки не дійде до межі двох середовищ: там він частково відбивається, а частково заломлюється. Програма ЗНО з фізики вносить до підрозділу «Оптика» прямолінійне поширення світла, закони відбивання й заломлення, показники заломлення та повне відбивання. Тут усе це розібрано з формулами й рисунками, а наприкінці розв’язано справжні завдання НМТ з фізики й дано завдання для самоперевірки.

На НМТ: у 3 з 4 років (2023–2026), завдань: 5 у 5 варіантах.

Коротко

головне кількома реченнями
  • В однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно. Тому його зображують променями, а тінь, півтінь і затемнення пояснюють геометрично. У вакуумі швидкість світла c≈3⋅108 м/сc \approx 3 \cdot 10^8\ \text{м/с}.
  • Закон відбивання: кути падіння й відбивання рівні, β=α\beta = \alpha; обидва відлічують від нормалі до поверхні.
  • Закон заломлення: sin⁡αsin⁡γ=\dfrac{\sin\alpha}{\sin\gamma} ={}n21 n_{21}. Абсолютний показник заломлення середовища n=cvn = \dfrac{c}{v} — це відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості в середовищі.
  • Коли світло входить в іншу речовину, змінюються швидкість світла та довжина його хвилі, а частота лишається тією самою.
  • Повне відбивання можливе, коли світло йде з середовища з більшим показником заломлення в середовище з меншим, а кут падіння перевищує граничний: sin⁡α0=\sin\alpha_0 ={}n2n1 \dfrac{n_2}{n_1}.
  • Зображення в плоскому дзеркалі уявне, таке саме за розміром, як предмет, і лежить за дзеркалом на тій самій відстані.

Тест НМТ з фізики має 22 завдання, на виконання відведено орієнтовно 60 хвилин, найбільша кількість тестових балів — 32. Завдання 1–14 мають чотири варіанти й одну правильну відповідь (0–1 бал); у завданнях 15–16 треба поєднати три рядки з п’ятьма варіантами (бал за кожну правильну пару, 0–3); у завданнях 17–22 відповіддю є число, яке треба записати (0 або 2 бали). Під час тесту можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО в електронному вигляді.

Прямолінійне поширення світла, тінь і швидкість світла

В однорідному прозорому середовищі світло поширюється по прямих лініях. Тому його зображують променями — лініями, уздовж яких іде світлова енергія. Пряма лінія променя пояснює тінь: за непрозорим тілом лишається область, куди промені не потрапляють. Від джерела завбільшки з точку тінь різка. Протяжне джерело дає ще й півтінь — світлішу смугу, куди доходить світло лише від частини джерела. Так само пояснюють затемнення: сонячне настає, коли Місяць опиняється на лінії між Сонцем і Землею й накриває частину земної поверхні своєю тінню чи півтінню, а місячне — коли Місяць заходить у тінь Землі.

Швидкість світла скінченна. У вакуумі вона дорівнює c=c ={}2,998⋅108 м/с 2{,}998 \cdot 10^8\ \text{м/с}, у розрахунках беруть 3⋅108 м/с3 \cdot 10^8\ \text{м/с}. Першим на скінченність швидкості світла вказав наприкінці XVII століття датський астроном О. Ремер, який стежив за затемненнями супутника Юпітера. У прозорій речовині світло рухається повільніше, ніж у вакуумі, і від цього залежить, як воно заломлюється на межі середовищ.

Закон відбивання світла й плоске дзеркало

Кут падіння α\alpha і кут відбивання β\beta відлічують не від поверхні, а від нормалі — перпендикуляра до поверхні в точці падіння. Закон відбивання стверджує рівність цих кутів: β=α\beta = \alpha, тобто відбитий промінь залишає поверхню під таким самим кутом до нормалі, під яким прийшов промінь, що падає. Звідси кут між напрямами обох променів удвічі більший за кут падіння. Закон справджується і для гладкого дзеркала, і для шорсткої поверхні, але від шорсткої промені розбігаються в різні боки. Це розсіяне відбивання: завдяки йому ми бачимо аркуш паперу під будь-яким кутом.

