НМТ 2027 · фізика

Будова атома й ядра: модель Бора, енергія зв’язку, ядерні реакції

Атом складається з ядра й електронів, а ядро — з протонів і нейтронів; на цьому ґрунтується пояснення спектрів, ядерних реакцій та джерел ядерної енергії. Підрозділ «Атом та атомне ядро» Програми ЗНО з фізики охоплює дослід Резерфорда, постулати Бора, лінійчастий спектр, лазер, склад і енергію зв’язку ядер, ядерні реакції та реактор. Радіоактивність винесено на окрему сторінку, а тут усе інше викладено зі схемою рівнів, таблицею й формулами; наприкінці — справжні завдання НМТ з фізики та завдання для самоперевірки.

На НМТ: у 3 з 4 років (2023–2026), завдань: 4 у 4 варіантах.

Коротко

головне кількома реченнями
  • У досліді Резерфорда частина α-частинок, що пройшли крізь тонку золоту фольгу, розсіялася на великі кути. Звідси ядерна модель: майже вся маса й увесь додатний заряд атома зосереджені в малому ядрі.
  • За постулатами Бора атом перебуває лише у стаціонарних станах із певною енергією й у них не випромінює. Перехід між станами супроводжується випромінюванням або поглинанням фотона з енергією hν=∣Ek−Em∣h\nu = |E_k - E_m|.
  • Ядро складається з ZZ протонів і NN нейтронів; A=Z+NA = Z + N — число нуклонів. Ізотопи — ядра з однаковим ZZ і різним NN.
  • Енергія зв’язку ядра дорівнює Δm c2\Delta m\,c^2, де Δm\Delta m — дефект мас: різниця між сумою мас окремих нуклонів і масою ядра.
  • У ядерних реакціях зберігаються електричний заряд і число нуклонів. Поділ важких ядер і синтез легких виділяють енергію.

Тест НМТ з фізики має 22 завдання, на виконання відведено орієнтовно 60 хвилин, найбільша кількість тестових балів — 32. Завдання 1–14 мають чотири варіанти й одну правильну відповідь (0–1 бал); у завданнях 15–16 треба поєднати три рядки з п’ятьма варіантами (бал за кожну правильну пару, 0–3); у завданнях 17–22 відповіддю є число, яке треба записати (0 або 2 бали). Під час тесту можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО в електронному вигляді.

Дослід Резерфорда й ядерна модель атома

Е. Резерфорд із співробітниками спрямував пучок α-частинок радіоактивного джерела на тонку золоту фольгу й спостерігав спалахи на екрані, що світиться від ударів частинок. За моделлю Томсона, де додатний заряд розподілений по всьому атому, частинки мали б майже не відхилятися. Дослід показав інше: частинки здебільшого проходили крізь фольгу, але деякі розсіювалися на великі кути, а окремі навіть поверталися назад.

Резерфорд зробив висновок: майже вся маса атома й увесь його додатний заряд зосереджені в дуже малому ядрі, а навколо нього рухаються легкі електрони. Це ядерна, або планетарна, модель атома. Атом має розмір близько 10−10 м10^{-10}\ \text{м}, а радіус ядра — лише кілька фемтометрів (1 фм=1\ \text{фм} ={}10−15 м 10^{-15}\ \text{м}), тож усередині атома переважає порожній простір.

Постулати Бора й лінійчастий спектр

За класичною фізикою електрон, що рухається навколо ядра з прискоренням, мав би випромінювати хвилі й упасти на ядро, а атоми мали б світитися на всіх частотах. Насправді атоми стійкі, а їхнє світіння має вигляд окремих ліній. Н. Бор запропонував два постулати. Перший: атом може перебувати лише в стаціонарних станах із певними значеннями енергії E1,E2,E3,…E_1, E_2, E_3, \dots, і в цих станах він не випромінює. Другий: атом переходить з одного стаціонарного стану в інший, випромінюючи або поглинаючи один фотон.

Енергію фотона знаходять як модуль різниці між енергіями двох станів: hν=∣Ek−Em∣h\nu = |E_k - E_m|. Під час переходу на нижчий рівень атом випромінює фотон, а щоб піднятися на вищий, поглинає фотон саме такої енергії. Тому атом випромінює й поглинає світло лише певних частот, і його спектр складається з окремих ліній — це лінійчастий спектр. Набір ліній для кожного хімічного елемента особливий, тож за ним визначають склад речовини.

