Тема
Народження Христа, перенесене з далекого Вифлеєма в лемківське містечко Дуклю: лемки в крисанях приходять поклонитися Богові й приносять у дар місяць.
Література XX ст. · ліричний вірш (релігійна лірика з фольклорними мотивами)
Вісім рядків, у яких Христос народжується не у Вифлеємі, а на санях у лемківському містечку Дуклі, а лемки в крисанях приносять йому місяць. Тут увесь текст вірша зі збірки «Три перстені» (1934), розбір обох строф, образи, художні засоби, тема, ідея та завдання УЦОЯО 2024–2026 років, у яких є «Різдво» чи його автор.
«Різдво» переносить євангельську історію про народження Христа в рідний край поета — на Лемківщину. Бог народжується на санях у містечку Дуклі, а лемки в крисанях приходять до нього, як колись пастухи, і приносять дар — круглий місяць.
Друга строфа малює зимову ніч: у сніговій завії вона крутиться довкола стріх, а в долоні Марії місяць — наче золотий горіх. У восьми коротких рядках вічна подія стає близькою, домашньою і своєю.
Текст за виданням: Богдан Ігор Антонич. Три перстені. Львів: накладом Богдана Дороцького, 1934, с. 46. Цей текст на Вікіджерелах
Ліричного «я» у вірші не чути: поет ніби розповідає давню легенду, але розповідає її як подію свого краю. Немає ні Вифлеєма, ні волхвів — є лемківське містечко, сани, зимова ніч і лемки в крисанях.
Так звичайні люди Карпат стають свідками й учасниками Різдва. Вони не приносять золота чи ладану: їхній дар — місяць, найкраще, що має нічне небо.
Перші рядки звучать незвично й сміливо: „Народився Бог на санях / в лемківськім містечку Дуклі“. Замість ясел — сани, звичні для засніженого гірського краю, замість Вифлеєма — Дукля. Біблійна подія відбувається тут і тепер, серед своїх.
Далі — поклоніння: „Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий“. Лемки в капелюхах стають тими, хто приходить вітати новонародженого. Їхній дар казковий: не річ, а цілий місяць, ніби небо віддає новонародженому своє світло.
Друга строфа показує ніч Різдва: „Ніч у сніговій завії / крутиться довкола стріх“. Ніч оживає, кружляє разом із завірюхою довкола хат. Довкола холодно й темно, але саме цієї ночі відбувається диво.
Останні рядки — найвідоміший образ вірша: „У долоні, у Марії / місяць — золотий горіх“. Принесений лемками місяць лежить у руці Богоматері, як золотий горіх — різдвяна прикраса й частування. Велике небесне світило стає маленьким і теплим, а свято — домашнім.
художня детальрядок 1
Народився Бог на санях
Сани замість ясел — деталь зимового гірського побуту: біблійна подія перенесена в рідний край поета й стає своєю.
місцевий колоритрядок 2
в лемківськім містечку Дуклі
Назва справжнього містечка на Лемківщині прив’язує Різдво до землі, де народився поет.
етнографічна детальрядок 3
Прийшли лемки у крисанях
Лемки в капелюхах-крисанях заступають євангельських пастухів і волхвів: прийти до Бога можуть прості люди Карпат.
фантастичний (казковий) образрядок 4
і принесли місяць круглий
Місяць як дар — казковий, неможливий у житті образ: лемки віддають новонародженому найцінніше світло ночі.
персоніфікаціярядки 5–6
Ніч у сніговій завії / крутиться довкола стріх
Ніч кружляє, як жива, разом із хуртовиною довкола хат: зимова природа теж бере участь у святі.
метафорарядок 8
місяць — золотий горіх
Місяць у долоні Марії стає золотим горіхом, різдвяною прикрасою й частуванням: велике небесне світило стає маленьким, теплим і домашнім.
«Різдво» Антонича — приклад того, як поет поєднує християнське свято з побутом і світом свого краю. Народження Христа відбувається не десь далеко й колись, а на Лемківщині, взимку, серед гір і хат під стріхами. Через це Бог стає близьким людям, а подія — вічною й водночас сьогоднішньою.
Сміливі образи — Бог на санях, місяць як дар, місяць — золотий горіх — нагадують народну колядку чи дитячу казку. Вони не применшують святості, а показують її очима простої людини, яка дарує те найкраще, що має.
Саме так це пояснюють і в завданні УЦОЯО 2026 року: поет розкрив біблійну легенду по-своєму, і це не святотатство, а відчуття близькості до Сина Божого. Головне в цьому вірші — радість і тепло Різдва, що приходить у рідний дім.
Народження Христа, перенесене з далекого Вифлеєма в лемківське містечко Дуклю: лемки в крисанях приходять поклонитися Богові й приносять у дар місяць.
Велике біблійне свято близьке кожній людині й кожному краю: Бог народжується серед своїх, а прості люди можуть зустріти його з найкращим, що мають.
Зображення великого християнського свята на Лемківщині (так мотив названо в завданні УЦОЯО 2025 року); поруч — мотиви рідного краю, зимової ночі й дива.
