Kleksa

Література кінця XVIII – початку XX ст. · ліричний вірш у формі послання-заповіту (громадянська лірика)

«Заповіт» Тараса Шевченка: текст, аналіз, художні засоби

Вірш, який Шевченко написав у Переяславі 1845 року, тяжко хворий: поет просить поховати його на могилі над Дніпром і кличе народ порвати кайдани. Тут увесь текст із нумерацією рядків, розбір кожної строфи, віршування, художні засоби, тема й ідея та всі завдання УЦОЯО 2024–2026 років, у яких є «Заповіт».

Автор
Тарас Шевченко (1814-1861)
Видання
уперше — Лейпциг, 1859, під назвою «Думка»; в Україні — Львів, 1863 («Завіщаннє»); назва «Заповіт» закріпилася з 1867 року
Жанр
ліричний вірш у формі послання-заповіту (громадянська лірика)
Напрям
романтизм

Коротко

почни звідси

«Заповіт» — звернення поета до народу перед смертю. Ліричний герой просить поховати його на могилі серед широкого степу, звідки видно лани й Дніпро і чути, як реве Дніпро.

Друга строфа — його умова: він не піде до Бога, доки Дніпро не понесе в море кров ворогів, тобто доки Україна не стане вільною. Третя строфа — заклик: поховати поета, встати, порвати кайдани й окропити волю ворожою кров’ю. А наостанок — прохання згадати його незлим тихим словом у новій, вільній сім’ї майбутнього.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.
Заповіт.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій:
рядок 5 — Щоб лани широкополі
І Дніпро, і кручі
Було видно, — було чути,
Як реве ревучий!
Як понесе з України
рядок 10 — У синєє море
Кров ворожу, — отоді я
І лани і гори —
Все покину і полину
До самого Бога
рядок 15 — Молитися. А до того —
Я не знаю Бога!
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
І вражою злою кровю
рядок 20 — Волю окропіте!
І мене в семї великій,
В семї вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлим, тихим словом!

Текст за виданням: Струни. Антольоґія української поезії. Частина I. Упорядкував Богдан Лепкий. Берлін: Українське Слово, 1922, с. 130–131. Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Ліричний герой — сам поет, який думає, що помирає. Він говорить не до Бога й не до себе, а до живих: „поховайте“, „вставайте“, „Не забудьте“ — так звертаються до громади, до всього народу. Тому вірш звучить як промова й водночас як заповіт: останнє слово, яке треба виконати.

Перед очима героя — Україна з висоти могили: степ, лани, Дніпро з кручами. Він бачить і майбутнє: вільну «сім’ю», де про нього згадають добрим словом.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–8

    Перша строфа: могила над Дніпром

    Поет починає з простого прохання: „Як умру, то поховайте / Мене на могилі“. Могила тут — високий курган у степу, як ті, що здавна стоять над Дніпром. Він хоче лежати там, звідки видно рідний край: „лани широкополі“, Дніпро і кручі.

    Важливо, що поет хоче не лише бачити, а й чути: „Було видно, — було чути, / Як реве ревучий!“. Ревучий Дніпро — голос самої землі; навіть після смерті поет лишається з нею. Строфа спокійна, сповнена любові: рідну землю поет кличе ніжно — „На Вкраїні милій“.

  2. рядки 9–16

    Друга строфа: умова поета

    Тон різко змінюється. Дніпро, який ревів у першій строфі, тепер має понести „з України / У синєє море / Кров ворожу“ — це образ визвольної боротьби, після якої земля стане вільною. Лише тоді поет залишить „І лани і гори“ й полине до Бога молитися.

    Останні слова строфи звучать як виклик: „А до того — / Я не знаю Бога!“. Поет не зрікається віри: він каже, що не може думати про небо, поки його народ у неволі. Свобода України для нього важить більше за власний спокій після смерті.

  3. рядки 17–24

    Третя строфа: заклик і прохання

    Третя строфа — пряме звернення до народу, ланцюжок наказів: „Поховайте та вставайте, / Кайдани порвіте“. Кайдани — неволя, кріпацтво й царська влада; волю треба окропити „вражою злою кровю“, тобто здобути в боротьбі.

    Закінчується вірш тихо. Поет просить про одне — щоб у майбутній „семї великій, / В семї вольній, новій“ його згадали „Незлим, тихим словом“. Від гніву він повертається до любові: заповіт кінчається вірою, що вільна Україна настане.

