Kleksa

Література XX ст. · новела

«Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника: короткий зміст, аналіз, герої

Новела Григора Тютюнника про студента, який приїздить до рідного села й дізнається від матері, чому на нього так дивиться сусідка Марфа Яркова. Тут — стислий переказ за головними моментами, герої, тема, композиція, значення назви й шість завдань УЦОЯО 2024–2026 років. Це не заміна твору: прочитай новелу сам, вона коротка.

Автор
Григір Тютюнник (1931-1980)
Видання
Написана в 1970-х; уперше надрукована в журналі «Ранок» (за Ковалівим, 1977), де вислів про Сибір було змінено
Жанр
новела
Напрям
проза шістдесятників

Коротко

почни звідси

Розповідь іде від першої особи, а в центрі її три долі: Михайла, Софії та Марфи. Студент у новому костюмі, який заробив, розвантажуючи вагони з цеглою, повертається з міста в село. Біля хати Карпа Яркового його проводжає очима Марфа Яркова. Син питає матір Софію, чому, і чує: Марфа любила його батька Михайла, а він на батька схожий.

Мати розповідає, як Марфа завжди чула, що надійшов лист від Михайла, якого забрали, і просила поштаря дядька Левка дати їй той лист хоч потримати. Софія на Марфу не сердилася: у горі серця на людину немає. Згадує мати й вечори, коли Карпо з Марфою ходили до них на посиденьки.

Найважливіше в новелі — останній лист Михайла із заслання. Він пише, що чує десь поруч Марфину душу, і просить дружину передати Марфі «три зозулі з поклоном». Син мовчки питає себе, як вони чули одне одного й чому не одружилися. Відповідь дає батькова сосна: тоді б його не було.

Зміст по розділах

розділ за розділом

Початок: повернення сина

Оповідь іде від першої особи. Студент повертається додому з міста, у новому костюмі, на який заробив, розвантажуючи разом з однокурсниками вагони з цеглою; УЦОЯО згадує це в завданні 2025 року (варіант 1, завдання 13), коли питає, у якому творі присвяти «Любові всевишній» герой саме так повертається додому. У селі першою він бачить хату Карпа Яркового, і на ґанку стоїть Марфа Яркова. Вона проводжає його очима.

Удома син питає матір, чому тітка Марфа на нього так дивиться. Мати відповідає: Марфа любила його батька, а син на нього схожий. Це рамка новели: питання, на яке відповідає решта оповіді.

Розповідь матері: листи й посиденьки

Михайла забрали, і листи від нього приходили на пошту. Марфа щоразу відчувала, що лист надійшов. Вона йшла до поштаря дядька Левка й просила дати їй хоч потримати лист від Михайла. Поштар дозволяв їй потримати лист у руках. Про цю чутливість Марфи питає УЦОЯО 2026 року (варіант 1, завдання 28): уривок про Марфу, яка знала, що лист від тата приходить раз на місяць, треба впізнати як Тютюнників.

Софія про все це знала і не сердилася на Марфу. Вона пояснює синові просто: у горі на людину серця немає.

Мати згадує й Михайла, яким він був, і те, як востаннє його бачила: їх повезли в Ромни. Згадує вона й посиденьки: Карпо й Марфа ходили до них, і Марфа співала разом з нею та Михайлом. Карпо був людиною приземленою: він сидів і їв, поки інші розмовляли й співали. Дослідники читають ці сцени як трикутник трьох доль: Михайло, Софія, Марфа.

Останній лист Михайла

Кульмінація — лист Михайла із заслання, новела в новелі. Він пише дружині, що чує десь поруч Марфину душу, і просить Софію піти до Марфи та передати «три зозулі з поклоном». УЦОЯО дає з листа три уривки. У завданні 2024 року (варіант 1, завдання 10) це рядки про сусіда по нарах, який молиться уві сні й не називає Бога: «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає», — вони натякають на автобіографічний підтекст твору. У завданні 2025 року (варіант 2, завдання 8) Михайло пише рідним, що йому наснилася його сосна, а відповідь на питання про героя — що він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки. У завданні 2026 року (варіант 2, завдання 13) герой пригадує, як на ярмарках у Зінькові співав сліпий бандурист.

Михайло посилає «три зозулі з поклоном» так, як співав на ярмарках сліпий бандурист. Він сподівається, що Марфа покличе свою душу назад і до нього прийде хоч трохи спокою.

