У реченні два пропуски: перший — звертання з двох частин, другий — дієслово, що передає заклик до спільної дії.
Звертання «ювелір-початківець» складається з двох загальних назв через дефіс, тому обидві частини ставимо в кличний відмінок: «ювелір» — «ювеліре» (іменник на -р, закінчення -е), «початківець» — «початківцю» (іменник на -ець, закінчення -ю). Заклик до спільної дії виражає наказова форма першої особи множини: «творімо».
А «ювеліре-початківцю, творімо» — обидві частини в кличному, форма дієслова правильна.
Б «ювеліру-початківець, давайте творити» — «ювеліру» не кличний, «початківець» — називний, а «давайте творити» — зайва аналітична форма.
В «ювелір-початківцю, творімо» — перша частина в називному.
Г «ювелір-початківець, давайте творімо» — обидві частини звертання в називному, а «давайте» не потрібне.
Д «ювеліре-початківце, творимо» — форми «початківце» немає: іменники на -ець мають у кличному -ю («початківцю») або -е з чергуванням ц — ч («хлопче»), а «творимо» — форма дійсного способу, не заклик.
Відповідь: А.