Віршування й композиція

Строфи
три строфи по вісім рядків, усього 24 рядки
Рядки
рядки по вісім і по шість складів чергуються: „Як умру, то поховайте“ (8) — „Мене на могилі“ (6), як у коломийковому вірші, улюбленому Шевченком
Рима
римуються парні рядки: могилі — милій, кручі — ревучий, море — гори, порвіте — окропіте; у рядках 22 і 24 (новій — словом) лише співзвучність, а рядки 14 і 16 закінчуються тим самим словом „Бога“; непарні рядки не римуються
Композиція
прохання (перша строфа), умова (друга), заклик і прохання пам’ятати (третя): від спокою через гнів до тихої надії

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • епітетрядок 3

    степу широкого

    Широкий степ — простір України, який поет хоче бачити й після смерті; епітет робить образ рідної землі величним.

  • складний епітетрядок 5

    лани широкополі

    Одне слово вміщує широчінь полів: це земля, яку обробляє народ і яку поет любить.

  • тавтологіярядок 8

    реве ревучий

    Повтор того самого кореня підсилює силу Дніпра: ріка реве, наче живий голос України.

  • повторрядок 7

    Було видно, — було чути

    Повтор „було“ показує, що поет хоче і бачити, і чути рідну землю; образ стає повнішим.

  • постійний епітетрядок 10

    синєє море

    Фольклорний епітет із нестягненою формою прикметника, як у народних піснях і думах, надає віршеві урочистого народного звучання.

  • метафорарядки 9–11

    понесе з України / У синєє море / Кров ворожу

    Дніпро, що несе в море кров ворогів, — образ перемоги у визвольній боротьбі, після якої Україна стане вільною.

  • закликрядок 17

    Поховайте та вставайте

    Дієслова наказового способу звучать як звернення промовця до громади: заповіт стає закликом до дії.

  • метафорарядок 18

    Кайдани порвіте

    Кайдани — символ неволі: кріпацтва й царської влади; порвати їх — здобути свободу.

  • епітетирядки 21–22

    в семї великій, / В семї вольній, новій

    Велика, вольна, нова сім’я — образ майбутньої вільної України, де поета згадають.

  • епітетирядок 24

    Незлим, тихим словом

    Тиха кінцівка після гнівного заклику: поет просить не слави, а доброї пам’яті.

Як прочитати твір

Шевченко говорить у цьому вірші не як пророк чи герой, а як людина, що прощається з рідною землею. Але прощання стає програмою: поет залишає народові завдання встати й здобути волю, а собі просить лише могили над Дніпром і доброго слова.

Вірш побудований на русі від землі до неба й назад до людей. У першій строфі поет на могилі, ближче до неба, але дивиться на землю. У другій він міг би полинути до Бога, та не хоче, доки народ у неволі. У третій він знову звертається до людей і до майбутнього. Так Шевченко ставить свободу народу вище за власний спокій.

Тому «Заповіт» читали й співали як гімн: його короткі рядки легко запам’ятати, а образи — степ, Дніпро, кайдани, «сім’я вольна, нова» — стали символами України.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Поет перед смертю звертається до народу: просить поховати його на могилі над Дніпром, закликає порвати кайдани й здобути волю і просить пам’ятати його в новій, вільній родині.

Ідея

Свобода народу важить більше, ніж власний спокій після смерті: поет не піде до Бога, доки Україна в неволі, і вірить, що вільна «сім’я» колись настане.

Образ України

Україна в «Заповіті» — степ, лани, Дніпро з кручами, рідна земля, яку видно з могили. Вона й мила, й поневолена, і саме тому за неї треба боротися.

Мотиви

Мотиви смерті й поховання, любові до батьківщини, визвольної боротьби, віри в майбутнє і пам’яті про поета — усі разом укладаються у 24 рядки.

Історія створення

Шевченко написав вірш 25 грудня 1845 року в Переяславі, у домі свого друга, лікаря Андрія Козачковського. Поет тяжко захворів у дорозі — він тоді їздив краєм і змальовував пам’ятки для Археографічної комісії — і думав, що вже не одужає. Наприкінці того ж 1845 року в Переяславі й навколо нього написано й «Кавказ» та послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Вірш увійшов до рукописної книги «Три літа». Коли 1847 року поета заарештували, книга потрапила до жандармів і стала однією з підстав звинувачення. Надрукувати вірш у Російській імперії тоді було неможливо: уперше його видали в Лейпцигу 1859 року під назвою «Думка», а в Україні — у Львові 1863 року.

Після смерті Шевченка 1861 року друзі виконали його заповіт: поета поховали на Чернечій горі над Дніпром біля Канева. Музику до вірша написав 1868 року Микола Лисенко, а мелодію, яку співають сьогодні, склав 1870 року полтавський учитель музики Гордій Гладкий.