Кінець: питання сина й відповідь сосни

Наприкінці, у короткому епілозі, яким замикається рамка новели, син питає себе, як Марфа й тато могли чути одне одного, і чому не одружилися, коли так чули. На це питання відповідає велика батькова сосна, що шумить у відповідь: тоді б його, сина, не було. Дослідники бачать у сосні світове дерево й пам’ять про Михайла, недарма її названо татовою. Питань кілька, а відповідь одна: без шлюбу Михайла й Софії не було б сина. Цю відповідь можна прочитати як пересторогу нікого не судити: ні Марфу, ні батька.

План подій

  1. 1.Студент у новому костюмі повертається з міста в село
  2. 2.На ґанку Карпової хати його проводжає очима Марфа Яркова
  3. 3.Син питає матір, чому Марфа так дивиться
  4. 4.Софія: Марфа любила його батька, а він схожий на Михайла
  5. 5.Михайла забрали; Марфа чує, що прийшов лист, і просить дядька Левка дати його потримати
  6. 6.Софія не сердиться на Марфу: у горі серця на людину немає
  7. 7.Спогад про Михайла: востаннє Софія бачила його в Ромнах
  8. 8.Посиденьки: Карпо й Марфа в гостях у Михайла та Софії
  9. 9.Останній лист Михайла із заслання
  10. 10.Михайло чує Марфину душу й просить передати їй «три зозулі з поклоном»
  11. 11.Пісня сліпого бандуриста, за якою Михайло посилає поклін
  12. 12.Син питає, як вони чули одне одного й чому не одружилися, і чує відповідь сосни

Персонажі

Оповідач (син)
Студент, син Михайла й Софії. Він повертається в село, не знаючи, чому на нього дивиться сусідка. Саме його очима читач дізнається історію: питання хлопця задають рамку, а наприкінці він сам сприймає відповідь. Мати каже йому, що він схожий на батька.
Михайло
Батько оповідача, чоловік Софії. Його забрали, і він писав із заслання; на сторінках новели він майже не діє, про нього ми дізнаємося з розповіді жінок і з його листа. Софія пам’ятає його ставним, смуглявим, з чорними очима. Він вірний дружині, але чує Марфину душу й просить передати їй поклін. Батько письменника, як і Михайло, був репресований.
Софія
Мати оповідача, дружина Михайла. Вона розповідає синові історію, не ховаючи від нього й Марфиного кохання, і не тримає зла на суперницю. Востаннє вона бачила чоловіка в Ромнах, куди їх повезли. Літературознавці бачать у ній мудру жінку: Софія розуміє чуже горе, і саме їй Михайло доручає передати Марфі поклін. У листі він називає її Сонею.
Марфа Яркова
Дружина Карпа Яркового, мала на зріст. Вона проводжає очима Михайлового сина, бо він схожий на батька. Вона кохає Михайла, не вимагаючи від нього нічого, і чує його листи ще здалеку. Вона співала з Михайлом і Софією на посиденьках. Її кохання літературознавці називають світлим і безсмертним.
Карпо Ярков
Карпо — чоловік Марфи, біля чиєї хати студент уперше бачить її. Людина приземлена, байдужа до пісні та до розмов: на посиденьках він сидить і їсть, поки Марфа з Михайлом і Софією співають. Його образ різко контрастує з Михайлом і Марфою.
Дядько Левко
Дядько Левко — поштар, який приносить листи від Михайла. Марфа щоразу відчуває, що лист прийшов, і просить Левка дати його хоч потримати, і він дозволяє, хоч лист адресовано не їй, а Софії. Дослідниця Анфіса Горбань бачить у цьому епізоді силу Марфиного почуття: вона домагається свого від людини, яка могла їй відмовити.

Час і місце дії

Сучасність оповідача — повернення студента в село після сесії. Назви села в тому, що ми зібрали, немає; Софія ходила аж у Ромни, куди повезли Михайла й інших, а в листі згадано Зіньківські ярмарки. Сам Михайло опиняється в Сибіру.

Подія, про яку розповідає мати, відбулася раніше. Точної дати в тому, що ми зібрали з публікацій, немає; у біографії самого Тютюнника батька заарештували 1937 року.

