Kleksa

Давня українська література · вірш, філософська і громадянська лірика

«De libertate» Григорія Сковороди: текст, аналіз, художні засоби

Вісім рядків Григорія Сковороди про свободу: поет питає, що таке воля, сперечається з тими, хто рівняє її до золота, і славить Богдана Хмельницького як батька вольності. Тут увесь текст вірша мовою оригіналу, словничок, розбір кожного двовірша, віршування, художні засоби, тема, ідея та всі завдання УЦОЯО 2024–2026 років, у яких є «De libertate».

Автор
Григорій Сковорода (1722-1794)
Видання
після смерті поета — Харків, 1894, у виданні творів Сковороди за редакцією Дмитра Багалія
Жанр
вірш, філософська і громадянська лірика
Напрям
бароко

Коротко

почни звідси

«De libertate» (з латини — «Про свободу») — короткий вірш Григорія Сковороди. Поет починає із запитання: що таке воля і яке в ній добро? Дехто каже, що вона золота, але для Сковороди це не так: порівняно з волею саме золото — болото.

Далі поет просить одного — не дати себе одурити й не втратити волі. А наприкінці славить Богдана Хмельницького, обранця й батька вольності. Так особистий роздум про свободу переходить у похвалу людині, яка принесла волю цілому народові.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.
Що то за вольность? Добро в ней какое?
Ины говорятъ, будто золотое —
Ах не золотое: если сравнить злато,
Против вольности еще оно блато (болото).
рядок 5 — О когда бы же мнѣ в дурни не пошитись,
Дабы вольности не мог как лишитись.
Будь славен во вѣк, о муже избранне,
Вольности отче, герою Богдане!

Текст за виданням (переписано нами зі скану): Дмитро Багалій. Історія Слободської України. Харків: Видавництво «Союз» Харьківського кредитового союзу кооперативів, 1918 (Культурно-історична бібліотека), с. 264. Скан видання

Ліричний герой і ситуація

Ліричний герой — сам поет-філософ, який розмірковує вголос. Він ставить собі запитання, що таке воля, сперечається з тими, хто міряє її золотом, і бажає собі одного: не схибити й не втратити волі.

Наприкінці роздум переходить у похвалу: поет звертається до Богдана Хмельницького, якого вважає вибраним визволителем свого народу. Особистий роздум стає громадянським.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–2

    Запитання: що таке воля?

    Вірш починається запитанням: „Що то за вольность? Добро в ней какое?“ — що таке воля і яке в ній благо. У другому рядку поет переказує чужу думку: інші кажуть, ніби воля — то щось золоте, тобто найдорожче, що можна уявити.

    Так Сковорода, як учений-філософ, починає з визначення: перш ніж хвалити волю, треба зрозуміти, що вона таке.

  2. рядки 3–4

    Відповідь: золото проти волі — болото

    Поет не погоджується: „Ах не золотое: если сравнить злато, / Против вольности еще оно блато“. Якщо поставити золото поруч із волею, воно виявиться болотом.

    Це найвідоміші рядки вірша. Найбільше земне багатство поет ставить нижче за свободу: людина може мати все золото світу і бути нещасною, якщо вона невільна. Звідси й ключові слова тесту — свобода, золото, болото.

  3. рядки 5–6

    Побажання: не втратити волі

    Далі поет говорить про себе. Він бажає собі не пошитися в дурні — не дати себе одурити, не вчинити нерозумно, — щоб якось не втратити волі.

    Ці рядки показують, що воля для Сковороди не лише суспільне, а й особисте благо. Її можна втратити через власну дурість — наприклад, проміняти на те саме золото, про яке йшлося вище. Сам Сковорода відмовився від кар’єри й жив мандрівним філософом, щоб лишитися вільним.

  4. рядки 7–8

    Похвала: батько вольності

    Останній двовірш звучить як урочиста хвала: „Будь славен во вѣк, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!“. Поет звертається до Богдана Хмельницького і називає його обраним мужем, батьком вольності й героєм.

