НМТ 2027 · фізика

Хвильова оптика: інтерференція, дифракція, дисперсія, спектри

Що світло — хвиля, видно з того, як воно поводиться: огинає малі перешкоди, накладається саме на себе, розкладається за кольорами. Програма ЗНО з фізики включає до підрозділу «Оптика» інтерференцію, дифракцію, дифракційні ґратки, дисперсію, спектри з їхнім аналізом і поляризацію. Тут усе це розібрано з умовами максимумів і мінімумів, а в кінці сторінки є розбори справжніх завдань НМТ з фізики та завдання, які перевіряються одразу.

На НМТ: у 2 з 4 років (2023–2026), завдань: 3 у 2 варіантах.

Коротко

головне кількома реченнями
  • Інтерферують когерентні хвилі. Максимум утворюється там, де різниця ходу дорівнює цілому числу довжин хвиль, Δd=\Delta d ={}kλ k\lambda; мінімум — де вона дорівнює непарному числу півхвиль, Δd=\Delta d ={}(2k+1)λ2 (2k+1)\dfrac{\lambda}{2}.
  • Дифракція — огинання хвилею перешкод; вона найпомітніша, коли розмір перешкоди чи щілини порівнянний з довжиною хвилі. Дифракційна ґратка дає вузькі максимуми за умови dsin⁡φ=kλd\sin\varphi = k\lambda.
  • Дисперсія — залежність показника заломлення речовини від довжини хвилі; саме тому біле світло, пройшовши призму, розпадається на кольори, а фіолетові промені відхилено найбільше.
  • Нагріте тверде тіло дає неперервний спектр, а розріджений нагрітий газ — лінійчастий спектр випромінювання. Лінії кожного елемента свої, тому за спектром визначають склад речовини.
  • Поляризація доводить, що світлові хвилі поперечні: у поляризованому світлі напрям коливань один.

Тест НМТ з фізики має 22 завдання, на виконання відведено орієнтовно 60 хвилин, найбільша кількість тестових балів — 32. Завдання 1–14 мають чотири варіанти й одну правильну відповідь (0–1 бал); у завданнях 15–16 треба поєднати три рядки з п’ятьма варіантами (бал за кожну правильну пару, 0–3); у завданнях 17–22 відповіддю є число, яке треба записати (0 або 2 бали). Під час тесту можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО в електронному вигляді.

Інтерференція світла

Інтерференція — додавання світлових хвиль у просторі, внаслідок якого в одних точках світло яскравішає, а в інших слабне чи зникає. Стійку картину дають лише когерентні хвилі — такі, у яких різниця фаз з часом не змінюється. Їх отримують, розділивши світло одного джерела на два пучки, наприклад пропустивши його крізь дві вузькі щілини. Світло двох незалежних ламп помітно не інтерферує: їхні хвилі не когерентні.

Результат залежить від різниці ходу Δd=d2−d1\Delta d = d_2 - d_1 — різниці відстаней, які пройшли дві хвилі до точки спостереження. Якщо вона дорівнює цілому числу довжин хвиль, Δd=\Delta d ={}kλ k\lambda, хвилі приходять в однаковій фазі й підсилюють одна одну: утворюється максимум, світла смуга. Якщо вона дорівнює непарному числу півхвиль, Δd=\Delta d ={}(2k+1)λ2 (2k+1)\dfrac{\lambda}{2}, хвилі зустрічаються в протифазі й гасять одна одну: утворюється мінімум, темна смуга. Тут k=0,1,2,…k = 0, 1, 2, \ldots — ціле число.

Інтерференцією пояснюють кольори мильної бульбашки й плівки нафти на воді: світло, відбите від двох поверхонь тонкої плівки, інтерферує, а умова максимуму залежить від довжини хвилі, тому кожен колір підсилюється за іншої товщини плівки. На цьому ґрунтується й просвітлення оптики: на скло наносять тонку плівку, і відбиті від неї хвилі послаблюють одна одну.