Історичне тло та історія твору

Григір Тютюнник належить до покоління шістдесятників, письменників 1960-х, і його вважають майстром малої прози та художньої деталі. Його новели взято з життя полтавських сіл, і їх цінують за колоритне зображення сільського побуту та знання народної мови. Його батька, Михайла, заарештували 1937 року, а новела навіяна піснею сліпого бандуриста, яку почув письменник, і спогадами про батька.

Серед інших його творів — повісті «Климко» й «Вогник далеко в степу». Новелу пов’язують з автобіографічною темою: батько письменника, як і Михайло, був репресований. Вона з’явилася в 1970-х. Її надрукував журнал «Ранок», де у вислові з Михайлового листа слово «Сибір» замінили нейтральним «світ», і прямий натяк на заслання зник. Дослідники ставлять її серед найкращих творів Тютюнника й української літератури XX століття, а вона ввійшла до шкільної програми.

Жанр, рід, напрям, композиція

Новела має рамку: на початку приїздить син і питає, наприкінці він питає знову й чує відповідь. Усередині рамки — розповідь матері, а в ній — вставна новела, лист Михайла. Твір складається з кількох частин; ми не нумеруємо їх, а переказуємо за головними моментами, як їх подають публікації, не вигадуючи розділів.

Дослідниця Анфіса Горбань показує, що загадка починається вже з назви: читач не знає, що означають «три зозулі», доки в листі не знайде розгадку. Багато чого в новелі читач складає з коротких реплік.

Художні засоби

Рамкова композиція

Повернення студента на початку й питання сина наприкінці

Початок і кінець новели повторюють ситуацію питання сина. Завдяки цьому лист Михайла всередині читається як відповідь на дитяче «чому».

Вставна новела

Останній лист Михайла із заслання

Лист стає найвищою точкою твору: тут Михайло сам говорить про Марфину душу, сон про сосну й поклін. Літературознавці називають його новелою в новелі.

Символ

Батькова сосна

Сосна нагадує про Михайла й відповідає синові наприкінці. Дослідники бачать у ній світове дерево, пам’ять і дім.

Символ-назва

«Три зозулі з поклоном»

Фольклорна формула прощання перетворюється на ключ до всієї новели: поклін Михайла — прохання відпустити, а три зозулі — три долі героїв.

Недомовленість

Назва, яку пояснює тільки лист Михайла

Що означають «три зозулі», читач дізнається аж у листі, далеко від початку. Так зацікавленість утримується, а трагедія не названа прямо.

Значення назви

Назва — народна формула. Закоханого, якому не могли відповісти взаємністю, просили відпустити, передаючи йому «три зозулі з поклоном». Образ зозулі в народній свідомості дуже широкий, і в новелі вона стає ключем до розуміння. Цифра три також нагадує трикутник трьох доль.

Тема, ідея, проблематика

Кохання без взаємності

Марфа любить Михайла, який любить Софію. Новела не робить із цього драми зради: кохання Марфи залишається світлим і нічого не вимагає. Вона не руйнує чужу сім’ю. Софія ставиться до суперниці з розумінням і співчуттям. Тому дослідники пишуть про тему нерозділеного, прощеного кохання як про випробування для душі, і водночас про його вагу для всього життя героїв.

Прощення й великодушність

Софія знає про почуття Марфи і не сердиться на неї. Навіть передати Марфі поклін Михайло просить саме дружину. Дослідники називають цей мотив всепрощенням і пов’язують його з гуманністю й духовністю героїв: усі троє не судять одне одного, а дозволяють одне одному бути людьми. Так показано етику, у якій чуже горе важливіше за власну образу.

Людина й державна влада

Михайла забрали й повезли в Ромни, а потім він опинився в Сибіру. У листі він згадує сусіда по нарах, який молиться уві сні й не називає Бога. Навіть вислів про Сибір у журналі змінили, тож тема влади в новелі присутня радше крізь недомовленість. УЦОЯО зараховує саме цей уривок до автобіографічного підтексту твору.

Пам’ять про батька й життя дитини

Син питає, чому батько й Марфа не одружилися, і чує, що тоді б його не було. Кохання, що не здійснилося, і шлюб, у якому народився син, пов’язані в одному ланцюгу. Образ батькової сосни перетворює пам’ять про Михайла на живе дерево, що відповідає, коли син питає сам себе. Дослідники бачать у сосні світове дерево й пам’ять про батька.

