Kleksa

Література XX ст. · кіноповість; автобіографічна, лірична

«Зачарована Десна» Олександра Довженка: переказ, аналіз, герої

«Зачарована Десна» — автобіографічна кіноповість Олександра Довженка про його дитинство в селі над Десною на Чернігівщині. Тут її основні епізоди, композиція, образи й питання, якими УЦОЯО перевіряє знання твору на НМТ. Це переказ, а не сам твір: прочитай кіноповість, бо тест питає про її уривки.

Автор
Олександр Довженко (1894-1956)
Видання
1956, київський журнал «Дніпро» (№ 3)
Жанр
кіноповість; автобіографічна, лірична
Напрям
лірична проза з романтичним світовідчуттям

Коротко

почни звідси

«Зачарована Десна» — це не розповідь про одну пригоду, а ланцюг спогадів про дитинство. Сашко, малий хлопчик, і є сам Довженко: він росте в селі над Десною, серед природи, хліборобської праці й родини. Дорослий автор, який пише про це здалеку, час від часу сам озивається до читача.

У спогадах — розлив річки й човни, коли малий Сашко з батьком і дідом рятує людей і худобу; косовиця на лузі; хлопчикова перша «провина» за вирвану моркву; прабабуся з її прокльонами; мудрий дід, який передає онукові свої моральні засади; бідна, але талановита і щедра на добро родина. Це мозаїка епізодів, схожих на окремі новели, а не сюжет із зав’язкою й розв’язкою.

Через усі епізоди йдуть дві думки. Перша: людина з’являється з рідної землі, праці й народної пам’яті, і з цього росте художник. Друга: дитяча краса села поряд із його бідністю, темрявою й безправ’ям. Над усім — образ самої Десни, ріки, яка лишилася для автора чистою й незабутньою.

Зміст по розділах

розділ за розділом

Світ дитини: Десна, природа, перші враження

Спогади відкривають світ малого Сашка. Це хата й город, сад, луг над Десною, копиці сіна, човен на воді. Усе це не окремі картини: у фрагменті, який УЦОЯО друкує в тесті 2024 року, сказано, що світ відкривається перед ясними очима перших літ пізнання, а всі враження буття зливаються в «невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну».

У цьому світі Сашко вчиться бачити красу й дивуватися, а ще боятися й сумніватися. Він по-дитячому думає про Бога й гріх, а першим «гріхом» для нього стає вирвана морква. УЦОЯО друкує цей епізод у завданні 2025 року: хлопчик згадує, що в хаті був «святим», аж поки не чіпав моркви, а після цього став грішним. Тест вживає цей уривок як приклад для імені автора, бо Сашко — це сам Довженко.

Автор не дає надто послідовного оповідання. Кожен спогад зупиняється на одній найприкметнішій картині чи деталі, а потім його змінює інший. Така будова нагадує кіномонтаж, де кадри слідують один за одним без сюжетних мотивувань.

Розлив Десни: повінь, човни, порятунок людей

Одним із найяскравіших епізодів є весняна повінь, коли Десна заливає село і життя переходить на воду. Сашко потрапляє в човен, і вода стає частиною його дитячих вражень.

У тесті УЦОЯО 2026 року цей епізод представлено уривком, де оповідач каже, що з батьком і дідом рятував людей, корів і коней, і що про це можна написати цілу книжку. Тест просить поєднати цей уривок з ім’ям автора — Олександра Довженка. Так видно, що дитинство в повісті не лише чарівне, а й сповнене праці й небезпеки: родина не бавиться, а допомагає людям.

Цей момент показує й характери старших: батько з дідом беруться за небезпечну справу, а хлопчик у цьому дорослому ділі вчиться життю. Дорослий автор жартує над собою через роки: у тому самому уривку він називає це так — «мій дошкільний героїзм».

Луг і косовиця, дід і прабабуся

Друге коло епізодів пов’язаний із літом: косовиця на лузі над Десною, запах сіна, копиці, на яких можна відпочити. Це час великої праці й великої краси. Сашко бачить косарів, дід, батько й інші старші в ці дні перебувають у стихії своєї роботи, і їхня майстерність захоплює хлопчика.

Серед людей, яких він знає, виділяються двоє старших. Дід — носій давньої мудрості, дуже близький до природи. Прабабуся Марусина зовсім інша: всевидюща, гостра на язик. Дослідники пишуть, що її творчістю були прокльони, і це вносить у спогади гумор. Так картина родини стає різноманітною: поряд із мудрістю є й гостре слово, поряд із красою — звичайні людські вади.