ΔdS₁S₂Pd₁d₂екран

Дифракція й дифракційна ґратка

Дифракція — огинання хвилею країв перешкоди чи отвору, через яке світло заходить в область геометричної тіні. Вона помітна, коли розмір щілини чи перешкоди порівнянний з довжиною хвилі, тому світло, яке в побуті поширюється прямолінійно, пройшовши крізь дуже вузьку щілину, розходиться віялом. Пояснює явище принцип Гюйгенса: кожна точка фронту хвилі стає джерелом вторинних хвиль, що розходяться вперед з тією самою швидкістю.

Дифракційна ґратка — велика кількість однакових паралельних щілин, розташованих на однаковій відстані одна від одної, яку називають періодом ґратки dd. Хвилі від сусідніх щілин мають різницю ходу dsin⁡φd\sin\varphi, де φ\varphi — кут між напрямком на максимум і початковим напрямком променів. Максимум виникає, коли ця різниця дорівнює цілому числу довжин хвиль: dsin⁡φ=kλd\sin\varphi = k\lambda, де kk — порядок максимуму. Що більше щілин, то вужчі й яскравіші максимуми, тому ґратки розділяють світло різних довжин хвиль і вимірюють довжину хвилі.

Біле світло ґратка розкладає в спектр: центральний максимум лишається білим, а в максимумах вищих порядків кольори розділяються. Кут максимуму зростає з довжиною хвилі, тож червоні промені відхиляються від початкового напрямку більше, ніж фіолетові. Зверни увагу: це інший спосіб отримати спектр, ніж у призмі, де фіолетове світло заломлюється найсильніше.

k = 0k = 1k = −1k = 2k = −2φґратка

Дисперсія світла

Дисперсія — залежність показника заломлення речовини від частоти (довжини хвилі) світла. Для прозорих речовин показник більший для коротших хвиль, тому фіолетове світло заломлюється сильніше, ніж червоне. Призма розкладає біле світло в неперервний спектр: на екрані кольори йдуть від червоного, що відхиляється найменше, до фіолетового, що відхиляється найбільше.

Колір світла визначає його частота, а вона під час входу в іншу речовину не змінюється; інакшою стає довжина хвилі. Видиме світло займає діапазон довжин хвиль приблизно від 380 нм380\ \text{нм} до 760 нм760\ \text{нм}. Біле світло — суміш усіх цих хвиль, а не окремий колір; саме розкладанням такої суміші в краплях води пояснюють веселку.

Спектри й спектральний аналіз

Спектр — розкладене за довжинами хвиль випромінювання. Неперервний спектр, у якому є всі довжини хвиль, дає тверде тіло або дуже щільний газ, нагріті до свічення. Лінійчастий спектр випромінювання — окремі яскраві лінії на темному тлі — дає розріджений нагрітий газ, у якому випромінюють окремі атоми. У спектрі поглинання темні лінії перетинають неперервний спектр: їх утворює холодний розріджений газ на шляху світла, який поглинає лише певні довжини хвиль.

Кожний хімічний елемент має власний набір ліній, а довжини хвиль ліній поглинання збігаються з довжинами хвиль ліній випромінювання того самого елемента. Тому за спектром можна встановити склад речовини: це спектральний аналіз. Якщо джерело містить кілька елементів, його спектр складається з ліній усіх цих елементів разом; так визначають склад зразка в лабораторії й атмосфери зірок.

Поляризація світла

Світло — поперечна електромагнітна хвиля: вектори електричного й магнітного полів коливаються в площині, перпендикулярній до напряму поширення. Поляризація — це визначений напрям таких коливань. У природному світлі, наприклад сонячному, напрями коливань найрізноманітніші, тому його називають неполяризованим. Поляризаційний фільтр пропускає лише коливання вздовж одного напряму.