    Так роздум про волю закінчується конкретним прикладом: народ здобув волю завдяки Хмельницькому, тому він гідний вічної слави. Дмитро Багалій, з книжки якого ми друкуємо вірш, згодом (1926) писав, що Сковорода присвятив його добі Хмельницького — добі визволення українського народу з-під польської неволі.

Віршування й композиція

Будова
вісім рядків одним блоком, який складається з чотирьох двовіршів: запитання, відповідь, побажання, похвала
Рядки
силабічний вірш, звичний для поезії бароко: у рядках по одинадцять або дванадцять складів (рядок 1 — одинадцять, рядок 3 — дванадцять); Багалієве пояснення в дужках у рядку 4 не рахується
Рима
суміжна: римуються сусідні рядки — какое і золотое, злато і блато, пошитись і лишитись, избранне і Богдане
Рима за наголосом
усі рими жіночі: наголос падає на передостанній склад, як у словах злато й блато
Мова
книжна мова XVIII століття з церковнослов’янськими формами (злато, блато замість золото, болото); у рядках 7–8 урочисті звертання в кличному відмінку (муже, отче, герою, Богдане)

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • питально-відповідна формарядок 1

    Що то за вольность? Добро в ней какое?

    Вірш починається запитанням, на яке поет відповідає сам. Так він залучає читача до роздуму: що ж таке воля і чим вона цінна.

  • антитезарядки 3–4

    если сравнить злато, / Против вольности еще оно блато

    Золото й болото протиставлено волі: найдорожче для людей багатство поруч із нею нічого не варте. На цьому протиставленні тримається головна думка вірша.

  • співзвучність сліврядки 3–4

    злато, / Против вольности еще оно блато

    Слова злато і блато звучать майже однаково, а для людей важать протилежне: найцінніше й нікчемне. Ця гра слів робить думку гострою й легкою для запам’ятовування, як прислів’я.

  • фразеологізмрядок 5

    в дурни не пошитись

    Народний вислів «пошитися в дурні» означає дати себе одурити. Поет боїться не бідності, а того, щоб власною нерозважністю не втратити волі.

  • урочиста формуларядок 7

    Будь славен во вѣк

    Вислів, звичний для молитов і похвальних віршів, надає кінцівці святкового звучання: визволителя поет славить так, як у молитвах славлять святих.

  • звертаннярядок 7

    о муже избранне

    Поет звертається до Хмельницького урочисто, як до біблійного обранця: гетьман постає вибраним Богом визволителем свого народу.

  • метафорарядок 8

    Вольности отче

    Поруч з іменем — образ: батько вольності. Хмельницький названий тим, хто дав народові волю; це найвища похвала, яку може дати поет, для якого воля — найбільше благо.

Як прочитати твір

Вірш дуже короткий, але побудований як повний роздум: запитання, відповідь, висновок для себе і приклад з історії. Сковорода міркує як філософ: спершу питає, що таке воля, потім відкидає хибну думку, ніби її можна виміряти золотом.

Воля для нього — найбільше благо, і не тільки для народу, а й для кожної людини. Тому в середині вірша з’являється особисте прохання: не одуритися, не проміняти свободу на багатство. Таким було й життя самого Сковороди, який відмовився від кар’єри, щоб лишитися вільним.

Кінцівка повертає роздум до історії народу: Богдан Хмельницький названий батьком вольності, вибраним героєм, гідним вічної слави. Тож у восьми рядках поєднано філософію свободи й громадянську похвалу: свобода людини і свобода народу — одна цінність.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Роздум про волю як найбільше благо людини й народу, яке не можна виміряти золотом, та похвала Богданові Хмельницькому, який приніс народові свободу.

Ідея

Свобода — найбільша людська цінність, дорожча за будь-яке багатство: проти неї навіть золото — болото. Тож волю треба берегти й не проміняти ні на яке багатство.

Мотиви

Мотиви волі як найбільшого блага, протиставлення духовного й матеріального, пильності, щоб не одуритися й не втратити волі, вдячності й вічної слави визволителю народу.

Образ Богдана Хмельницького

У вірші немає ні битв, ні перемог: гетьман постає батьком вольності, вибраним Богом героєм. Сковорода славить його за те, що він дав народові волю.

