НМТ 2027 · фізика

Радіоактивність: альфа-, бета-, гамма-випромінювання, період піврозпаду

Одні ядра стабільні, інші самочинно перетворюються на ядра інших елементів, випускаючи частинки або випромінювання. Програма ЗНО з фізики серед тем про атомне ядро називає радіоактивність, альфа-, бета- та гамма-випромінювання й методи реєстрації. На сторінці є правила розпаду, графік закону розпаду та схема проникності випромінювань, а останній розділ — справжні завдання НМТ з фізики й завдання для самоперевірки.

На НМТ: у 3 з 4 років (2023–2026), завдань: 9 у 6 варіантах.

Коротко

головне кількома реченнями
  • Радіоактивність — самочинне перетворення нестійких ядер, під час якого вони випускають частинки або γ-випромінювання. Її відкрив у 1896 році А. Беккерель.
  • α-випромінювання — потік ядер Гелію 24He{}^{4}_{2}\mathrm{He}, β-випромінювання — потік електронів, γ-випромінювання — електромагнітні хвилі дуже малої довжини, які заряду не мають.
  • Під час α-розпаду масове число ядра зменшується на 44, а зарядове — на 22. Під час β-розпаду масове число лишається тим самим, зарядове зростає на 11. γ-випромінювання не змінює жодного з них.
  • Період піврозпаду TT — час, за який розпадається половина ядер. Кількість ядер, що не розпалися, дорівнює N=N ={}N0⋅2−t/T N_0 \cdot 2^{-t/T}.
  • Радіоактивне випромінювання йонізує речовину, і на цьому ґрунтується його реєстрація.

Тест НМТ з фізики має 22 завдання, на виконання відведено орієнтовно 60 хвилин, найбільша кількість тестових балів — 32. Завдання 1–14 мають чотири варіанти й одну правильну відповідь (0–1 бал); у завданнях 15–16 треба поєднати три рядки з п’ятьма варіантами (бал за кожну правильну пару, 0–3); у завданнях 17–22 відповіддю є число, яке треба записати (0 або 2 бали). Під час тесту можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО в електронному вигляді.

Радіоактивність і три види випромінювання

У 1896 році А. Беккерель виявив, що мінерал, багатий на Уран, сам випромінює невидимі промені, які засвічують фотопластинку в непрозорому конверті. Це явище назвали радіоактивністю: нестійке ядро самочинно перетворюється на ядро іншого елемента, випускаючи частинку або випромінювання. Таке перетворення називають розпадом, а ядро, що виникло, — дочірнім.

У магнітному полі пучок радіоактивного випромінювання розділяється на три. α-промені — це потік ядер Гелію 24He{}^{4}_{2}\mathrm{He} з додатним зарядом, β-промені — потік електронів із від’ємним зарядом, а γ-промені — електромагнітні хвилі з дуже малою довжиною хвилі, яких поле не відхиляє, бо заряду вони не мають. γ-випромінювання виникає, коли ядро, збуджене попереднім розпадом, переходить у нижчий енергетичний стан; склад ядра при цьому не змінюється.

Різні види випромінювання по-різному проходять крізь речовину. Порівняй на схемі, яка перешкода потрібна кожному з них. Глибина проникнення залежить не лише від виду випромінювання, а й від енергії частинок та від речовини, крізь яку вони проходять, тому схема лише якісна.

αβγпапіралюмінійсвинецьсхема без масштабу

Правила розпаду: яке ядро утворюється

У кожному розпаді незмінними лишаються сумарний електричний заряд і сумарне число нуклонів. α-розпад — це відліт від ядра двох протонів і двох нейтронів разом, тому масове число зменшується на 44, а зарядове — на 22: ZAX→Z−2A−4Y+{}^{A}_{Z}\mathrm{X} \to {}^{A-4}_{Z-2}\mathrm{Y} +{}24He {}^{4}_{2}\mathrm{He}. Наприклад, ядро Плутонію-239 перетворюється на ядро Урану-235.

Під час β-розпаду один нейтрон ядра перетворюється на протон, і з ядра вилітає електрон; разом з ним вилітає антинейтрино, яке в шкільних рівняннях не записують. Масове число лишається тим самим, а зарядове зростає на 11: ZAX→Z+1AY+{}^{A}_{Z}\mathrm{X} \to {}^{A}_{Z+1}\mathrm{Y} +{}−10e {}^{0}_{-1}e. Так Кобальт-60 стає Нікелем-60. Трапляється й розпад, у якому вилітає позитрон: тоді зарядове число зменшується на одиницю. Під час γ-випромінювання масове й зарядове числа лишаються тими самими.