Поляризація доводить, що світлові хвилі поперечні: поздовжні хвилі, як-от звук у повітрі, поляризувати не можна. Світло, відбите від води чи скла, частково поляризоване, тому поляризаційні окуляри зменшують відблиски на воді та снігу.

Формули

літери й одиниці
Формули теми: що означає кожна літера, у яких одиницях її вимірюють і коли формула справджується.
Δd=\Delta d ={}d2−d1= d_2 - d_1 ={}kλ=2kλ2 k\lambda = 2k\dfrac{\lambda}{2}

Δd\Delta d — різниця ходу, м; d1d_1 і d2d_2 — відстані від двох джерел до точки спостереження, м; λ\lambda — довжина хвилі, м; k=0,1,2,…k = 0, 1, 2, \ldots — ціле число

Коли: умова інтерференційного максимуму двох когерентних хвиль

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

Δd=\Delta d ={}d2−d1= d_2 - d_1 ={}(2k+1)λ2 (2k+1)\dfrac{\lambda}{2}

Δd\Delta d — різниця ходу, м; λ\lambda — довжина хвилі, м; k=0,1,2,…k = 0, 1, 2, \ldots — ціле число

Коли: умова інтерференційного мінімуму двох когерентних хвиль

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

dsin⁡φ=kλd\sin\varphi = k\lambda

dd — період ґратки, відстань між сусідніми щілинами, м; φ\varphi — кут між напрямком на максимум і напрямком падіння променів; kk — порядок максимуму; λ\lambda — довжина хвилі, м

Коли: для максимумів дифракційної ґратки; за цією формулою вимірюють довжину хвилі

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

c=λνc = \lambda\nu

cc — швидкість світла у вакуумі, у метрах за секунду; λ\lambda — довжина хвилі в метрах; ν\nu — частота в герцах

Коли: для електромагнітної хвилі, зокрема світла, у вакуумі

є в довідкових матеріалах, блок «Електромагнітні коливання і хвилі»

λ1λ2=\dfrac{\lambda_1}{\lambda_2} ={}n2n1 \dfrac{n_2}{n_1}

λ1\lambda_1 і λ2\lambda_2 — довжини хвилі світла в першому й другому середовищі, м; n1n_1 і n2n_2 — їхні абсолютні показники заломлення

Коли: коли світло входить в інше середовище, частота лишається незмінною

є в довідкових матеріалах, блок «Оптика»

У довідкових матеріалах

джерело: УЦОЯО
Під час НМТ з фізики можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО. Ось що з них стосується теми.

Блоки довідкових матеріалів

  • «Оптика» с. 4
  • «Електромагнітні коливання і хвилі» с. 4

У блоці «Оптика» довідкових матеріалів надруковано умови інтерференційного максимуму й мінімуму, формулу дифракційної ґратки та відношення довжин хвиль у двох середовищах; формулу c=λνc = \lambda\nu шукай у блоці «Електромагнітні коливання і хвилі». Літера dd у блоці «Оптика» означає і відстань, пройдену хвилею, і період ґратки, а у формулі лінзи — відстань до предмета, тому дивись, про що йдеться в задачі.

Умов, за яких виникають спектри різного вигляду, правил поляризації й того, що червоні промені на ґратці відхиляються сильніше за фіолетові, довідкові матеріали не містять: це треба знати наперед.

Довідкові матеріали НМТ 2026 з фізики (УЦОЯО)