Усе це мозаїка спогадів, а не єдина історія. Сторінка не вказує, в якому порядку вони йдуть у книжці: цього джерела, на які ми спираємось, не дають надійно. Тому, читаючи кіноповість, зверни увагу на те, як автор переходить від одного епізоду до іншого.

Голос дорослого автора: бідність, праця, пам’ять

Крім дитячих спогадів, у кіноповісті звучить голос дорослого Довженка. Він озивається в авторських відступах, які розмірковують про високу місію людини праці, про покликання художника й завдання мистецтва. Дослідники називають це другим планом розповіді.

Саме цей голос пояснює те, чого хлопчик не міг усвідомити: що батько бідний, хоч прекрасний, що село темне й забите, що люди чесні й талановиті, але живуть у злиднях. Так з ідилії виходить правда, і твір набуває глибини.

Так кіноповість стає, за словами дослідника, сповіддю змученого митця: поверненням до джерел, щоб знайти опору для власної душі, а Десна лишається для автора чистою й незабутньою рікою.

План подій

  1. 1.Задум: автор повертається думкою до рідної землі, щоб знайти опору.
  2. 2.Два голоси: малий Сашко і зрілий автор, що озивається в роздумах.
  3. 3.Світ дитини: хата, город, сад, луг, Десна.
  4. 4.Перші враження: світ, що відкривається перед ясними очима перших літ.
  5. 5.Дитяче уявлення про Бога, гріх і віру.
  6. 6.Перший «гріх» — вирвана морква і втрачена «святість».
  7. 7.Весняний розлив Десни, човни, вода навколо села.
  8. 8.Порятунок людей, корів і коней разом з батьком і дідом.
  9. 9.Косовиця на лузі над Десною, копиці сіна.
  10. 10.Дід — мудрість, що переходить від покоління до покоління.
  11. 11.Прабабуся Марусина з її прокльонами.
  12. 12.Батько: талановитий і багатий душею, але бідний.
  13. 13.Бідність, темрява й забитість села очима дорослого автора.
  14. 14.Роздуми про працю, мистецтво й долю народу.
  15. 15.Підсумок: Десна — незабутня рідна земля й джерело мистецтва.

Персонажі

Сашко
Головний герой — малий Довженко, хлопчик з наддеснянського села, який відкриває світ. Із його погляду читач бачить Десну, людей і їхню працю. Саме Сашко переживає розлив річки, косовицю, першу «провину» за вирвану моркву. УЦОЯО підтверджує автобіографічність: у завданні 2025 року ім’я автора поєднують з уривком про хлопчика, який утратив «святість» через моркву.
Зрілий автор-оповідач
Другий «я» твору — Олександр Довженко-художник, який пише про дитинство через десятиліття і через власні втрати. Він допомагає читачеві зрозуміти те, чого малий Сашко ще не усвідомлює: що батько бідний, що село темне, що мистецтво має служити людям. У його відступах-роздумах звучать думки про працю, призначення митця і долю народу. Двоплановість і є головною рисою композиції.
Дід
Дід в образі Довженка — втілення давньої народної мудрості, яка переходить від покоління до покоління. Дослідники відзначають, що образ діда характерний для всієї творчості письменника. Уже малий Сашко бачить у діді людину, наближену до природи. Джерела розходяться в іменах старших: одні пишуть про діда Семена, а один дослідник приписує роль мудрого наставника прадідові Тарасу, тож перевір це, коли читатимеш твір. У фрагменті, який друкує УЦОЯО, дід разом із батьком і онуком рятує людей, корів і коней під час повені.
Прабабуся Марусина
Зовсім інший характер, ніж у діда: всевидюща старенька, від якої ніщо не сховається. Дослідники відзначають, що її творчістю були прокльони, і саме цим вона запам’ятовується. Прабабуся надає розповіді колориту й гумору, а водночас показує, якими різними бували люди в сільській родині, і що поряд із мудрим дідом жила й така гостра на язик старенька.
Батько
Батько — бідний, але багатий душею й талановитий чоловік. Саме на ньому автор показує контраст між красою й талантом людей праці та умовами їхнього життя: для Сашка батько прекрасний, і лише згодом хлопчик дізнається, що він бідний. У фрагменті УЦОЯО батько разом з дідом і сином рятує людей і худобу під час повені.

