Kleksa

Література кінця XVIII – початку XX ст. · ліричний вірш, інтимна лірика (вірш-монолог)

«Чого являєшся мені у сні?..» Івана Франка: текст, аналіз, художні засоби

Вірш із «Зів’ялого листя» (1896): ліричний герой питає кохану, чому вона приходить до нього уві сні, коли наяву його й не помічає, — і врешті просить її приходити хоч у снах. Тут увесь текст із нумерацією рядків, розбір частина за частиною, віршування, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО 2024–2026 років, у яких є цей вірш.

Автор
Іван Франко (1856-1916)
Видання
1896, Львів, у збірці «Зів’яле листя. Лірична драма», «Другий жмуток», поезія XII
Жанр
ліричний вірш, інтимна лірика (вірш-монолог)
Напрям
неоромантизм — так у шкільних посібниках; Енциклопедія українознавства розглядає збірку в добі реалізму

Коротко

почни звідси

Ліричний герой звертається до жінки, яка відкинула його кохання. Наяву вона проходить повз і навіть не киває головою, а вночі приходить до нього уві сні — мовчазна, з сумними очима. Тому вірш і починається запитанням: навіщо ти являєшся мені у сні?

Герой згадує, як мучиться ночами й роками ховає в серці свій біль, з якого народжуються пісні. Та в останній частині він сам заперечує свій докір — „О, ні!“ — і просить кохану являтися хоч уві сні: наяву йому „весь вік тужити — / Не жити“.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.
Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
рядок 5 — Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
рядок 10 — На них мов зарево червоне
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
рядок 15 — В життю ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
рядок 20 — В життю мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
рядок 25 — Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами,
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.
рядок 30 — О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В життю мені весь вік тужити —
Не жити.
рядок 35 — Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, вяне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живійше грає,
рядок 40 — По людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

Текст за виданням: Іван Франко. Зівяле листя. Лірична драма. Третє видання. Львів — Київ: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922, с. 39–41. Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Ліричний герой — закоханий, якого кохана відкинула. Він говорить до неї на «ти», але вона його не чує: це внутрішній монолог, розмова з образом, що приходить уві сні. Наяву жінка проходить вулицею повз і не відповідає на уклін, а вночі являється йому мовчазна й сумна.

Герой не розповідає історії свого кохання: читач дізнається про неї з окремих рядків — вона „мною згордувала“, він „літа вже за літами“ ховає свій біль. Усе у вірші — рух почуття від докору до благання.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–12

    Перша частина: кохана у сні мовчить

    Вірш починається запитанням, яке герой ставить сам собі й коханій: „Чого являєшся мені / У сні?“. Він бачить її очі — „Чудові очі ті ясні, / Сумні“ — і порівнює їх із холодним дном криниці: вони гарні, але далекі й недосяжні.

    Далі нове запитання: чому її уста німі? Герой силкується прочитати на її устах докір, страждання чи „несповнене бажання“, але почуття спалахує, „мов зарево червоне“, і знову тоне в темряві. Сон нічого не пояснює: кохана мовчить, а героєві лишаються тільки здогади.

  2. рядки 13–19

    Друга частина: з ридань народжуються пісні

    Друга частина повторює перше запитання й дає на нього гірку відповідь: наяву кохана „мною згордувала“ й „серце надірвала“. Слово „В життю“ протиставляє дійсність сну: у житті вона відкинула героя, а уві сні приходить знову.

    З надірваного серця кохана „визвала одні / Оті ридання голосні — / Пісні“. Коротке слово „Пісні“ стоїть окремим рядком і звучить як висновок: біль нерозділеного кохання стає поезією. Цей образ пояснює і сам вірш: він теж пісня, що виросла з ридань.

  3. рядки 20–29

    Наяву: вона минає, а він ховає біль у серці

    Тепер герой малює звичайну сцену на вулиці. Кохана йде повз і „минає“, на його уклін навіть не гляне і не кивне головою. Буденні деталі показують, як глибоко його ранить її байдужість.

    Але вона все знає: „Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш“ — тричі повторене слово звучить як докір. Герой любить „без тями“, мучиться ночами, і так минають „літа вже за літами“. Свій біль, жаль і пісні він здавлює глибоко в серці, „на дні“.

  4. рядки 30–34

    Третя частина: «О, ні!» — докір стає благанням

    Короткий вигук „О, ні!“ перевертає весь вірш. Щойно герой питав, навіщо кохана являється йому у сні, а тепер просить: „Являйся, зіронько, мені / Хоч в сні!“. Ніжне звертання „зіронько“ показує, що любов сильніша за образу.