Місяць у вірші — дар лемків новонародженому Богові й водночас світло різдвяної ночі. У долоні Марії він — „золотий горіх“: величне робиться теплим і домашнім.
Вірш увійшов до другої збірки Богдана-Ігоря Антонича «Три перстені», що вийшла у Львові 1934 року. У книжці за ним іде вірш «Коляда», і обидва тексти разом співають як відому колядку «Народився Бог на санях» на музику бандуриста Василя Жданкіна.
Антонич народився на Лемківщині, у селі Новиця, і образи рідного краю постійно повертаються в його поезії. Він помер дуже молодим, 1937 року у Львові. За радянської влади його творчість довго була під забороною, і широко її відкрили лише в 1960-х роках. Ми друкуємо вірш за першим виданням «Трьох перстенів».
Назва проста й точна: вірш про Різдво Христове, найбільше зимове свято. Але Антонич розповідає про нього по-своєму, перенісши подію в рідну Лемківщину. Тому назва звучить як звичайна назва свята, а вірш — як колядка, складена на Лемківщині.
Завдання 1. (0–1)
Завдання 2. (0–1)
Завдання 3. (0–1)
Завдання 4. (0–1)
Завдання 5. (0–1)
Завдання 6. (0–1)
Перевірені відповіді: 0/6
Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.
УЦОЯО питає про «Різдво» через образи й автора. Треба знати ряд «Бог на санях, лемки у крисанях, місяць — золотий горіх», упізнавати рядки „У долоні, у Марії / місяць — золотий горіх“ і пам’ятати, що свято зображено на Лемківщині.
Буває й питання про Антонича: у 2025 році провідний мотив «зображення великого християнського свята на Лемківщині» треба було поєднати з його ім’ям, а у 2026-му — висловлювання про біблійну легенду, розкриту по-своєму. У 2024 році рядки «Різдва» треба було відрізнити від рядків Олеся, Маланюка, Симоненка й Сосюри.
НМТ 2024, варіант 2, завдання 27
Завдання 1. (0–4)
Ряд образів «Бог на санях, лемки у крисанях, місяць — золотий горіх» треба поєднати з назвою «Різдво».
НМТ 2024, варіант 1, завдання 17
Завдання 2. (0–1)
Незнайому «Крутянську пісню» написав Антонич; йому належать і рядки «Різдва» про місяць — золотий горіх у долоні Марії.
У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.
НМТ 2025, варіант 2, завдання 9
Завдання 3. (0–1)
Провідний мотив «зображення великого християнського свята на Лемківщині» належить «Різдву» — тож відповідь Богдан-Ігор Антонич.
НМТ 2026, варіант 2, завдання 30
Завдання 4. (0–4)
Висловлювання про народження Христа, розкрите поетом по-своєму, треба поєднати з Антоничем, автором «Різдва».
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця на Лемківщині й помер 6 липня 1937 року у Львові, у двадцять сім років. За життя видав збірки «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934) і «Книга Лева» (1936).
Його поезію наповнюють образи рідної Лемківщини, природи й християнські мотиви. У програмі НМТ з його творів — лише «Різдво».
Відп.:Про народження Христа, яке поет переніс у свій рідний край — на Лемківщину. Бог народжується на санях у містечку Дуклі, лемки в крисанях приходять до нього й дарують місяць, а в долоні Марії той місяць світить, як золотий горіх. Вічна біблійна подія стає близькою й домашньою.
Відп.:Дукля — невелике містечко на Лемківщині, у Карпатах; тепер воно в Польщі. Антонич сам походив із Лемківщини, з села Новиця. Тож, перенісши Різдво з Вифлеєма до Дуклі, поет показав, що Бог народжується серед своїх людей, у знайомому з дитинства краї.
Відп.:Лемки — українці, що жили на Лемківщині, у західних Карпатах, на землях, які тепер здебільшого належать Польщі. Крисаня — капелюх із широкими крисами, головний убір горян. Лемки в крисанях у вірші заступають євангельських пастухів і волхвів, що прийшли поклонитися новонародженому Христові.
Відп.:Місяць, який лемки принесли в дар, лежить у долоні Марії й нагадує золотий горіх — різдвяну прикрасу й частування. Велике світило стає маленьким і теплим, як іграшка в руці. Метафора робить свято домашнім і радісним, а дар простих людей — найдорожчим.
Відп.:Із другої збірки Антонича «Три перстені», яку видали у Львові 1934 року. Одразу за ним у книжці стоїть вірш «Коляда». Обидва вірші разом співають як колядку «Народився Бог на санях» на музику бандуриста Василя Жданкіна. Це друга з трьох прижиттєвих збірок поета.
Відп.:Художні й етнографічні деталі (сани, крисані, Дукля), фантастичний образ (лемки приносять місяць), персоніфікація (ніч крутиться довкола стріх у завії) і метафора „місяць — золотий горіх“. Рима перехресна (санях — крисанях, завії — Марії), рядки короткі й ритмічні, тож вірш звучить як колядка.
Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..
22 жовтня 2026 р.Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.