Зображення в плоскому дзеркалі уявне: відбиті промені розходяться, але здаються такими, що виходять із точки за дзеркалом. Воно таке саме за розміром, як предмет, і лежить за дзеркалом на тій самій відстані, на якій предмет стоїть перед ним. Уявне зображення не можна спроєктувати на екран, бо світло в ньому насправді не збирається. Щоб побудувати зображення точки, опусти з неї перпендикуляр на дзеркало й відклади за дзеркалом таку саму відстань.

Закон заломлення світла й показник заломлення

На межі двох прозорих середовищ швидкість світла змінюється, і промінь змінює напрямок — заломлюється. Кут заломлення γ\gamma, як і кут падіння, відлічують від нормалі. Закон заломлення: відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ стале й дорівнює відносному показнику заломлення n21n_{21}. Якщо світло переходить у середовище з більшим показником, промінь іде ближче до нормалі; якщо в середовище з меншим — далі від неї.

Абсолютний показник заломлення середовища n=cvn = \dfrac{c}{v} — відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості в середовищі: чим більший показник, тим повільніше там світло, тому n≥1n \ge 1. Відносний показник другого середовища щодо першого дорівнює відношенню швидкостей, а також відношенню довжин хвиль: n21=n_{21} ={}n2n1= \dfrac{n_2}{n_1} ={}v1v2= \dfrac{v_1}{v_2} ={}λ1λ2 \dfrac{\lambda_1}{\lambda_2}. Частота світла не змінюється, коли воно входить в іншу речовину, тож у середовищі з більшим показником хвиля коротша. Для повітря вважають n=1n = 1.

Кут відхилення — це кут між початковим напрямком променя й напрямком після заломлення. Він дорівнює різниці кутів падіння й заломлення, ∣α−γ∣|\alpha - \gamma|. Не плутай його з кутом заломлення: відхилення відлічують від продовження променя, що падає, а не від нормалі.

αβγповітря, n₁скло, n₂
СередовищеПоказник заломлення nnШвидкість світла vv, 108 м/с10^8\ \text{м/с}
повітря1,00031{,}00033,003{,}00
вода1,3331{,}3332,252{,}25
скло крон1,521{,}521,971{,}97
скло флінт1,661{,}661,811{,}81

Повне відбивання світла

Коли світло переходить у середовище з меншою оптичною густиною, тобто з меншим показником заломлення, n2<n1n_2 < n_1, промінь віддаляється від нормалі: кут заломлення більший за кут падіння. Збільшуй кут падіння, і кут заломлення зростатиме, поки не стане рівним 90∘90^\circ. Відповідний кут падіння називають граничним кутом α0\alpha_0. Для нього sin⁡α0=\sin\alpha_0 ={}n2n1 \dfrac{n_2}{n_1}.

Коли кут падіння перевищує граничний, заломленого променя немає: світло повністю повертається в перше середовище. Це повне відбивання. Воно можливе лише тоді, коли світло йде із середовища з більшим показником у середовище з меншим, наприклад із води чи скла в повітря; з повітря у воду повного відбивання не буває. На ньому ґрунтується волоконна оптика: промінь у тонкому скляному волокні раз по раз підходить до його стінки з кутом падіння, що перевищує граничний, тому не виходить назовні й іде вздовж волокна, навіть коли воно зігнуте. Так передають телефонні та інтернет-сигнали й оглядають порожнини тіла ендоскопом.