Перевір себе: Три зозулі з поклоном

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Чому сусідка Марфа Яркова проводжає студента довгим поглядом?

Завдання 2. (0–1)

Хто розповідає студентові історію Марфи й Михайла?

Завдання 3. (0–1)

Про що Михайло просить у листі із заслання?

Завдання 4. (0–1)

Що відповідає на питання сина, чому батько з Марфою не одружилися?

Завдання 5. (0–1)

Яким показано Карпа Яркова, чоловіка Марфи?

Завдання 6. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про епізоди новели.
Софія сердиться на Марфу за її кохання до Михайла.
У листі із заслання Михайло пригадує сліпого бандуриста з ярмарків.
Новела має рамку: питання сина на початку й відповідь наприкінці.

Завдання 7. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про новелу.
Студент повертається в село в новому костюмі, на який заробив, розвантажуючи вагони.
Оповідь ведеться від першої особи.
Михайло повертається із заслання й сам розповідає синові цю історію.

Завдання 8. (0–1)

Розташуй епізоди новели в порядку оповіді.
1Мати розповідає, як Марфа просила поштаря потримати лист
2Читається останній лист Михайла із заслання
3Біля Карпової хати Марфа проводжає студента очима
4Син питає себе, як Марфа й тато могли чути одне одного

Перевірені відповіді: 0/8

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО питає про «Три зозулі з поклоном» у п’яти з шести тестів 2024–2026 років. Двічі — запитання за присвятою «Любові всевишній присвячується»: за нею треба впізнати сюжетну ситуацію (студент і три вагони цегли) або згадку в листі героя (сліпий бандурист на Зіньківських ярмарках).

Ще дві форми, теж по два завдання: уривок із листа Михайла, за яким треба впізнати твір (нари) або те, що робить герой (сосна — він відчуває на відстані Марфину душу), і логічні пари. У парі «Три зозулі з поклоном» стоять у жанровому ряду з новелою «Модри Камень», а в парі з авторами — як уривок про Марфу, яку треба поєднати з Григором Тютюнником.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 1, завдання 10

    Завдання 1. (0–1)

    Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору

    Рядки про сусіда по нарах, який молиться уві сні й не називає Бога, натякають на автобіографічний підтекст: ключ — «Три зозулі з поклоном». Це уривок із листа Михайла.

  2. НМТ 2025, варіант 1, завдання 13

    Завдання 2. (0–1)

    «Любові всевишній присвячується» твір, у якому

    Присвята «Любові всевишній присвячується» належить новелі Тютюнника; ключ описує студента, що повертається додому, розвантаживши з однокурсниками три вагони цегли.

  3. НМТ 2025, варіант 2, завдання 8

    Завдання 3. (0–1)

    «Сю ніч снилася мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, й вище. Сосна – а за нею річки синє крило…» – пише в листі до рідних герой твору, який

    Лист рідним про сосну, що наснилася авторові листа, належить герою новели; він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки.

  4. НМТ 2025, варіант 2, завдання 28

    Завдання 4. (0–4)

    Поєднайте назви творів (1–4) та (А – Д) того самого жанру.
    1. «Три зозулі з поклоном»
    2. «Сом»
    3. «Майстер корабля»
    4. «Пісня про рушник»

    Жанр: «Три зозулі з поклоном» і «Модри Камень» — пара новел; «Сом» і «Моя автобіографія» — усмішки, «Майстер корабля» і «Місто» — романи.

  5. НМТ 2026, варіант 1, завдання 28

    Завдання 5. (0–4)

    Поєднайте уривок твору (1–4) з іменем його автора (А – Д).
    1. «”Курськ, Корєнний ринок, 36, Мотроні Розторгуєвій. Негайно, негайно приїзди. Подробиці листом. Сестра Лина”. Я вмисне написала двічі “негайно”, щоб вона, як тільки одержить телеграму, так щоб і їхала...»
    2. «Про себе написав тільки, що склав іспит, надіється на стипендію і живе тим часом у знайомих. Зате під впливом спогадів, що охопили його, він докладно цікавився становищем сільбуду…»
    3. «Як ми з батьком і дідом рятували людей, корів і коней, про це можна написати цілу книгу. Це був мій дошкільний героїзм, за який мене тепер, напевно, послали б до Артеку».
    4. «Марфа – тоді її в селі за маленький зріст звали “маленькою Марфою” – знала, що лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги».