    Пояснення — в наступних рядках: „В життю мені весь вік тужити — / Не жити“. Без кохання життя втрачає сенс, тож сон — єдине місце, де герой ще може жити по-справжньому.

  5. рядки 35–44

    Серце оживає хоч уві сні

    Останнє речення вірша — одне довге благання. Серце героя в турботі марніє, „Неначе перла у болоті“, — цінне, але змарноване. Нехай хоч уві сні воно оживає, грає „живійше“ й дихає вільно, по-людськи.

    Наостанок герой називає те, чого прагне, — „щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха“. Він хоче зазнати „того дива золотого“, але називає це кохання гріхом, бажаним і страшним водночас. Вірш закінчується окличним словом „Гріха!“ — так само коротким, як „У сні?“ на початку.

Віршування й композиція

Будова
три частини (12, 17 і 15 рядків); перші дві починаються тим самим запитанням „Чого являєшся мені / У сні?“, третя — вигуком „О, ні!“
Розмір
ямб; рядки різної довжини — від двох складів („У сні?“, „Сумні“) до дев’яти („Чого звертаєш ти до мене“): короткі рядки звучать як перехоплений подих
Рима
через увесь вірш проходить рима на -ні: мені — сні — ясні — сумні, одні — голосні — пісні, пісні — дні, ні — мені — сні; поруч із нею суміжні рими (згордувала — надірвала, турботі — болоті) й обрамна (німі — тьмі)
Інтонація
риторичні запитання, вигуки, тире й повтори передають схвильований внутрішній монолог

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • риторичне запитаннярядки 1–2

    Чого являєшся мені / У сні?

    Запитання, на яке ніхто не відповість, відкриває вірш і повторюється в другій частині: воно передає біль і розгубленість героя.

  • епітетирядок 4

    Чудові очі ті ясні

    Очі коханої гарні й світлі: герой бачить її такою, якою любить, хоч вона його відкинула.

  • порівняннярядок 6

    Немов криниці дно студене

    Сумні очі глибокі й холодні, як вода на дні криниці: у них відчуженість, до них не дотягнешся.

  • порівняннярядки 10–12

    На них мов зарево червоне / Займається і знову тоне / У тьмі

    Почуття спалахує на устах коханої, як заграва, і гасне в темряві: герой так і не дізнається, що вона відчуває.

  • метафорарядок 16

    Моє ти серце надірвала

    Надірване серце — глибока рана від нерозділеного кохання, біль, який не минає роками.

  • метафорарядки 18–19

    Оті ридання голосні — / Пісні

    Ридання стають піснями: страждання перетворюється на поезію. Це ключ і до вірша, і до всієї збірки.

  • повторрядок 24

    Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш

    Тричі повторене слово звучить як докір: кохана добре знає про почуття героя й лишається байдужою.

  • анафорарядки 25–26

    Як я люблю тебе без тями, / Як мучусь довгими ночами

    Однаковий початок рядків нанизує почуття одне на одне: любов, муки, роки чекання.

  • антитезарядки 33–34

    весь вік тужити — / Не жити

    Тужити й жити протиставлено: життя без кохання для героя — не життя, а лише туга.

  • порівняннярядок 36

    Неначе перла у болоті

    Серце — коштовність, що марніє в багні буднів і самотності: цінне, але нікому не потрібне.

  • градаціярядок 37

    Марніє, вяне, засиха

    Три дієслова одне за одним посилюють образ: серце не просто сумує, а поволі вмирає.

  • контрастні епітетирядки 43–44

    Бажаного, страшного того / Гріха

    Кохання водночас бажане й страшне: у ньому щастя і заборона, тому вірш кінчається словом „Гріха!“.

Як прочитати твір

Вірш побудовано як суперечку героя з самим собою. Спершу він дорікає коханій: навіщо вона приходить уві сні, коли наяву його відштовхнула? Потім пояснює, чого коштувало йому це кохання: роки мук і пісні, народжені з ридань. А наприкінці відмовляється від докору й просить сну як порятунку.

Сон у вірші — єдиний простір, де кохання ще можливе. Наяву все сказано: вона „минає“ й не киває головою. Уві сні її очі сумні, а уста німі, і героєві досить і цього: серце „на вид твій оживає“.

