Просте речення має одну граматичну основу. Рахуємо основи в кожному реченні.
□ «Вони не мають матеріальних благ, їх не турбують … статус…, а для радості вистачає можливості…» — три основи («вони не мають», «їх турбують статус… рівень», «вистачає можливості»). Складне.
⏢ «Любов до життя і є нашим дитячим секретом щастя, але ми … утрачаємо…» — дві основи («любов є секретом», «ми утрачаємо»). Складне.
○ «Парадокс полягає в тому, що … будь-хто може отримувати … і це яскраво демонструють діти» — три основи: «парадокс полягає», «будь-хто може отримувати», «це демонструють діти». Складне.
△ «На думку науковця, кожна людина … прагне досягти … й насолоджуватися…» — одна основа («людина прагне»), «на думку науковця» вставна конструкція, два інфінітиви — однорідні члени. Просте.
◇ «Фінський учений … досліджував … й узагальнив…» — одна основа («учений досліджував і узагальнив»): однорідні присудки. Просте.
Отже, обидва речення прості в парі △ ◇. Варіанти А (□ ○), Б (⏢ △), В (○ ⏢) і Д (◇ □) мають принаймні одне складне речення.
Відповідь: Г.