α < α₀α > α₀повітря, n₂скло, n₁
Речовина, з якої світло виходить у повітряПоказник заломлення nnГраничний кут α0\alpha_0
вода1,3331{,}33348,6∘48{,}6^\circ
скло крон1,521{,}5241,1∘41{,}1^\circ
скло флінт1,661{,}6637,0∘37{,}0^\circ

Формули

літери й одиниці
Формули теми: що означає кожна літера, у яких одиницях її вимірюють і коли формула справджується.
β=α\beta = \alpha

α\alpha — кут падіння, β\beta — кут відбивання; обидва кути відлічують від нормалі, у градусах

Коли: для будь-якого відбивання світла від поверхні

немає в довідкових матеріалах

sin⁡αsin⁡γ=\dfrac{\sin\alpha}{\sin\gamma} ={}n21 n_{21}

γ\gamma — кут заломлення, градуси; n21n_{21} — відносний показник заломлення другого середовища щодо першого, безрозмірна величина

Коли: на межі двох прозорих середовищ

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

n=cvn = \dfrac{c}{v}

nn — абсолютний показник заломлення середовища, безрозмірна величина; cc — швидкість світла у вакуумі, м/⁠с; vv — швидкість світла в середовищі, м/⁠с

Коли: для прозорого середовища; завжди n≥1n \ge 1

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

n21=n_{21} ={}n2n1= \dfrac{n_2}{n_1} ={}v1v2= \dfrac{v_1}{v_2} ={}λ1λ2 \dfrac{\lambda_1}{\lambda_2}

n1n_1, n2n_2 — абсолютні показники двох середовищ; v1v_1, v2v_2 — швидкості світла в них, м/⁠с; λ1\lambda_1, λ2\lambda_2 — довжини хвилі в них, м

Коли: коли світло переходить з першого середовища в друге, а його частота не змінюється

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

sin⁡α0=\sin\alpha_0 ={}n2n1 \dfrac{n_2}{n_1}

α0\alpha_0 — граничний кут повного відбивання, градуси; n1n_1 — показник середовища, з якого йде світло; n2n_2 — показник середовища, у яке воно виходить

Коли: лише для переходу в середовище з меншим показником, n1>n2n_1 > n_2

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

У довідкових матеріалах

джерело: УЦОЯО
Під час НМТ з фізики можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО. Ось що з них стосується теми.

Блоки довідкових матеріалів

  • «Оптика» с. 4

Блок «Оптика» довідкових матеріалів містить закон заломлення, формули показника заломлення через швидкості світла й через довжини хвиль та умову граничного кута повного відбивання. Швидкість світла там позначено іншою літерою, ніж у цьому тексті, тож зіставляй позначення, а не шукай ті самі букви.

Довідкові матеріали не містять закону відбивання, правил побудови зображення в плоскому дзеркалі й показників заломлення речовин: показники задає сама умова завдання, а закон відбивання та властивості дзеркала треба знати самому.

Довідкові матеріали НМТ 2026 з фізики (УЦОЯО)

Дослідження

обладнання й хід досліду
Як поставити дослід із цієї теми: що вимірюють, яке обладнання потрібне, як його ставлять і що з нього випливає.
Питання дослідження
Чи залежить відношення синусів кутів падіння й заломлення від кута падіння?
Обладнання
Скляна пластинка з паралельними гранями, аркуш паперу на м’якій підкладці, чотири шпильки, олівець, лінійка, транспортир.
Хід досліду
Поклади пластинку на аркуш і обведи її контур. Проведи лінію падіння під обраним кутом до нормалі й устав у папір на ній дві шпильки. Дивлячись крізь пластинку з протилежного боку, устав ще дві шпильки так, щоб усі чотири здавалися розташованими на одній лінії. Прибери пластинку, проведи нормаль у точці входу й виміряй транспортиром кут падіння та кут заломлення, між нормаллю й лінією, що з’єднує точку входу з точкою виходу. Повтори вимірювання ще для двох кутів падіння.
Результат
За кутів падіння 20∘20^\circ, 40∘40^\circ і 60∘60^\circ кути заломлення виявилися 13∘13^\circ, 25∘25^\circ і 35∘35^\circ (умовні дані). Відношення синусів кутів у трьох дослідах: 1,521{,}52, 1,521{,}52 і 1,511{,}51.
Висновок
Відношення sin⁡αsin⁡γ\dfrac{\sin\alpha}{\sin\gamma} у межах похибки лишається сталим, а кути змінюються: це відносний показник заломлення скла щодо повітря, близький до 1,51{,}5.