Час і місце дії

Дія спогадів відбувається в українському селі над Десною на Чернігівщині, в Сосниці та її околицях, де народився Довженко, наприкінці XIX — на початку XX століття. Це час його дитинства: письменник народився 1894 року.

Сам твір писали набагато пізніше, у 1940–1950-х роках. Тому є два часові плани: дитинство Сашка і той момент, з якого дорослий автор розглядає цей світ.

Історичне тло та історія твору

Довженко почав писати «Зачаровану Десну» 1942 року, у розпал війни, а завершив у середині 1950-х: за одними джерелами, 1954–1955 року, а один дослідник пише, що автор повертався до неї аж до 1956-го. За дослідниками, у цьому творі змучена душа митця шукала опори. Завершував він її в Москві: після осуду «України в огні» Довженкові вже не дозволили жити й працювати в Україні.

Це відбувалося в тому самому періоді, коли Довженко працював над кіноповістю «Україна в огні», осудженою й забороненою 1944 року, і вів «Щоденник». Письменник був режисером, відомим фільмами «Звенигора», «Арсенал», «Земля», і писав кіноповісті так, як бачив би їх на екрані. Друком вона вийшла 1956 року в журналі «Дніпро», незадовго до смерті автора. 1964 року Юлія Солнцева, дружина Довженка, зняла за нею однойменний фільм.

Жанр, рід, напрям, композиція

Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій. Його основа — окремі спогади, схожі на новели: кожен із них зосереджений на одній картині, людині чи пригоді. Дослідники пов’язують це з кінематографічною манерою Довженка — монтажем епізодів, часом не пов’язаних між собою, і перемиканням часових площин.

Тому наша сторінка переказує кіноповість за її основними моментами, а не за розділами: джерела, на які ми спираємось, не дають надійного порядку епізодів у книжці. Є два плани розповіді: пізнання світу малим Сашком і роздуми зрілого автора про працю, мистецтво й долю народу.

Художні засоби

Монтаж епізодів

Спогади йдуть одне за одним, як кадри фільму, без сюжетних зв’язків.

Автор будує твір як кіномонтаж: короткі картини з різних літ зіставлено так, щоб виникло відчуття цілого життя. Це випливає з того, що Довженко був режисером і писав кіноповісті, думаючи про екран.

Два плани розповіді

Малий Сашко і зрілий автор, що озивається у відступах.

Дитячий погляд дає свіжість і чарівність, а дорослий — розуміння і гіркоту. Разом вони створюють двоплановість часу: тут і там, тоді й тепер.

Ліричний відступ

Роздуми автора про працю, мистецтво, долю народу.

Відступи уповільнюють розповідь і перетворюють спогад на роздум. Це посилює ліричне начало за рахунок епічного.

Образ-символ Десни

Річка, що проходить крізь увесь твір.

Десна — не лише місце, а символ рідної землі й незнищенної пам’яті. Вона об’єднує розрізнені епізоди в одне ціле.

Контраст

Краса природи й людей та їхня бідність і темрява.

Контрастні зіставлення підкреслюють головне: найпрекрасніше у творі існує поряд із найтяжчим. Так з’являється внутрішня напруга, на яку спирається підтекст.

Яскрава деталь

Вирвана морква, копиця сіна, човен на воді.

За дослідником, автор зупиняється на одній найвиразнішій деталі й через неї показує характер, епоху чи настрій. Деталі роблять епізоди зримими, майже кінематографічними.

Увага до кольору

Барви природи, води й неба.

Довженко пише, наче бачить кадр: колір і світло стають частиною змісту. Це характерна риса його кіноповістей.

Значення назви

Десна — річка, на березі якої минуло дитинство автора; в кіноповісті вона стає образом незабутньої рідної землі й чистоти пам’яті. Слово «зачарована» можна прочитати так: дитячий погляд бачить її й усе довкола як чарівний світ, а дорослий автор повертається до цього світу, як до джерела своєї творчості.

Тема, ідея, проблематика

Єдність людини і природи

Природа в кіноповісті живе й безперестанку змінюється: Десна, луг, сад, город, копиці сіна. Вона не тло, а частина душі героя, і в ній Сашко відчуває красу, з якої згодом виросте його мистецтво. Дослідники вважають єдність людини і природи головною барвою довженківської палітри. Автор показує, як ця краса формує не лише дитину, а й моральний погляд людей, що жили тут і працювали на землі, тож природа в творі стає ще й мірилом добра.