Скільки ліній дає атом, залежить від кількості рівнів: з трьох рівнів можливі три переходи вниз, тож і ліній буде три. Щоб знайти частоту фотона, переведи різницю енергій з електрон-вольтів у джоулі (1 еВ=1\ \text{еВ} ={}1,6⋅10−19 Дж 1{,}6 \cdot 10^{-19}\ \text{Дж}) і поділи її на сталу Планка.

E₁ = −8,0 еВE₂ = −3,0 еВE₃ = −1,0 еВhν₃₂hν₃₁hν₂₁умовні дані

Вимушене випромінювання й лазер

Окрім мимовільного випромінювання існує вимушене: фотон, енергія якого дорівнює різниці енергій рівнів збудженого атома, спонукає цей атом перейти на нижчий рівень і випромінити другий фотон. Він не відрізняється від першого: має ту саму частоту, напрям і фазу. У лазері збуджених атомів багато, тож лавина однакових фотонів утворює вузький пучок когерентного світла з однією довжиною хвилі.

Склад ядра, ізотопи й енергія зв’язку

Ядро складається з протонів і нейтронів, які разом називають нуклонами. Число протонів ZZ — це зарядове число й порядковий номер елемента, а сума A=Z+NA = Z + N — число нуклонів, або масове число. Нуклід записують так: ZAX{}^{A}_{Z}\mathrm{X}. Число нейтронів знаходять як N=A−ZN = A - Z, а в нейтральному атомі електронів стільки, скільки протонів. Ізотопи — ядра одного елемента з однаковим числом протонів і різним числом нейтронів; хімічні властивості визначає число протонів, тому хімічно ізотопи майже однакові.

Нуклони втримує разом ядерна сила, яка діє лише на дуже малих відстанях. Щоб розірвати ядро на окремі нуклони, треба виконати роботу, яку називають енергією зв’язку. Маса ядра менша за суму мас окремих нуклонів; різницю Δm=\Delta m ={}(Zmp+Nmn)− (Z m_p + N m_n) -{}mя m_{\text{я}} називають дефектом мас, а енергія зв’язку Eзв=E_{\text{зв}} ={}Δm c2 \Delta m\,c^2.

Питома енергія зв’язку — це енергія зв’язку, що припадає на один нуклон, Eзв/AE_{\text{зв}}/A. Для більшості ядер вона становить близько 8 МеВ8\ \text{МеВ} на нуклон і найбільша поблизу Феруму (A=56A = 56). Саме тому енергія виділяється і під час поділу найважчих ядер, і під час синтезу найлегших: в обох випадках утворюються ядра з більшою питомою енергією зв’язку.

НуклідПротонів ZНейтронів NНуклонів AЕлектронів в атомі
11H{}^{1}_{1}\mathrm{H}11001111
24He{}^{4}_{2}\mathrm{He}22224422
612C{}^{12}_{6}\mathrm{C}6666121266
613C{}^{13}_{6}\mathrm{C}6677131366
816O{}^{16}_{8}\mathrm{O}8888161688

Ядерні реакції, поділ і термоядерна реакція

У ядерній реакції ядра перетворюються внаслідок зіткнень з іншими ядрами або частинками. У кожній реакції зберігаються електричний заряд і число нуклонів: сума нижніх індексів (зарядових чисел) і сума верхніх (масових чисел) до реакції й після неї однакові. Наприклад, 37Li+{}^{7}_{3}\mathrm{Li} +{}11p→24He+ {}^{1}_{1}p \to {}^{4}_{2}\mathrm{He} +{}24He {}^{4}_{2}\mathrm{He}: зліва 7+1=87 + 1 = 8 нуклонів і заряд 3+1=43 + 1 = 4, справа 4+4=84 + 4 = 8 і 2+2=42 + 2 = 4.