Історія створення

Латинську назву «De libertate», тобто «Про свободу», Сковорода дав не випадково: вихованець Києво-Могилянської академії, він вільно володів латиною, писав нею листи й вірші. Але сам вірш написано книжною мовою XVIII століття, якою Сковорода писав свої поезії.

Надруковано вірш уже після смерті поета, у харківському виданні його творів 1894 року, яке готував історик Дмитро Багалій. У 1918 році Багалій навів вірш повністю у своїй «Історії Слободської України» — за цією книжкою ми його й друкуємо — і пояснив, що тут Сковорода згадав про народну волю й про батька козаччини Богдана Хмельницького. У пізнішій книжці про Сковороду (1926) Багалій писав, що вірш присвячено добі визволення українського народу з-під польської неволі.

Для самого Сковороди воля була головною цінністю життя: він відмовився від посад і маєтків і став мандрівним філософом, щоб нікому не служити й жити за власним сумлінням.

Значення назви

Назва латинська: «De libertate» означає «Про свободу». Так за звичаєм учених називали філософські роздуми й трактати, і Сковорода, який добре знав латину, обрав саме таку назву. Але вірш написано не латиною, а книжною мовою свого часу.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
вольность
воля, свобода
какое
яке, що за
Ины
інші люди
будто
ніби, начебто
если
якщо, коли
злато
золото, давня книжна форма
еще
ще, навіть
блато
болото, давня книжна форма; Багалій пояснив це слово в дужках
когда бы же
якби ж, о якби
в дурни не пошитись
не пошитися в дурні: не дати себе одурити, не вчинити нерозумно
Дабы
щоб, аби
лишитись
позбутися, втратити
во вѣк
навіки, повік
муже избранне
обраний муже — урочисте звертання до людини, вибраної Богом
отче
батьку — кличний відмінок від «отець»
герою
кличний відмінок від «герой», як і в сучасній мові

Перевір себе: De libertate

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Що означає латинська назва «De libertate»?

Завдання 2. (0–1)

Яку думку про золото й волю висловлює поет?

Завдання 3. (0–1)

Що поет бажає собі в середині вірша?

Завдання 4. (0–1)

Кого поет називає „отче“ вольності в кінцівці?

Завдання 5. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про вірш.
Вірш починається запитанням про те, що таке воля.
Він складається з восьми рядків.
Поет вважає, що воля цінніша за золото лише для народу, а не для окремої людини.

Завдання 6. (0–1)

Як римуються рядки вірша?

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО двічі питало про «De libertate». У 2024 році твір треба було впізнати за ключовими словами «свобода, золото, болото» й сказати, кого в ньому звеличено, — Богдана Хмельницького. У 2025-му — назвати твір, ідея якого: свобода є найбільшою людською цінністю.

Зверни увагу: ключові слова тестів подано сучасною українською мовою. В оригіналі, надрукованому тут, замість них стоять вольность, злато й блато, а слово болото — це Багалієве пояснення в дужках. А у 2026 році назва вірша була серед неправильних відповідей у завданнях про «Енеїду» та про мотив нерозділеного кохання.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 1, завдання 2

    Завдання 1. (0–1)

    Свобода, золото, болото – ключові слова твору, у якому автор звеличує

    За ключовими словами «свобода, золото, болото» треба впізнати твір і сказати, кого автор звеличує: у вірші Сковороди це Богдан Хмельницький, «батько вольності».

  2. НМТ 2025, варіант 2, завдання 2

    Завдання 2. (0–1)

    Свобода є найбільшою людською цінністю – така ідея твору

    Треба назвати твір, ідея якого — свобода як найбільша людська цінність: це «De libertate», де воля дорожча за золото.