Терміни

тінь і півтінь
Тінь — область, куди світло від джерела не потрапляє; півтінь — світліша область, куди доходить світло лише від частини протяжного джерела.
кут падіння
Кут між променем, що падає на межу двох середовищ, і нормаллю до межі в точці падіння.
плоске дзеркало
Плоска гладка поверхня, яка відбиває світло за законом відбивання й дає уявне зображення, що лежить за нею на такій самій відстані, як предмет перед нею.
абсолютний показник заломлення
Відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в середовищі; що він більший, то повільніше світло поширюється в цьому середовищі.
відносний показник заломлення
Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення; дорівнює відношенню абсолютних показників двох середовищ і відношенню швидкостей світла в них.
повне відбивання
Явище, коли світло, що йде з оптично густішого середовища в менш густе, повністю повертається в перше середовище, бо кут падіння перевищує граничний.
граничний кут повного відбивання
Кут падіння, за якого кут заломлення дорівнює дев’яноста градусам; для більших кутів падіння настає повне відбивання.

Завдання з НМТ

джерело: УЦОЯО
Справжнє завдання з тесту НМТ, слово в слово. Виконай його, перш ніж читати пояснення.
Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2026, фізика, варіант 2, завдання 12

Завдання 12. (0–1)

Яке явище пояснюють повним відбиттям світла?

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2026, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2026 році, том II), завдання 12. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2025, фізика, варіант 2, завдання 10

Завдання 10. (0–1)

На рисунку схематично зображено явища відбивання і заломлення світла, які виникають під час падіння світлового променя на межу поділу двох середовищ. Чому дорівнює кут відхилення заломленого променя від початкового напрямку?
УЦОЯО, Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2025, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році, том II), завдання 10. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Перевір себе

перевіриш одразу
Обери або запиши відповідь і одразу перевір її: під завданням з’явиться пояснення. Як на НМТ, за логічні пари рахується бал за кожну правильну пару, а за правильне число — 2 бали.
НМТ

Завдання 12. (0–1)

Позначте правильне твердження з оптики.

Завдання 12 з тесту НМТ 2026 року (фізика, варіант 1, УЦОЯО) — пояснення Kleksa

завдання Kleksa

Завдання 1. (0–1)

Промінь падає на плоске дзеркало під кутом 35∘35^\circ до його поверхні. Чому дорівнює кут між двома променями: тим, що падає на дзеркало, і тим, що від нього відбивається?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 2. (0–2)

Світло з довжиною хвилі 630 нм630\ \text{нм} у повітрі переходить у скло, абсолютний показник заломлення якого 1,51{,}5. Показник заломлення повітря вважайте рівним 11. Визначте довжину хвилі світла в склі. Відповідь запишіть у нанометрах (нм).

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 3. (0–3)

Світло виходить із прозорої речовини в повітря. Доберіть до кожної речовини, абсолютний показник заломлення якої наведено (1–3), синус граничного кута повного відбивання на межі з повітрям (А–Д).
  1. А0,80{,}8
  2. Б1,251{,}25
  3. В0,50{,}5
  4. Г22
  5. Д0,6250{,}625
1. n=2n = 2
2. n=1,25n = 1{,}25
3. n=1,6n = 1{,}6

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

Більше завдань: пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року

Типові помилки

тут найлегше втратити бал
  • Відлічувати від поверхні кути падіння, відбивання та заломлення замість нормалі. Усі три вимірюють від перпендикуляра до межі в точці падіння; якщо в умові дано кут із поверхнею, спершу знайди його доповнення до 90∘90^\circ.
  • Вважати, що під час заломлення змінюється й частота світла. Насправді змінюються швидкість світла та довжина його хвилі, а частота лишається тією самою, разом із нею й колір.
  • Брати формулу граничного кута для переходу в середовище з більшим показником. Тоді n2n1>1\dfrac{n_2}{n_1} > 1, а синус не може перевищувати одиницю: повного відбивання немає.
  • Плутати кут заломлення з кутом відхилення. Перший відлічують від нормалі, другий — від продовження променя, що падає, і дорівнює ∣α−γ∣|\alpha - \gamma|.
  • Думати, що зображення в плоскому дзеркалі можна показати на екрані. Воно уявне: світло за дзеркалом не проходить.