Дитинство і формування митця

Основний задум — показати, як у селянському середовищі формувалася особистість художника. Сашко вбирає перші враження, навіть суперечливі, як-от «гріх» за вирвану моркву. Батько й дід беруть його на сінокіс і помалу привчають до праці. Дорослий автор додає до цього власні роздуми про призначення мистецтва і про те, чим він завдячує своїй родині й рідному краю.

Праця й народна мудрість

Люди праці — дід, батько та інші — показані як носії мудрості, гумору, терплячості і душевної щедрості. Автор милується їхніми талантами й красою, хоч вони бідні, а інколи й неписьменні. Автор бачить у них людей з великою душею, відкритих до добра й близьких до природи, а не лише бідних селян, і саме з їхньої щоденної роботи на землі виростає мудрість, яку він передає читачеві.

Спадкоємність поколінь

Автор бачить сучасність як частину дороги з минулого в майбутнє. Дід передає хлопчикові свою мудрість, а він, уже дорослим, передає її читачам. Тому спогад про дитинство стає розмовою про те, звідки походить народ і що з цього вартує зберегти, а не лише особистою історією одного хлопчика чи однієї родини, і це робить його близьким кожному читачеві.

Бідність, темрява й несвобода села

Краса дитинства не заступає в творі злиднів: Сашко ще лише відчуває, що батько бідний і вбраний скромно, а усвідомлення приходить з роками. Дорослий автор говорить про темряву й забитість тогочасного села, неписьменність і безправ’я. Через це кіноповість не ідилія: вона поєднує захоплення рідним краєм із гірким розумінням його долі, а читач бачить і красу, і ціну, яку за неї платили люди.

Віра, народні звичаї і дитяче уявлення про світ

У дитячій свідомості Сашка переплітаються віра в Бога, народні повір’я й звичаї. Він по-дитячому наївно думає про Бога, боїться гріха, слухає старших. Автор показує це як частину цілісного селянського світу, в якому Бог, природа і праця не відокремлені, а дитина вчиться розрізняти добро й зло, чуючи розмови старших і дивлячись на їхні вчинки щодня.

Туга за рідною землею й сповідь митця

Довженко писав кіноповість далеко від України, куди йому вже не дозволили повернутися. Дослідники називають твір сповіддю митця, а один із них — ще й опорою для змученого духу і виправданням перед народом, Україною й самим собою. Тому спогад про Десну ще й тужливий: це розмова з минулим, до якого вже не повернутися, але яке й далі дає силу писати.

Перевір себе: Зачарована Десна

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Який жанр має «Зачарована Десна» Олександра Довженка?

Завдання 2. (0–1)

Хто такий малий Сашко, від чийого погляду ми бачимо світ?

Завдання 3. (0–1)

Що таке Десна в кіноповісті?

Завдання 4. (0–1)

Що Сашко вважає своїм першим «гріхом»?

Завдання 5. (0–1)

Що роблять Сашко з батьком і дідом під час весняного розливу Десни?

Завдання 6. (0–1)

Що Сашко дізнається про свого батька лише з роками?

Завдання 7. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про твір.
У кіноповісті є два плани розповіді: малий Сашко й зрілий автор.
Твір має чіткий сюжет із зав’язкою, кульмінацією та розв’язкою.
Прабабуся Марусина запам’яталася передусім своїми прокльонами.

Завдання 8. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про автора й твір.
Фільм за кіноповістю 1964 року зняв сам Довженко.
Довженко почав писати твір 1942 року, у розпал війни.
Довженко відомий також як режисер фільмів «Звенигора», «Арсенал» і «Земля».

Перевірені відповіді: 0/8

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

У тестах 2024–2026 років «Зачарована Десна» трапляється в логічних парах чотири рази, і щоразу це різні завдання. 2024 року з назвою треба поєднати уривок про джерела дитинства й юнацтва; в іншому варіанті того ж року питають про автобіографічну основу сюжету. 2025 року поєднують ім’я автора з уривком про моркву, 2026 року — уривок про повінь з іменем Довженка.