Терміни

інтерференція
Додавання когерентних хвиль, за якого в одних місцях вони підсилюють одна одну, а в інших ослаблюють.
когерентні хвилі
Хвилі, різниця фаз яких стала в часі; незалежні джерела світла таких хвиль не дають.
різниця ходу
Різниця відстаней, які пройшли дві хвилі від своїх джерел до однієї точки; від неї залежить, максимум чи мінімум там утвориться.
дифракція
Огинання хвилями країв перешкод і отворів, особливо помітне, коли їхній розмір порівнянний з довжиною хвилі.
дифракційна ґратка
Велика кількість однакових паралельних щілин на однаковій відстані одна від одної; дає вузькі яскраві максимуми й розкладає біле світло в спектр.
період ґратки
Відстань між серединами сусідніх щілин дифракційної ґратки; позначається dd.
дисперсія
Залежність показника заломлення речовини від частоти світла; завдяки їй біле світло, пройшовши призму, розкладається в спектр.
неперервний спектр
Спектр, що містить усі довжини хвиль у певному діапазоні; його дають розжарені тверді тіла й дуже щільні гази.
лінійчастий спектр
Спектр, що складається з окремих ліній певних частот; його має випромінювання розрідженого газу, і для кожного елемента він особливий.
спектр поглинання
Неперервний спектр, перетятий темними лініями на тих довжинах хвиль, які поглинув холодний розріджений газ.
спектральний аналіз
Визначення складу речовини за довжинами хвиль ліній у її спектрі.
поляризація
Впорядкованість напряму коливань у поперечній хвилі: у поляризованому світлі коливання відбуваються вздовж одного напряму.

Завдання з НМТ

джерело: УЦОЯО
Справжнє завдання з тесту НМТ, слово в слово. Виконай його, перш ніж читати пояснення.
Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2023, фізика, варіант 1, завдання 10

Завдання 10. (0–1)

Розглядаючи коштовне каміння складної огранки, можна часто спостерігати різнокольоровий блиск, хоча каміння освітлено білим світлом. Яке з явищ є причиною утворення різних кольорів?

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2023, фізика, варіант 1 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2023 році, том II), завдання 10. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2025, фізика, варіант 2, завдання 12

Завдання 12. (0–1)

На рисунку зображено спектри випромінювання атомів Стронцію (Sr), Кальцію (Ca) та лінійчастий спектр, отриманий під час дослідження зразка невідомої речовини. У зразку невідомої речовини
УЦОЯО, Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2025, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році, том II), завдання 12. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Перевір себе

перевіриш одразу
Обери або запиши відповідь і одразу перевір її: під завданням з’явиться пояснення. Як на НМТ, за логічні пари рахується бал за кожну правильну пару, а за правильне число — 2 бали.
завдання Kleksa

Завдання 1. (0–1)

Різниця ходу двох когерентних хвиль у деякій точці екрана дорівнює 1,75 мкм1{,}75\ \text{мкм}, а довжина хвилі 500 нм500\ \text{нм}. Що спостерігають у цій точці?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 2. (0–2)

Дифракційна ґратка має період 3 мкм3\ \text{мкм}. Максимум другого порядку спостерігають під кутом, синус якого дорівнює 0,40{,}4. Визначте довжину хвилі світла, що падає на ґратку. Відповідь запишіть у нанометрах (нм).

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 3. (0–3)

Доберіть до кожного джерела світла (1–3) спектр, який воно дає або який спостерігають (А–Д).
  1. Алінійчастий спектр поглинання
  2. Бсмугастий спектр випромінювання
  3. Внеперервний спектр
  4. Гспектр з однією довжиною хвилі
  5. Длінійчастий спектр випромінювання
1. спіраль розжареної лампи розжарювання
2. розріджений газ з атомів Гідрогену, збуджений електричним розрядом
3. пара натрію, холодніша за спіраль лампи, крізь яку біле світло лампи йде до спектроскопа

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

Більше завдань: пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року

Типові помилки

тут найлегше втратити бал
  • Плутати умови максимуму й мінімуму. Максимум — цілі довжини хвиль, Δd=\Delta d ={}kλ k\lambda; мінімум — непарне число півхвиль, Δd=\Delta d ={}(2k+1)λ2 (2k+1)\dfrac{\lambda}{2}. Перш ніж порівнювати, переведи різницю ходу й довжину хвилі в одні одиниці.
  • Підставляти у формулу ґратки кут, виміряний від ґратки, а не від напрямку падіння променів, або забувати про порядок максимуму kk.
  • Вважати, що в спектрі ґратки найбільше відхиляється фіолетове світло. На ґратці більше відхиляється червоне, бо кут росте з довжиною хвилі; у призмі навпаки — сильніше відхиляється фіолетове.
  • Думати, що спектр поглинання й спектр випромінювання одного елемента мають різні довжини хвиль. Лінії стоять на тих самих довжинах, лише яскраві в одному випадку й темні в іншому.
  • Вважати, що інтерферують будь-які два джерела світла. Стійка картина можлива тільки для когерентних хвиль.