Значення назви

Назва з’явилася не одразу: у рукописних списках і перших виданнях вірш звали «Думка», «Завіщаннє», «Остання воля». З 1867 року закріпилася назва «Заповіт» — воля людини перед смертю. Вона точно передає суть: поет заповідає народові боротися за свободу і просить пам’яті.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
лани
великі поля, ниви
кручі
високі стрімкі береги річки
ревучий
той, що реве: тут про Дніпро
вражою
ворожою, ворога
окропіте
окропити — побризкати, полити
семї
сім’ї, родині; тут — про вільний народ майбутнього
помянути
пом’янути — згадати (так кажуть і про пам’ять померлого)

Перевір себе: Заповіт

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Де, за проханням поета, мають його поховати?

Завдання 2. (0–1)

Що, за словами поета, має бути видно й чути з його могили?

Завдання 3. (0–1)

Що означають слова поета „Я не знаю Бога“ наприкінці другої строфи?

Завдання 4. (0–1)

Що в цьому вірші означає образ великої, вольної, нової сім’ї?

Завдання 5. (0–1)

За яких обставин Шевченко написав „Заповіт“?

Завдання 6. (0–1)

Яка будова вірша „Заповіт“?

Завдання 7. (0–1)

Які з тверджень про вірш правильні?
Поет закликає народ порвати кайдани й здобути волю.
Вірш Шевченко написав на засланні в солдатчині.
Наприкінці поет просить згадати його гнівним, грізним словом.

Завдання 8. (0–1)

Розташуй думки поета в тому порядку, у якому вони йдуть у вірші.
1Поет просить нащадків пам’ятати його
2Поет звертається до живих із закликом до боротьби
3Поет називає умову, за якої полине молитися до Бога
4Поет просить поховати його на рідній землі

Перевірені відповіді: 0/8

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО питає про «Заповіт» у логічних парах: треба поєднати назву твору або ім’я Шевченка з рядом художніх образів. У 2024 році це були «степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі», у 2026-му — «кайдани, степ широкий, лани широкополі». Запам’ятай ключові образи вірша: степ, лани, Дніпро і кручі, кайдани, «сім’я вольна, нова».

«Заповіт» трапляється і серед неправильних відповідей. У завданні про ліро-епос він стоїть поруч із баладою, але сам це ліричний вірш, не поема. А в парах до інших творів Шевченка його образи бувають зайвим рядком, тож не плутай «Заповіт» із «Кавказом» чи посланням «І мертвим, і живим…», написаними наприкінці того ж року. Двічі, 2024 і 2026 року, «Заповіт» був неправильною відповіддю там, де за картинами України треба впізнати «Сон».

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 2, завдання 27

    Завдання 1. (0–4)

    Поєднайте назву твору (1–4) з його художніми о́бразами (А – Д).
    1. АБог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх
    2. Блетюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі
    3. Встеп широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі
    4. Гмавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска
    5. Днезнані шляхи, мамине шиття, згорточок старого полотна
    1. «Заповіт»
    2. «Чари ночі»
    3. «Різдво»
    4. «Лебеді материнства»

    Твір треба поєднати з його образами: «Заповітові» належать степ широкий, лани широкополі, Дніпро й кручі.

  2. НМТ 2026, варіант 2, завдання 27

    Завдання 2. (0–4)

    Поєднайте ім’я автора (1–4) з художніми о́бразами (А – Д) його твору.
    1. Адуми, зірка провідна, гора крута крем’яная
    2. Бкайдани, степ широкий, лани широкополі
    3. Всерпанки, прозорі шати, пелехаті хмари
    4. Гмеч, скутий орел, музика зір блакитнооких
    5. Дсвященне знамено, хмари бурякові, люта битва
    1. Тарас Шевченко
    2. Микола Вороний
    3. Олександр Олесь
    4. Леся Українка

    Треба поєднати ім’я автора з образами його твору: у Шевченка це кайдани, степ широкий і лани широкополі — образи «Заповіту».

  3. НМТ 2024, варіант 1, завдання 3

    Завдання 3. (0–1)

    До ліро-епосу належать обидва твори в рядку

    «Заповіт» стоїть тут поруч із баладою «Ой летіла стріла» серед неправильних відповідей: він ліричний вірш, а не ліро-епічний твір.

  4. НМТ 2024, варіант 1, завдання 27

    Завдання 4. (0–4)

    Увідповідніть назву твору (1–4) з його ключовими словами (А – Д).
    1. Апокритка; Московщина; чужі люде
    2. БПрометей; чурек і сакля; Яків де Бальмен
    3. Встеп широкий; Дніпро і кручі; сім’я вольна, нова
    4. Гна багнищі го́род; блюдолизи; цариця-небога
    5. Дсвоя правда, і сила, і воля; добра слава України
    1. «Сон»(«У всякого своя доля…»)
    2. «Катерина»
    3. «Кавказ»
    4. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

    Ряд «степ широкий; Дніпро і кручі; сім’я вольна, нова» — образи «Заповіту», які в цьому завданні зайві: поєднувати треба інші поеми Шевченка.