Отже, на тест потрібні три речі. Перша — жанр і основа: кіноповість, автобіографічна, а не античний, біблійний чи літописний сюжет. Друга — що Сашко це сам автор. Третя — впізнавати два-три епізоди за змістом: повінь і порятунок, вирвана морква, роздум про перші роки життя.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 1, завдання 28

    Завдання 1. (0–4)

    Поєднайте назву твору (1–4) з його уривком (А – Д).
    1. А«Але мати не спала. Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя у свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м’ятежний син, зовсім замучив себе...»
    2. Б«Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні думки, щоб спонукати їх на шукання яскравіших просторів і горизонтів. Я не виходив кілька день з монтажної кімнати. Одна з чергових картин була закінчена, режисер показав її дирекції, а зараз ми сидимо з ним удвох між рулонами плівки і скорочуємо…»
    3. В«Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне. Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають з кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності…»
    4. Г«Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…»
    5. Д«І от коли пригадаєш життя своє, то приходиш до висновку, що таки справді письменника супроводять в його житті явища незвичайні, явища оригінальні, і коли б тих явищ не було, не була б людина письменником, а була б порядним інженером, лікарем чи просто собі толковим кооператором. Підскочать оті явища – і записала людина…»
    1. «Моя автобіографія»
    2. «Зачарована Десна»
    3. «Я (Романтика)»
    4. «Майстер корабля»

    Назві «Зачарована Десна» відповідає уривок про світ, що відкривається перед ясними очима перших літ пізнання. Інші уривки в тому завданні — з «Моєї автобіографії», «Я (Романтика)» і «Майстра корабля».

  2. НМТ 2024, варіант 2, завдання 29

    Завдання 2. (0–4)

    Поєднайте основу (1–4), на якій побудовано сюжет твору, з його назвою (А – Д)
    1. антична
    2. біблійна
    3. літописна
    4. автобіографічна

    Автобіографічна основа сюжету — «Зачарована Десна». Решта основ: антична — «Енеїда», біблійна — «Мойсей», літописна — «Повість минулих літ»; «Тіні забутих предків» зайві.

  3. НМТ 2025, варіант 1, завдання 29

    Завдання 3. (0–4)

    Поєднайте ім’я персонажа (1–4) з уривком (А – Д), де його схарактеризовано.
    1. А«Був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у війську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку».
    2. Б«Мені однаково приємно говорити про кіно, про “Білу Пустелю”, про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські».
    3. В«Фактично, святим був на всю хату один я. І от скінчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собі росла. А тепер я грішний».
    4. Г«Крім сподіванок, нічого не вартих, він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали в місті».
    5. Д«Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».
    1. Олександр Довженко
    2. Степан Радченко
    3. Іван Дідух
    4. То-Ма-Кі

    Ім’я Олександра Довженка в цьому завданні відповідає уривку про хлопчика, який став «грішним» через моркву: це він сам, маленький Сашко з кіноповісті.

  4. НМТ 2026, варіант 1, завдання 28

    Завдання 4. (0–4)

    Поєднайте уривок твору (1–4) з іменем його автора (А – Д).
    1. «”Курськ, Корєнний ринок, 36, Мотроні Розторгуєвій. Негайно, негайно приїзди. Подробиці листом. Сестра Лина”. Я вмисне написала двічі “негайно”, щоб вона, як тільки одержить телеграму, так щоб і їхала...»
    2. «Про себе написав тільки, що склав іспит, надіється на стипендію і живе тим часом у знайомих. Зате під впливом спогадів, що охопили його, він докладно цікавився становищем сільбуду…»
    3. «Як ми з батьком і дідом рятували людей, корів і коней, про це можна написати цілу книгу. Це був мій дошкільний героїзм, за який мене тепер, напевно, послали б до Артеку».
    4. «Марфа – тоді її в селі за маленький зріст звали “маленькою Марфою” – знала, що лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги».

    Уривок про повінь, коли оповідач з батьком і дідом рятував людей, корів і коней, належить Олександру Довженку. Інші автори: Куліш, Підмогильний, Тютюнник; Яновський зайвий.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Олександр Довженко народився 29 серпня (10 вересня) 1894 року в селі В’юнище, нині в межах Сосниці на Чернігівщині, в родині неписьменних селян. Він був художником-карикатуристом, кінорежисером і письменником, засновником українського поетичного кіно: фільми «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930).

Одружений з режисеркою й актрисою Юлією Солнцевою, яка поставила за його кіноповістями фільми, зокрема «Зачарована Десна» (1964). У літературі він започаткував жанр кіноповісті. Помер 25 листопада 1956 року, того самого року, коли «Зачарована Десна» вийшла друком.