Під час поділу ядро Урану-235, поглинувши нейтрон, розпадається на два осколки й випускає кілька нейтронів; на один акт поділу припадає близько 200 МеВ200\ \text{МеВ}. Нейтрони, що виникли, можуть поділити інші ядра, і тоді виникає ланцюгова реакція. Найменшу масу речовини, за якої вона самопідтримується, називають критичною. У ядерному реакторі швидкість ланцюгової реакції регулюють стрижнями з речовини, що сильно поглинає нейтрони, а швидкі нейтрони сповільнюють, наприклад, водою.

У термоядерній реакції легкі ядра, наприклад Гідрогену, зливаються в важчі, і виділяється енергія. Ядра заряджені однойменно й відштовхуються, тому для їхнього зближення потрібні дуже високі температури; такі реакції відбуваються в надрах Сонця.

Формули

літери й одиниці
Формули теми: що означає кожна літера, у яких одиницях її вимірюють і коли формула справджується.
hν=∣Ek−Em∣h\nu = |E_k - E_m|

hh — стала Планка, Дж⋅с\text{Дж} \cdot \text{с}; ν\nu — частота фотона, Гц; EkE_k і EmE_m — енергії двох стаціонарних станів атома, Дж

Коли: коли атом випромінює або поглинає один фотон під час переходу між станами

є в довідкових матеріалах, блок «Атом та атомне ядро»

A=Z+NA = Z + N

AA — число нуклонів; ZZ — число протонів; NN — число нейтронів

Коли: для кожного нукліда

немає в довідкових матеріалах

Δm=\Delta m ={}(Zmp+Nmn)− (Z m_p + N m_n) -{}mя m_{\text{я}}

Δm\Delta m — дефект мас, кг; mpm_p і mnm_n — маси протона й нейтрона, кг; mяm_{\text{я}} — маса ядра, кг

Коли: для ядра з ZZ протонів і NN нейтронів

є в довідкових матеріалах, блок «Атом та атомне ядро»

Eзв=E_{\text{зв}} ={}Δm c2 \Delta m\,c^2

EзвE_{\text{зв}} — енергія зв’язку ядра, Дж; cc — швидкість світла у вакуумі, м/⁠с

Коли: для будь-якого ядра; дефект мас у кілограмах

є в довідкових матеріалах, блок «Атом та атомне ядро»

ε=EзвA\varepsilon = \dfrac{E_{\text{зв}}}{A}

ε\varepsilon — питома енергія зв’язку, Дж на нуклон або МеВ на нуклон; AA — число нуклонів

Коли: коли порівнюють міцність різних ядер

немає в довідкових матеріалах

∑Aдо=\sum A_{\text{до}} ={}∑Aпісля \sum A_{\text{після}}

∑Aдо\sum A_{\text{до}} і ∑Aпісля\sum A_{\text{після}} — суми чисел нуклонів ядер і частинок до реакції та після неї

Коли: у будь-якій ядерній реакції

немає в довідкових матеріалах

∑Zдо=\sum Z_{\text{до}} ={}∑Zпісля \sum Z_{\text{після}}

∑Zдо\sum Z_{\text{до}} і ∑Zпісля\sum Z_{\text{після}} — суми зарядових чисел до реакції та після неї

Коли: у будь-якій ядерній реакції

немає в довідкових матеріалах

У довідкових матеріалах

джерело: УЦОЯО
Під час НМТ з фізики можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО. Ось що з них стосується теми.

Блоки довідкових матеріалів

  • «Атом та атомне ядро» с. 4

Блок «Атом та атомне ядро» містить формулу для енергії фотона під час переходу між рівнями, енергію зв’язку, дефект мас і закон радіоактивного розпаду. Закону збереження числа нуклонів і заряду в ядерних реакціях, питомої енергії зв’язку та складу нукліда там немає: їх треба знати й записувати самостійно.

Маси частинок і сталу Планка довідкові матеріали не дають, їх вказують в умові кожного завдання разом з іншими потрібними числами; електрон-вольти в джоулі доведеться переводити самостійно. Записати рівняння реакції, дібравши невідому частинку, також доведеться без підказки.