Щоб знайти невідому частинку в рівнянні, окремо порівняй суми масових і суми зарядових чисел зліва та справа: різниця дає масове й зарядове числа частинки. У таблиці зібрано позначення частинок, що трапляються в таких рівняннях.

ЧастинкаПозначенняМасове числоЗарядове число
α-частинка24He{}^{4}_{2}\mathrm{He}4422
електрон−10e{}^{0}_{-1}e00−1-1
позитрон+10e{}^{0}_{+1}e00+1+1
протон11p{}^{1}_{1}p1111
нейтрон01n{}^{1}_{0}n1100

Період піврозпаду й закон радіоактивного розпаду

Коли розпадеться окреме ядро, передбачити не можна, але для великої кількості однакових ядер розпад має сталу закономірність. Період піврозпаду TT — час, за який розпадається половина наявних ядер; за наступні такі самі проміжки часу розпадається половина тих, що ще лишилися. Для кожного нукліда він свій: одні ядра розпадаються швидше, інші повільніше.

Якщо від початку минуло tt, то кількість ядер, що не розпалися, дорівнює N=N ={}N0⋅2−t/T N_0 \cdot 2^{-t/T}. Коли tt кратне TT, це просто початкова кількість, поділена на 22 у степені, що дорівнює числу минулих періодів. Графік закону — крива, що спадає дедалі повільніше й ніколи не досягає нуля.

Щоб розв’язати задачу, спершу знайди число минулих періодів tT\dfrac{t}{T}: час і період мають бути в однакових одиницях. Потім за таблицею чи формулою визнач частку ядер, що лишилися. Частка ядер, що розпалися, дорівнює одиниці мінус частка, що лишилася. Не плутай ці дві частки.

61218240,250,50,7510t, дібN/N₀T2Tумовні дані
Минуло періодів піврозпадуЧастка ядер, що лишилися
1112\dfrac{1}{2}
2214\dfrac{1}{4}
3318\dfrac{1}{8}
44116\dfrac{1}{16}

Йонізація й методи реєстрації випромінювань

α-, β- і γ-випромінювання мають енергію, достатню, щоб вибивати електрони з атомів і молекул речовини, тобто йонізувати її; тому їх називають йонізуючим випромінюванням. На йонізації ґрунтується реєстрація: частинка, що проходить крізь речовину, лишає по собі заряджені частинки, і їх можна виявити.

У лічильнику Гейгера між дротом і стінкою трубки з газом підтримують високу напругу. Частинка йонізує кілька молекул газу, їхні електрони прискорюються й спричиняють лавину нових йонізацій, і прилад дає струмовий імпульс. У сцинтиляційному лічильнику частинка викликає спалах світла в особливій речовині. Фотоемульсія темніє там, де пройшло випромінювання, — так Беккерель виявив радіоактивність.

Формули

літери й одиниці
Формули теми: що означає кожна літера, у яких одиницях її вимірюють і коли формула справджується.
N=N ={}N0⋅2−t/T N_0 \cdot 2^{-t/T}

NN — число ядер, що не розпалися, до моменту tt; N0N_0 — початкове число ядер; tt — час спостереження; TT — період піврозпаду (час і період в однакових одиницях)

Коли: для великої кількості однакових радіоактивних ядер

є в довідкових матеріалах, блок «Атом та атомне ядро»

n=tTn = \dfrac{t}{T}

nn — число минулих періодів піврозпаду; tt — час спостереження; TT — період піврозпаду

Коли: коли шукають, у скільки разів зменшилася кількість ядер

немає в довідкових матеріалах

ZAX→Z−2A−4Y+{}^{A}_{Z}\mathrm{X} \to {}^{A-4}_{Z-2}\mathrm{Y} +{}24He {}^{4}_{2}\mathrm{He}

AA — масове число; ZZ — зарядове число; X\mathrm{X} — материнське ядро, Y\mathrm{Y} — дочірнє

Коли: під час α-розпаду

немає в довідкових матеріалах

ZAX→Z+1AY+{}^{A}_{Z}\mathrm{X} \to {}^{A}_{Z+1}\mathrm{Y} +{}−10e {}^{0}_{-1}e

−10e{}^{0}_{-1}e — електрон (β-частинка), з яким вилітає ще й антинейтрино, яке в шкільних рівняннях не пишуть

Коли: під час β-розпаду, у якому вилітає електрон

немає в довідкових матеріалах

Aдо=A_{\text{до}} ={}Aпісля, Zдо= A_{\text{після}},\ Z_{\text{до}} ={}Zпісля Z_{\text{після}}

AдоA_{\text{до}} і AпісляA_{\text{після}} — суми масових чисел до розпаду та після нього; ZдоZ_{\text{до}} і ZпісляZ_{\text{після}} — такі самі суми для зарядових чисел

Коли: у кожному розпаді та в кожній ядерній реакції

немає в довідкових матеріалах

У довідкових матеріалах

джерело: УЦОЯО
Під час НМТ з фізики можна користуватися довідковими матеріалами УЦОЯО. Ось що з них стосується теми.