Типові помилки

де помиляються
  • Жанр твору — кіноповість, а не роман і не повість у звичному сенсі: Довженко писав її, думаючи про екран, і сам започаткував цей жанр в українській літературі.
  • Сашко — це не вигаданий герой, а сам автор у дитинстві. У завданні УЦОЯО 2025 року ім’я «Олександр Довженко» поєднують з уривком про хлопчика й моркву, а не з уривком із «Майстра корабля».
  • Основа сюжету «Зачарованої Десни» — автобіографічна, а не антична («Енеїда»), не біблійна («Мойсей») і не літописна («Повість минулих літ»); «Тіні забутих предків» ґрунтуються на гуцульських повір’ях.
  • Не плутай «Зачаровану Десну» з іншою кіноповістю Довженка «Україна в огні»: вона про війну, а наша — про дитинство в селі над Десною.
  • Твір не має єдиного сюжету з зав’язкою й розв’язкою: це спогади-новели, які зв’язують Сашко, автор і образ Десни. Шукати «головну подію» марно.
  • Фільм «Зачарована Десна» зняла 1964 року Юлія Солнцева, а не сам Довженко, який помер 1956 року, того ж року, коли кіноповість надрукували.

Питання і відповіді

  1. 1.Про що «Зачарована Десна» коротко?+

    Відп.:Про дитинство хлопчика Сашка, тобто самого Олександра Довженка, в селі над Десною на Чернігівщині. Це ланцюг спогадів: розлив річки, косовиця, дід і прабабуся, батько, вирвана морква. Дорослий автор додає роздуми про працю, мистецтво й долю народу, а також про те, як рідна земля сформувала митця. Єдиного сюжету немає, тому твір краще читати як мозаїку картин.

  2. 2.Який жанр «Зачарованої Десни»?+

    Відп.:Кіноповість, автобіографічна й лірична. Довженко започаткував цей жанр в українській літературі: повість, написана з огляду на можливості кіно, з монтажем епізодів, увагою до кольору й деталі. У завданні УЦОЯО 2024 року основу сюжету визначено як автобіографічну, і правильна відповідь — «Зачарована Десна».

  3. 3.Хто головний герой «Зачарованої Десни»?+

    Відп.:Малий Сашко, тобто сам Довженко. Поруч із ним — дорослий автор-оповідач, який озивається у відступах. Це два плани розповіді: пізнання світу хлопчиком і роздуми зрілого митця. Найближчі люди хлопчика — дід, прабабуся Марусина, батько і мати: саме вони, їхня праця й розмови формують його погляд на світ, а читач бачить їх очима дитини і водночас очима дорослого.

  4. 4.Коли написана і коли надрукована «Зачарована Десна»?+

    Відп.:Довженко почав працювати над нею 1942 року, а завершив у середині 1950-х (за одними джерелами, 1954–1955 року; за іншим, він повертався до неї до 1956-го). Надрукував кіноповість київський журнал «Дніпро» 1956 року, у третьому номері, незадовго до смерті автора, яка сталася наприкінці того самого року, тож він ще встиг побачити свій твір у друці.

  5. 5.Чому твір називається «Зачарована Десна»?+

    Відп.:Десна — річка дитинства автора, і в кіноповісті вона стає образом рідної землі й незабутньої пам’яті. «Зачарована» — бо дитячий погляд бачить усе довкола чарівним, а дорослий автор через десятиліття повертається до цього світу, як до чистого джерела своєї творчості.

  6. 6.Що питають про «Зачаровану Десну» на НМТ?+

    Відп.:У тестах 2024–2026 років чотири завдання. З назвою поєднують уривок про перші роки пізнання світу; автобіографічну основу сюжету; ім’я Довженка з уривком про моркву; уривок про повінь з іменем автора. Тому треба знати жанр, автобіографічність, образ Сашка і два-три епізоди за змістом, а ще вміти відрізнити «Зачаровану Десну» від інших творів, з якими її ставлять поруч у парах.

  7. 7.Чи є в «Зачарованій Десні» сюжет?+

    Відп.:Ні, чіткого сюжету з послідовним розвитком подій у ній немає. Твір складається із схожих на новели спогадів про життя селянської родини, красу хліборобської праці, народну мораль і мудрість. Єдність йому дає образ Сашка, голос зрілого автора й образ Десни, а ще спільна думка про те, що людина виростає з рідної землі, праці й народної пам’яті.

  8. 8.Чи читати кіноповість, якщо є переказ?+

    Відп.:Так. Переказ допомагає зорієнтуватися, але тест друкує справжні уривки твору й питає про деталі, яких немає в переказі. Прочитай «Зачаровану Десну» сам: це недовгий твір, який відкриє тобі Довженка і його рідний край краще за будь-який конспект, а ще допоможе впевнено відповідати на питання тесту про уривки.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 25 жовтня 2026 р..

25 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.