  3. НМТ 2026, варіант 1, завдання 6

    Завдання 3. (0–1)

    «То була весна молодих творчих сил і справжня оргія слова! Відчувається тут перший хміль захвату легким, дотепним, вільним словом, поезією звичаїв і побуту, коли кожен звук і о́браз іскриться. Відчувається, що поет купався в цій стихії благословенної Полтавщини, як бджола в пилку в пору весняного цвіту, і розкішно струшував тільки цей золотий пилок» – сказано про твір

    Уривок критичної статті — про «Енеїду» Котляревського; «De libertate» тут лише неправильна відповідь: у вірші Сковороди немає ні побутових картин, ні бурлеску.

  4. НМТ 2026, варіант 1, завдання 16

    Завдання 4. (0–1)

    Провідний мотив поезії суголосний із тим, що й у творі

    Провідний мотив незнайомого вірша — нерозділене кохання; «De libertate» серед відповідей зайвий, бо мотив вірша Сковороди — воля, а не кохання.

    У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Григорій Сковорода (1722–1794) — філософ і поет, вихованець Києво-Могилянської академії. Він учителював у Переяславі, у родині Томари в Кавраї, у Харківському колегіумі, а згодом відмовився від посад і став мандрівним філософом. Його поезії зібрано в «Сад божественних пісень», байки — у «Байки харківські»: УЦОЯО називає його зачинателем української літературної байки.

Свою епітафію Сковорода склав сам — «Світ ловив мене, та не спіймав»; так її наводить УЦОЯО. Помер він у селі Пан-Іванівка на Харківщині, тепер Сковородинівка.

Типові помилки

де помиляються
  • «De libertate» — латинська назва, але вірш написано не латиною, а книжною мовою XVIII століття. Назва перекладається як «Про свободу».
  • Вірш славить Богдана Хмельницького, а не князя чи іншого гетьмана: у завданні УЦОЯО поруч стояли князь Ігор, княгиня Ольга, Дем’ян Многогрішний і Яким Сомко.
  • Золото у вірші не прославлено: навпаки, порівняно з волею воно — болото. Ключові слова тесту «свобода, золото, болото» — сучасні українські слова, а не слова оригіналу.
  • Не плутай «De libertate» з піснею Сковороди «Всякому місту — звичай і права»: там ідеться про людські пристрасті, смерть і чисту совість, а тут — про волю й Хмельницького.

Питання і відповіді

  1. 1.Що означає назва «De libertate»?+

    Відп.:Це латина: «Про свободу». Так за звичаєм учених називали філософські роздуми, і Сковорода, який добре знав латину, обрав саме таку назву. Сам вірш написано не латиною, а книжною мовою XVIII століття; на цій сторінці він надрукований мовою оригіналу, а незнайомі слова пояснено в словничку.

  2. 2.Кого прославляє Сковорода у вірші «De libertate»?+

    Відп.:Богдана Хмельницького. В останніх двох рядках поет звертається до нього як до обраного мужа, батька вольності й героя і бажає йому вічної слави. Хмельницький для Сковороди — той, хто приніс народові волю. Саме це питало УЦОЯО у 2024 році: кого автор звеличує у творі з ключовими словами «свобода, золото, болото».

  3. 3.Яка ідея вірша «De libertate»?+

    Відп.:Свобода — найбільша людська цінність, дорожча за будь-яке багатство. Поет каже, що порівняно з волею навіть золото — болото, просить не втратити волі через власну нерозважність і славить Хмельницького як батька вольності. Саме так ідею твору сформульовано в завданні НМТ 2025 року.

  4. 4.Чому у вірші золото названо болотом?+

    Відп.:Це протиставлення: золото — найбільше земне багатство, але поруч із волею воно нічого не варте, як болото. Слова злато і блато звучать майже однаково, тож думка звучить гостро, як прислів’я. У тексті, який ми друкуємо, Багалій додав у дужках пояснення: блато — це болото.

  5. 5.Якою мовою написано «De libertate» і чому текст такий незвичний?+

    Відп.:Сковорода писав книжною мовою свого часу з багатьма церковнослов’янськими формами, як-от злато й блато. До того ж ми друкуємо вірш за виданням 1918 року з тодішнім правописом. Шкільні підручники часто подають і переклад сучасною українською, а тести говорять сучасними словами (свобода, золото, болото), тому вони не збігаються з оригіналом.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.