Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) багаторазово копіює певну ділянку ДНК, тож дає змогу працювати з мізерною кількістю матеріалу. Генна інженерія вирізає ген і вставляє його в ДНК іншого організму: утворюється рекомбінантна ДНК, а організм із чужим геном називають трансгенним. Клітинна інженерія працює з клітинами поза організмом, наприклад зливає клітини різного походження.
Молекулярне клонування копіює фрагмент ДНК в клітинах-хазяях, часто бактеріях, за допомогою плазміди. Клонування організму створює особину з тим самим ядерним геном: вівцю Доллі отримали, пересадивши ядро клітини дорослої вівці в яйцеклітину без ядра. Генетично модифіковані організми створюють, переносячи потрібний ген: так отримали бактерії, що виробляють людський інсулін.
Оцінюючи ГМО, зважують і переваги, і можливі ризики. Перевага в тому, що в бактеріях можна виробляти людський інсулін, а рослинам надати стійкість до шкідників. Ризики оцінюють окремо для кожного організму й кожного напрямку використання, бо наслідки в різних випадках різні.