Довідкові матеріали НМТ 2026 з фізики (УЦОЯО)

Терміни

ядерна модель атома
Модель Резерфорда: майже вся маса й весь додатний заряд атома зосереджені в малому ядрі, навколо якого рухаються електрони.
стаціонарний стан
Стан атома з певною енергією, у якому він за постулатами Бора не випромінює.
лінійчастий спектр
Спектр, що складається з окремих ліній певних частот; його має випромінювання розрідженого газу, і для кожного елемента він особливий.
нуклон
Спільна назва протона й нейтрона як частинок, з яких складається атомне ядро.
ізотопи
Різновиди атомів одного елемента, ядра яких мають однакове число протонів і різне число нейтронів.
дефект мас
Різниця між сумою мас окремих нуклонів ядра й масою самого ядра; за нею обчислюють енергію зв’язку.
енергія зв’язку ядра
Енергія, яку треба передати ядру, щоб розділити його на окремі нуклони; вона дорівнює добутку дефекту мас на c2c^2.
ланцюгова реакція
Реакція поділу, у якій нейтрони, що виникли в одному акті поділу, спричиняють поділ інших ядер.
критична маса
Найменша маса ядерного палива, за якої ланцюгова реакція поділу підтримується сама.
термоядерна реакція
Злиття легких ядер у важчі за дуже високої температури, що виділяє енергію.

Завдання з НМТ

джерело: УЦОЯО
Справжнє завдання з тесту НМТ, слово в слово. Виконай його, перш ніж читати пояснення.
Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2024, фізика, варіант 2, завдання 12

Завдання 12. (0–1)

Порядковий номер Урану в періодичній системі хімічних елементів дорівнює 92. Визначте загальну кількість усіх елементарних заряджених частинок у нейтральному атомі Урану-238.

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2024, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2024 році, том II), завдання 12. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2025, фізика, варіант 2, завдання 20

Завдання 20. (0–2)

Під час термоядерної реакції перетворення Гідрогену на Гелій у надрах Сонця маса речовини зменшується на 0,7 %. Визначте енергію, що виділяється з Гідрогену масою 1 мг. Уважайте, що швидкість світла у вакуумі дорівнює 3⋅1083 \cdot 10^8 м/с. Відповідь запишіть у мегаджоулях (МДж).

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2025, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2025 році, том II), завдання 20. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Перевір себе

перевіриш одразу
Обери або запиши відповідь і одразу перевір її: під завданням з’явиться пояснення. Як на НМТ, за логічні пари рахується бал за кожну правильну пару, а за правильне число — 2 бали.
завдання Kleksa

Завдання 1. (0–1)

Під час ядерної реакції 12H+{}^{2}_{1}\mathrm{H} +{}12H→13H+ {}^{2}_{1}\mathrm{H} \to {}^{3}_{1}\mathrm{H} +{}X \mathrm{X} утворюється частинка X\mathrm{X}. Яка це частинка?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 2. (0–2)

Енергії двох стаціонарних станів умовного атома дорівнюють −5,1 еВ-5{,}1\ \text{еВ} і −1,8 еВ-1{,}8\ \text{еВ}. Атом переходить з вищого стану на нижчий і випромінює фотон. Визначте частоту цього фотона. Уважайте, що h=h ={}6,6⋅10−34 Дж⋅с 6{,}6 \cdot 10^{-34}\ \text{Дж} \cdot \text{с}, 1 еВ=1\ \text{еВ} ={}1,6⋅10−19 Дж 1{,}6 \cdot 10^{-19}\ \text{Дж}. Відповідь запишіть у терагерцах (ТГц).

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 3. (0–3)

Доберіть до кожного спостереження (1–3) висновок, що з нього випливає (А–Д).
  1. Аатом має лише певні значення енергії
  2. Бядро складається лише з протонів
  3. Взаряд і маса атома зосереджені в малому ядрі
  4. Гелектрони рівномірно заповнюють увесь об’єм атома
  5. Дподіли можуть підтримувати один одного, і виникає ланцюгова реакція
1. Розсіювання α-частинок на тонкій золотій фользі: частина частинок відхиляється на великі кути
2. Спектр випромінювання розрідженого газу складається з окремих яскравих ліній
3. Нейтрон, що влучив у ядро Урану-235, спричиняє його поділ з виходом нових нейтронів