Так Франко поетизує саме нерозділене почуття: воно мучить, але без нього „весь вік тужити“. Тому вірш вважають одним із найкращих зразків української інтимної лірики, а на НМТ його провідний мотив називають поетизацією кохання, навіть якщо воно нерозділене.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Нерозділене кохання ліричного героя до жінки, яка наяву його відкинула й не помічає, а уві сні приходить до нього знову.

Ідея

Кохання, навіть нещасливе, — найвища цінність: без нього життя стає тугою, тож герой просить кохану являтися йому хоч уві сні.

Провідний мотив

Поетизація кохання, навіть якщо воно нерозділене (так мотив цього вірша названо в завданні УЦОЯО 2024 року). Поруч — мотиви сну, страждання й творчості: з ридань народжуються пісні.

Образ ліричного героя

Закоханий, вразливий, самотній. Він роками ховає свій біль, але не проклинає кохану: у кінці вірша любов перемагає образу, і він просить її повертатися хоч у снах.

Образ коханої

Горда й недосяжна жінка. Наяву вона байдужа, а уві сні її очі „ясні, / Сумні“, а уста німі: героєві так і не відомо, що вона відчуває.

Історія створення

Вірш належить до збірки «Зів’яле листя», яку Франко видав у Львові 1896 року з підзаголовком «Лірична драма». Збірка складається з трьох «жмутків»; «Чого являєшся мені у сні?..» — поезія XII у «Другому жмутку», датованому в книжці 1895 роком.

У передмові до першого видання Франко вигадав історію: ці вірші нібито переклади на мову поезії з щоденника його покійного приятеля, який довгі роки кохав без взаємності й покінчив із собою. У передмові до другого видання (1910) поет сам назвав цю історію «не більше, як літературна фікція». Літературознавці пов’язують збірку з власними почуттями Франка, зокрема з його коханням до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської, хоча сам поет писав, що вірші мають значення й без такого «ключа».

Ми друкуємо вірш за третім виданням збірки (Львів — Київ, 1922).

Значення назви

У збірці вірш не має назви: він стоїть під номером XII у «Другому жмутку». Його називають за першими двома рядками, які є й запитанням до коханої, і рефреном: „Чого являєшся мені / У сні?“. Назва одразу вводить у головне протиставлення вірша — сон і дійсність.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
являєшся
з’являєшся, приходиш (у сні, як видіння)
студене
дуже холодне, крижане
докір
закид у провині, осуд
зарево
заграва, червоне світло на небі від вогню
В життю
в житті, тобто наяву (давня форма)
згордувала
з гордості знехтувала, відкинула
визвала
викликала, видобула
зирнеш
глянеш, кинеш оком
без тями
до нестями, понад усяку міру
здавлюю
стримую, ховаю, не даю вийти назовні
най
хай, нехай (у галицькому мовленні)
вяне
в’яне, марніє, втрачає силу
засиха
засихає, всихає
жалощах
у жалощах — у смутку, у тузі
віддиха
віддихає, дихає

Перевір себе: Чого являєшся мені у сні?..

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Що, як здається героєві, спалахує на німих устах коханої уві сні?

Завдання 2. (0–1)

З чим герой порівнює сумні очі коханої на початку вірша?

Завдання 3. (0–1)

З чого, за словами героя, народжуються його пісні?

Завдання 4. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про вірш.
Наприкінці герой просить кохану приходити до нього хоч у снах.
Наяву кохана відповідає на його уклін кивком голови.
Запитання „Чого являєшся мені / У сні?“ звучить у вірші двічі.

Завдання 5. (0–1)

Що герой має на увазі, коли каже, що наяву йому „весь вік тужити — / Не жити“?

Завдання 6. (0–1)

З якої збірки Івана Франка цей вірш?

Завдання 7. (0–1)

Розстав думки героя в тому порядку, в якому вони з’являються у вірші.
1Герой дорікає коханій, що вона ним згордувала.
2Герой зізнається, що роками ховає в серці біль і пісні.
3Герой питає, навіщо кохана являється йому уві сні.
4Серце героя марніє, неначе перла у болоті.

Перевірені відповіді: 0/7

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО найчастіше питає про провідний мотив цього вірша — нерозділене кохання. У 2024 році його треба було знайти серед мотивів інших творів, а у 2026-му — впізнати в незнайомій поезії Миколи Вороного «Мана», де героя так само переслідує образ дівчини, яка його відштовхнула.