Блоки довідкових матеріалів

  • «Атом та атомне ядро» с. 4

Довідкові матеріали друкують закон радіоактивного розпаду з двійкою в степені, у якому період піврозпаду стоїть у показнику (блок про атом і ядро). Правил розпаду, масових і зарядових чисел частинок, а також властивостей α-, β- і γ-випромінювань на аркуші не подано, тож їх слід пам’ятати.

Значень періодів піврозпаду конкретних нуклідів на аркуші не наведено: період і час задано в самому завданні, а їхнє відношення t/Tt/T окремою формулою не подано, його знаходять самостійно перед підстановкою у формулу.

Довідкові матеріали НМТ 2026 з фізики (УЦОЯО)

Терміни

радіоактивність
Самочинне перетворення нестійких атомних ядер на ядра інших елементів, що супроводжується випромінюванням частинок або γ-променів.
період піврозпаду
Час, за який розпадається половина наявних радіоактивних ядер; трапляється й назва «період напіврозпаду».
α-частинка
Ядро атома Гелію 24He{}^{4}_{2}\mathrm{He} з двох протонів і двох нейтронів, яке вилітає з ядра під час α-розпаду.
β-розпад
Розпад, у якому нейтрон ядра перетворюється на протон, а з ядра вилітає електрон.
γ-випромінювання
Електромагнітні хвилі дуже малої довжини, які випромінює збуджене ядро; заряду вони не мають.
дочірнє ядро
Ядро, що виникає внаслідок розпаду материнського ядра.
йонізуюче випромінювання
Випромінювання, енергії якого досить, щоб вибивати електрони з атомів і молекул речовини; трапляється й написання «іонізуюче».
лічильник Гейгера
Прилад, у якому частинка йонізує газ у трубці з високою напругою, і виникає струмовий імпульс.

Завдання з НМТ

джерело: УЦОЯО
Справжнє завдання з тесту НМТ, слово в слово. Виконай його, перш ніж читати пояснення.
Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2024, фізика, варіант 1, завдання 11

Завдання 11. (0–1)

Дозиметр, чутливий до α-, β- й γ-променів, помістили в щільний металевий футляр, товщина стінок якого – кілька міліметрів. Як це вплине на роботу дозиметра?

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2024, фізика, варіант 1 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2024 році, том II), завдання 11. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Завдання з тесту УЦОЯОНМТ

НМТ 2026, фізика, варіант 2, завдання 22

Завдання 22. (0–2)

Дослідження скелета тварини показало, що в кістках залишилося 25 % радіоактивного Карбону 614C^{14}_{6}\mathrm{C}, період піврозпаду якого 5700 років. Скільки часу минуло після припинення життєдіяльності тварини? Відповідь запишіть у роках.

Джерело: УЦОЯО, НМТ 2026, фізика, варіант 2 (Офіційний звіт про проведення НМТ у 2026 році, том II), завдання 22. Відповідь — за ключем УЦОЯО. · Звіт УЦОЯО з цим завданням

Перевір себе

перевіриш одразу
Обери або запиши відповідь і одразу перевір її: під завданням з’явиться пояснення. Як на НМТ, за логічні пари рахується бал за кожну правильну пару, а за правильне число — 2 бали.
НМТ

Завдання 14. (0–1)

Одним із продуктів ядерного розпаду є частинка X\mathrm{X}. Позначте рівняння розпаду, у якому X\mathrm{X} – це нейтрон.

Завдання 14 з тесту НМТ 2026 року (фізика, варіант 1, УЦОЯО) — пояснення Kleksa

завдання Kleksa

Завдання 1. (0–1)

Ядро деякого нукліда містить 9090 протонів і 142142 нейтрони й зазнає одного α-розпаду. Скільки нейтронів містить ядро, що утворилося?

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 2. (0–2)

Період піврозпаду радіоактивного ізотопу становить 44 доби. Визначте, скільки відсотків від початкової кількості ядер розпадеться за 1212 діб. Відповідь запишіть у відсотках (%).