Запам’ятай

  • Кути відлічують від нормалі, а не від поверхні.
  • Відбивання: β=α\beta = \alpha.
  • Заломлення: sin⁡αsin⁡γ=\dfrac{\sin\alpha}{\sin\gamma} ={}n21= n_{21} ={}n2n1= \dfrac{n_2}{n_1} ={}v1v2= \dfrac{v_1}{v_2} ={}λ1λ2 \dfrac{\lambda_1}{\lambda_2}.
  • Абсолютний показник: n=cv≥1n = \dfrac{c}{v} \ge 1; для повітря n=1n = 1.
  • У середовищі з більшим показником світло повільніше, хвиля коротша, промінь ближче до нормалі.
  • Частота світла під час переходу не змінюється.
  • Повне відбивання: n1>n2n_1 > n_2 і α>α0\alpha > \alpha_0, де sin⁡α0=\sin\alpha_0 ={}n2n1 \dfrac{n_2}{n_1}.

Запитання й відповіді

  1. 1.Чому ложка в склянці з водою здається переламаною?+
    Відп.:Світло від зануреної частини ложки заломлюється на межі води й повітря, тому до наших очей воно йде під іншим кутом, ніж у воді. Око продовжує промені прямо назад, і підводна частина здається зміщеною. Так само риба в акваріумі може здаватися в іншому місці, ніж насправді.
  2. 2.Чи змінюється колір світла під час переходу з повітря у воду?+
    Відп.:Ні. Колір визначає частота світла, а вона не змінюється, коли світло входить у воду. Інакшими стають швидкість світла та довжина хвилі: у воді, показник заломлення якої більший, хвиля коротша, ніж у повітрі.
  3. 3.Чому з повітря у воду повного відбивання не буває?+
    Відп.:Повне відбивання можливе, лише коли світло йде в середовище з меншим показником заломлення. Вода оптично густіша за повітря, тож промінь, що падає з повітря, завжди заломлюється ближче до нормалі, а граничного кута для такого переходу не існує.
  4. 4.Чи може показник заломлення бути меншим за одиницю?+
    Відп.:Ні. Абсолютний показник n=cvn = \dfrac{c}{v}, а швидкість світла в речовині не перевищує швидкість у вакуумі, тому n≥1n \ge 1. Для води він 1,331{,}33, для звичайного скла близько 1,51{,}5, а в газах лише трохи перевищує одиницю.
  5. 5.Чи заломлюється промінь, що падає на межу перпендикулярно?+
    Відп.:Ні, свого напряму він не змінює: кут падіння дорівнює нулю, і за законом заломлення кут заломлення теж нульовий. Промінь перетинає межу вздовж нормалі, хоча швидкість світла в новому середовищі вже інша, а частина світла відбивається назад тим самим шляхом.
  6. 6.Чому в задачах показник заломлення повітря вважають рівним одиниці?+
    Відп.:Справжнє значення для повітря в звичайних умовах 1,00031{,}0003, тобто відрізняється від одиниці на кілька десятитисячних. Така поправка менша за точність даних у шкільних задачах, тому в розрахунках її не враховують.

Джерела

Сайт не пов’язаний з Українським центром оцінювання якості освіти. Завдання з позначкою „НМТ“ — з офіційних звітів УЦОЯО; пояснення до них і решту завдань на сторінці написали ми.

Сторінку перевірено 22 листопада 2026 р.

Завдання останнє.

Пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року з фізики: 22 завдання УЦОЯО, орієнтовно 60 хвилин, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.