Запам’ятай

  • Максимум: Δd=\Delta d ={}kλ k\lambda; мінімум: Δd=\Delta d ={}(2k+1)λ2 (2k+1)\dfrac{\lambda}{2}.
  • Ґратка: dsin⁡φ=kλd\sin\varphi = k\lambda; dd — період ґратки.
  • Інтерферують лише когерентні хвилі.
  • Дифракція помітна, коли розмір перешкоди порівнянний з довжиною хвилі.
  • Дисперсія: показник заломлення більший для коротших хвиль; призма відхиляє фіолетове найсильніше.
  • Неперервний спектр — розжарені тверді тіла; яскраві лінії — розріджений нагрітий газ; темні лінії — холодний газ на шляху світла.
  • Лінії кожного елемента свої: на цьому ґрунтується спектральний аналіз.

Запитання й відповіді

  1. 1.Чим інтерференція відрізняється від дифракції?+
    Відп.:Інтерференція — додавання хвиль від кількох когерентних джерел, дифракція — огинання хвилею перешкоди чи щілини. На практиці вони діють разом: світло, що пройшло дві щілини, спершу огинає краї кожної, а потім хвилі від щілин інтерферують на екрані.
  2. 2.Чому світло двох ламп не дає інтерференційної картини?+
    Відп.:Незалежні джерела випромінюють хвилі з випадковими й мінливими різницями фаз, тому максимуми й мінімуми швидко зміщуються й усереднюються. Когерентні хвилі отримують, розділивши світло одного джерела, наприклад двома щілинами.
  3. 3.Чим спектр ґратки відрізняється від спектра призми?+
    Відп.:Призма розкладає світло внаслідок дисперсії, і фіолетові промені відхиляються найбільше. Ґратка розкладає його внаслідок дифракції та інтерференції, і більше відхиляються червоні промені. До того ж у ґратки максимуми різних порядків повторюють спектр кілька разів.
  4. 4.Як за спектром дізнаються, з чого складається речовина?+
    Відп.:Кожен елемент випромінює й поглинає світло на власному наборі довжин хвиль. Порівнявши лінії спектра зразка з відомими лініями елементів, знаходять, які з них є в зразку. Так визначають склад зразка в лабораторії та складники атмосфери зірок.
  5. 5.Чому одні й ті самі лінії бувають то яскравими, то темними?+
    Відп.:Нагрітий розріджений газ випромінює світло на довжинах хвиль, властивих його атомам, і ми бачимо яскраві лінії. Коли той самий газ холодний і стоїть на шляху білого світла, він поглинає саме ці довжини хвиль, і на їхніх місцях виникають темні лінії.
  6. 6.Для чого потрібні поляризаційні окуляри?+
    Відп.:Світло, відбите від води чи скла, частково поляризоване, зокрема вздовж поверхні. Фільтр, повернутий так, щоб не пропускати цього напряму коливань, послаблює відблиск, тому окуляри корисні на воді й снігу.

Джерела

Сайт не пов’язаний з Українським центром оцінювання якості освіти. Завдання з позначкою „НМТ“ — з офіційних звітів УЦОЯО; пояснення до них і решту завдань на сторінці написали ми.

Сторінку перевірено 22 листопада 2026 р.

Завдання останнє.

Пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року з фізики: 22 завдання УЦОЯО, орієнтовно 60 хвилин, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.