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

Більше завдань: пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року

Типові помилки

тут найлегше втратити бал
  • Плутати масове число AA з числом протонів ZZ: число нейтронів дорівнює A−ZA - Z, а не AA. Масове число рахує всі нуклони, а порядковий номер — лише протони.
  • Думати, що нейтральний атом має стільки електронів, скільки нуклонів. Електронів стільки, скільки протонів, тобто ZZ.
  • Підставляти енергію фотона з електрон-вольтів без переведення в джоулі, коли шукають частоту за hν=∣Ek−Em∣h\nu = |E_k - E_m|. Не плутай також знак: різницю беруть за модулем.
  • Забувати, що в ядерній реакції зберігаються і сума нижніх, і сума верхніх індексів. Якщо обидві суми не збігаються до та після реакції, частинку підібрано неправильно.
  • Вважати, що енергія зв’язку — це енергія, яка виділяється, коли ядро розпадається на нуклони. Навпаки, її треба витратити, щоб розділити ядро; виділяється вона, коли нуклони з’єднуються.

Запам’ятай

  • Ядерна модель атома: заряд і майже вся маса — в малому ядрі.
  • Перехід між станами: hν=∣Ek−Em∣h\nu = |E_k - E_m|.
  • Нуклід ZAX{}^{A}_{Z}\mathrm{X}: ZZ протонів, N=A−ZN = A - Z нейтронів.
  • Енергія зв’язку: Eзв=E_{\text{зв}} ={}Δm c2 \Delta m\,c^2.
  • У ядерних реакціях зберігаються заряд і число нуклонів.
  • Енергія виділяється під час поділу найважчих ядер і синтезу найлегших.

Запитання й відповіді

  1. 1.Чому модель Томсона замінили моделлю Резерфорда?+
    Відп.:За моделлю Томсона заряд розподілений по всьому атому, тому α-частинки мали б майже не відхилятися. У досліді Резерфорда деякі з них розсіювалися на великі кути й навіть поверталися назад. Це можливо лише тоді, коли заряд і маса атома зосереджені в дуже малому ядрі.
  2. 2.Чому за класичною фізикою атом нестійкий?+
    Відп.:Електрон на орбіті рухається з прискоренням, а за класичною електродинамікою заряд, що рухається з прискоренням, випромінює хвилі. Електрон мав би втрачати енергію й упасти на ядро. Постулати Бора пояснюють стійкість атомів тим, що в стаціонарних станах атом не випромінює.
  3. 3.Що таке лінійчастий спектр і навіщо він потрібен?+
    Відп.:Це набір окремих ліній, які випромінює розріджений газ. Кожна лінія відповідає переходу між двома рівнями енергії, а набір ліній для кожного елемента особливий. Тому за спектром визначають, з яких елементів складається речовина.
  4. 4.Чим ізотопи одного елемента відрізняються один від одного?+
    Відп.:Ядра ізотопів мають однакове число протонів, тому це один хімічний елемент, але різне число нейтронів, а отже й різну масу. Хімічні властивості ізотопів майже однакові, бо їх визначає електронна оболонка, а вона залежить від числа протонів.
  5. 5.Чому енергія зв’язку ядра пов’язана з дефектом мас?+
    Відп.:Щоб розділити ядро на окремі нуклони, треба витратити енергію, і ця енергія збільшує масу системи. Тому маса ядра менша за суму мас нуклонів, а різниця — дефект мас Δm\Delta m — дає енергію зв’язку Eзв=E_{\text{зв}} ={}Δm c2 \Delta m\,c^2.
  6. 6.Чим поділ ядер відрізняється від синтезу?+
    Відп.:У поділі важке ядро розпадається на два легших осколки, у синтезі легкі ядра зливаються в важче. В обох випадках утворюються ядра з більшою питомою енергією зв’язку, тому виділяється енергія. Для синтезу ядра треба зблизити, подолавши відштовхування, а це потребує дуже високої температури.

Джерела

Сайт не пов’язаний з Українським центром оцінювання якості освіти. Завдання з позначкою „НМТ“ — з офіційних звітів УЦОЯО; пояснення до них і решту завдань на сторінці написали ми.

Сторінку перевірено 22 листопада 2026 р.

Завдання останнє.

Пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року з фізики: 22 завдання УЦОЯО, орієнтовно 60 хвилин, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.