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

завдання Kleksa

Завдання 3. (0–3)

Доберіть до кожної зміни в ядрі (1–3) процес, у якому вона відбувається (А–Д).
  1. Аα-розпад
  2. Бпоглинання ядром нейтрона
  3. Вγ-випромінювання
  4. Гβ-розпад з вильотом електрона
  5. Дподіл ядра на два осколки
1. Ядро перетворилося на ядро елемента, порядковий номер якого на 22 менший
2. Ядро перетворилося на ядро наступного елемента періодичної системи з тим самим масовим числом
3. Ядро випустило випромінювання, але лишилося ядром того самого нукліда

Завдання, написане для цієї сторінки, — пояснення Kleksa.

Більше завдань: пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року

Типові помилки

тут найлегше втратити бал
  • Плутати частку ядер, що лишилися, і частку тих, що розпалися. Після nn періодів лишається 12n\dfrac{1}{2^n} початкової кількості, а розпадається решта, тобто 1−12n1 - \dfrac{1}{2^n}.
  • Брати час і період піврозпаду в різних одиницях: години з добами, роки з секундами. Перед діленням tt на TT приведи їх до однієї одиниці.
  • Думати, що за два періоди піврозпаду розпадуться всі ядра. Після першого періоду лишається половина, після другого — чверть, а не нуль.
  • Записувати α-розпад так, що зарядове число зменшується на 44: на 44 зменшується масове число, а зарядове — на 22.
  • Вважати, що γ-випромінювання перетворює ядро на ядро іншого елемента. Воно лише забирає енергію збудженого ядра, склад якого не змінюється.

Запам’ятай

  • α-розпад: масове число −4-4, зарядове −2-2; β-розпад (електрон): масове число те саме, зарядове +1+1.
  • γ-випромінювання не змінює ні масового, ні зарядового числа.
  • Період піврозпаду — час, за який розпадається половина ядер.
  • Після nn періодів лишається 12n\dfrac{1}{2^n} початкової кількості ядер: N=N ={}N0⋅2−t/T N_0 \cdot 2^{-t/T}.
  • Порівнюй окремо суми масових і суми зарядових чисел у рівнянні розпаду.

Запитання й відповіді

  1. 1.Чи можна передбачити, коли розпадеться конкретне ядро?+
    Відп.:Ні: розпад окремого ядра — випадкова подія, і в який момент вона станеться, сказати не можна. Закономірність з’являється лише для великої кількості однакових ядер: половина з них розпадається за період піврозпаду. Тому закон розпаду описує все число ядер, а не долю одного.
  2. 2.Чим α-частинка відрізняється від ядра атома Гелію?+
    Відп.:Нічим: α-промені ототожнили з ядрами Гелію-4, у яких два протони й два нейтрони. Тому під час α-розпаду ядро втрачає чотири нуклони, масове число зменшується на 44, а зарядове — на 22.
  3. 3.Звідки в ядрі береться електрон під час β-розпаду?+
    Відп.:Електрон не міститься в ядрі заздалегідь: він утворюється в момент розпаду, коли нейтрон перетворюється на протон. Заряд при цьому зберігається: нейтральний нейтрон дає протон із зарядом +1+1 і електрон із зарядом −1-1.
  4. 4.Чим γ-промені відрізняються від рентгенівських?+
    Відп.:Обидва види — електромагнітні хвилі, і за однакової енергії вони нічим не відрізняються. Відрізняється лише походження: γ-промені випромінює ядро, що перейшло зі збудженого стану в нижчий, а рентгенівські виникають в електронній оболонці атома або під час гальмування швидких електронів. Тому назва показує, звідки взялося випромінювання, а не яке воно.
  5. 5.Чи може кількість ядер, що не розпалися, стати рівною нулю?+
    Відп.:Крива закону розпаду до нуля не доходить: за кожний період піврозпаду лишається половина ядер, а половина від будь-якої додатної кількості знову додатна, тож графік наближається до осі часу, не перетинаючи її. Проте закон описує велику кількість ядер. Справжніх ядер у зразку скінченне число, і коли їх лишається зовсім мало, розпад кожного стає випадковою подією: через багато періодів піврозпаду розпадеться й останнє.
  6. 6.Навіщо потрібні прилади для реєстрації випромінювань?+
    Відп.:Радіоактивне випромінювання людина не відчуває органами чуття. Його виявляють за наслідками йонізації або за спалахами світла: лічильником Гейгера, сцинтиляційним лічильником чи фотоемульсією. За сигналом приладу визначають, чи є випромінювання і скільки частинок надходить.

Завдання останнє.

Пройди безкоштовно справжній тест НМТ 2026 року з фізики: 22 завдання УЦОЯО, орієнтовно 60 хвилин, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.