  5. НМТ 2024, варіант 2, завдання 7

    Завдання 5. (0–1)

    Картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії є у творі

    Треба назвати твір, де є закріпачена Україна, сибірська каторга й столиця царської Росії. «Заповіт» тут неправильна відповідь: цих картин у ньому немає, вони — у «Сні».

  6. НМТ 2026, варіант 1, завдання 5

    Завдання 6. (0–1)

    Прекрасний о́браз України, де Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють, під час польоту спостерігає оповідач твору

    Україну з соловейком у гаю й вербами над ставами оповідач бачить під час польоту — це «Сон». «Заповіт» тут неправильна відповідь: степ і лани є й у ньому, але польоту над Україною немає.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Тарас Шевченко народився 1814 року кріпаком у селі Моринці, а 1838-го друзі викупили його на волю. Перша його книжка — «Кобзар» 1840 року. За вірші, зокрема з рукописної книги «Три літа», 1847 року його віддали в солдати й заслали. Помер 1861 року в Петербурзі, похований на Чернечій горі біля Канева.

У програмі НМТ п’ять його творів: «Катерина», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля…»), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» і «Заповіт».

Типові помилки

де помиляються
  • «Заповіт» не написано перед смертю 1861 року: Шевченко написав його 1845-го в Переяславі, коли тяжко захворів, і прожив після того ще п’ятнадцять років.
  • Це ліричний вірш, а не поема і не балада: у ньому немає сюжету, лише почуття й думки ліричного героя. В УЦОЯО «Заповіт» якраз неправильна відповідь у завданні про ліро-епос.
  • Назва «Заповіт» закріпилася не одразу: у перших виданнях вірш звався «Думка» (Лейпциг, 1859) і «Завіщаннє» (Львів, 1863), а «Заповіт» за ним закріпився з 1867 року.
  • Не плутай образи: «сім’я вольна, нова», кайдани, степ і Дніпро з кручами — це «Заповіт»; Прометей — «Кавказ»; місто на багнищі й цариця — «Сон».

Питання і відповіді

  1. 1.Коли і де Шевченко написав «Заповіт»?+

    Відп.:Вірш написано 25 грудня 1845 року в Переяславі, у домі лікаря Андрія Козачковського, де поет лежав тяжко хворий. Наприкінці того ж 1845 року в Переяславі й околицях Шевченко написав і «Кавказ», і послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Сьогодні в цьому будинку працює Музей «Заповіту».

  2. 2.Який віршовий розмір і яка рима в «Заповіті»?+

    Відп.:Рядки по вісім і по шість складів чергуються, як у коломийковому вірші, який Шевченко дуже любив; ритм хореїчний. Римуються парні рядки: «могилі — милій», «кручі — ревучий», «море — гори», «порвіте — окропіте»; рядки 14 і 16 закінчуються тим самим словом. Непарні рядки не римуються. У вірші три строфи по вісім рядків.

  3. 3.Що означають слова „А до того — / Я не знаю Бога“?+

    Відп.:Це не відмова від віри. Поет каже, що не полине до Бога молитися, доки Україна не стане вільною: свобода народу для нього важливіша за власний спокій після смерті. Слова звучать як виклик і підкреслюють силу заклику до боротьби в наступній строфі.

  4. 4.Де поховали Шевченка?+

    Відп.:Шевченко помер 1861 року в Петербурзі. Друзі перевезли його тіло в Україну й поховали на Чернечій горі над Дніпром біля Канева — так, як він просив у «Заповіті»: на могилі, звідки видно Дніпро й лани. Тепер це місце називають Тарасовою горою.

  5. 5.Хто написав музику до «Заповіту»?+

    Відп.:Першу музику до вірша склав 1868 року Микола Лисенко для шевченківського концерту у Львові. Мелодію, яку співають сьогодні, написав 1870 року полтавський учитель музики Гордій Гладкий; довгий час її вважали народною, бо в перших нотах 1909 року автора позначили лише літерою «Г.», а в пізніших виданнях не стало й цієї літери. «Заповіт» традиційно слухають і співають стоячи.

  6. 6.Чому «Заповіт» називають програмним твором Шевченка?+

    Відп.:У 24 рядках зібрано головні ідеї його поезії: любов до України, ненависть до неволі, заклик до боротьби й віра у вільне майбутнє. Вірш перекладено близько 150 мовами, його рядки викарбувано на пам’ятниках, і для багатьох людей у світі він став голосом України.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.