    Уривок про «маленьку Марфу», яка знала, що лист від тата приходить раз на місяць, поєднуємо з Григором Тютюнником.

  6. НМТ 2026, варіант 2, завдання 13

    Завдання 6. (0–1)

    «Любові всевишній» присвячено твір, у якому герой згадує, як

    Присвята «Любові всевишній» стоїть над твором, де герой згадує, як на Зіньківських ярмарках співав сліпий бандурист; інші варіанти стосуються «Зачарованої Десни» та інших творів.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Григір Тютюнник народився 1931 року на Полтавщині й помер 1980 року в Києві. Його батька заарештували 1937 року, тож хлопчик виріс без батька, а в програмі НМТ представлений саме цією новелою. Він був шістдесятником, автором малої прози.

Крім цієї новели, його творів у програмі НМТ немає. Тому на тесті Тютюнника впізнають саме за «Трьома зозулями з поклоном» і за темою «любов, що не здійснилася, і відданість родині».

Типові помилки

де помиляються
  • Присвята «Любові всевишній присвячується» належить саме цій новелі, а не «Модри Камень» Олеся Гончара чи «Зачарованій Десні»: на тесті їх ставлять поруч.
  • «Три зозулі з поклоном» — новела, а не повість і не роман. У жанровому ряду їй відповідає «Модри Камень», а не «Майстер корабля» чи «Місто».
  • Марфа Яркова не дружина Михайла, а дружина Карпа Яркового. Дружина Михайла — Софія. Марфа любить Михайла, не маючи на нього прав.
  • Лист, де згадано нари й сосну, пише Михайло, а не оповідач: оповідач — його син, студент.

Питання і відповіді

  1. 1.Про що новела «Три зозулі з поклоном» коротко?+

    Відп.:Про кохання, що не здійснилося, і про велику людську порядність. Студент повертається в село й дізнається від матері, що сусідка Марфа любила його батька Михайла, якого забрали на заслання. З листа Михайла видно, що він чув Марфину душу й просив дружину передати Марфі «три зозулі з поклоном». Наприкінці сосна нагадує сину, що без вибору батька його б не було.

  2. 2.Що означає назва «Три зозулі з поклоном»?+

    Відп.:Це народна формула прощання, відома українцям: так просили відпустити людину, якій не могли відповісти взаємністю. Образ зозулі в народній свідомості дуже широкий, а число три нагадує про трьох героїв. У листі Михайла «зозулі» стають звісткою Марфі, щоб вона відпустила його душу.

  3. 3.Чому новела присвячена «Любові всевишній»?+

    Відп.:Присвята підносить любов як найвищу цінність, що очищує людину й виводить її за межі буденного. Прикметник «всевишній» зазвичай стоїть біля слова «Бог», тож присвята ставить любов поруч із найвищим. Саме цю присвяту УЦОЯО цитує в завданнях 2025 і 2026 років, і впізнати новелу за нею треба вміти.

  4. 4.Який жанр твору «Три зозулі з поклоном»?+

    Відп.:Новела. У завданні УЦОЯО 2025 року (варіант 2, завдання 28) її поєднують у пару з «Модри Камень», а не з романами «Місто» й «Майстер корабля» чи усмішками Остапа Вишні. Складна композиція з рамкою й листом-новелою всередині дає підставу говорити про новелу в новелі.

  5. 5.Що питають про цю новелу на НМТ?+

    Відп.:У п’яти з шести тестів 2024–2026 років УЦОЯО має шість завдань, у яких вона є ключем або рядком логічних пар. Питають присвяту «Любові всевишній», сюжетну ситуацію студента, лист героя з нарами, сосною й бандуристом, жанр і авторство уривка про Марфу.

  6. 6.Чи була новела надрукована за життя Тютюнника?+

    Відп.:Так, за Юрієм Ковалівим і Ларисою Масенко, її надрукував журнал «Ранок», але в Михайловому листі слово «Сибір» там замінили нейтральним «світ». Деякі інтернет-довідники пишуть, що за життя автора її взагалі не друкували, — спірне місце краще звірити з друкованою публікацією журналу й з книжковим виданням.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 25 жовтня 2026 р..

25 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.