Інша форма — художні образи. У 2025 році ряд «очі ясні, уста німі, гріх» треба було поєднати з ім’ям Івана Франка. Рядки вірша трапляються й серед зайвих відповідей, тож запам’ятай кілька: „Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, / Як я люблю тебе без тями“.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2026, варіант 1, завдання 16

    Завдання 1. (0–1)

    Провідний мотив поезії суголосний із тим, що й у творі

    У вірші Вороного «Мана» героя переслідує образ коханої, яка його відштовхнула; провідний мотив суголосний із Франковим віршем, де відкинутий герой бачить кохану уві сні.

    У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.

  2. НМТ 2024, варіант 2, завдання 26

    Завдання 2. (0–4)

    Поєднайте назву твору (1–4) з його провідним мотивом (А – Д).
    1. Аутвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам
    2. Бпоетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене
    3. Ввозвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом
    4. Госпівування краси й сили рідної мови, протест проти гноблення її
    5. Дуславлення подвигу героїв, які загинули під Крутами
    1. « Пам’яті тридцяти»
    2. «Блакитна Панна»
    3. «Contra spem spero!»
    4. «Чого являєшся мені у сні?..»

    Треба поєднати назву твору з його провідним мотивом: «Чого являєшся мені у сні?..» — поетизація кохання, навіть якщо воно нерозділене.

  3. НМТ 2025, варіант 2, завдання 27

    Завдання 3. (0–4)

    Поєднайте художні о́брази (1–4) з ім’ям автора твору (А – Д).
    1. Прометей, орел, сині гори
    2. очі ясні, уста німі, гріх
    3. воли, байстрюк, кріпацтво
    4. груша, мотовило, свекруха

    Ряд образів «очі ясні, уста німі, гріх» узято з цього вірша; його треба поєднати з ім’ям автора — Іваном Франком.

  4. НМТ 2025, варіант 1, завдання 28

    Завдання 4. (0–4)

    Установіть відповідність між назвою твору (1–4) та уривком (А – Д) з нього.
    1. АКохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі…
    2. БХоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Як я люблю тебе без тями…
    3. ВГори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: «Осанна!»
    4. ГЧи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?..
    5. ДМаю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті…
    1. «Ви знаєте, як липа шелестить…»
    2. «Contra spem spero!»
    3. «Задивляюсь у твої зіниці…»
    4. «Блакитна Панна»

    Рядки „Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш“ і далі — з цього вірша, але в завданні вони зайві: уривки треба поєднати з іншими творами.

  5. НМТ 2024, варіант 2, завдання 8

    Завдання 5. (0–1)

    Уривок з вірша Ігоря Калинця Це погляд чий, сестри чи Ваш … ? Я пригадав. Той вечір. Ми, вона і Ви. І я надвоє перегукується з поезією

    Вірш стоїть серед неправильних відповідей: уривок Ігоря Калинця перегукується не з ним, а з поезією Павла Тичини «О панно Інно…».

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Дрогобиччині й помер 28 травня 1916 року у Львові. Він був поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем і науковцем.

У програмі НМТ три його твори: вірш «Чого являєшся мені у сні?..», повість «Захар Беркут» і поема «Мойсей». Збірку інтимної лірики «Зів’яле листя», з якої цей вірш, Франко назвав ліричною драмою.

Типові помилки

де помиляються
  • Не плутай із віршем «Нераз у сні являється мені…» з першого жмутка тієї самої збірки: у програмі НМТ — «Чого являєшся мені у сні?..», поезія XII другого жмутка.
  • Це інтимна лірика, а не громадянська й не філософська: вірш про нерозділене кохання. Сила духу, яка не скорилася негараздам, — мотив «Contra spem spero!» Лесі Українки, а краса природи — «Блакитної Панни» Миколи Вороного.
  • Вірш не з «Мого Ізмарагду» і не з «Мойсея»: він входить до збірки «Зів’яле листя» (1896), яку Франко назвав ліричною драмою.
  • Герой не проклинає кохану і не відмовляється від неї: наприкінці він сам каже „О, ні!“ своєму докорові й просить її являтися хоч уві сні.

Питання і відповіді

  1. 1.З якої збірки вірш «Чого являєшся мені у сні?..»?+

    Відп.:Із збірки «Зів’яле листя», яку Іван Франко видав у Львові 1896 року з підзаголовком «Лірична драма». Збірка має три частини — «жмутки»; цей вірш — поезія XII у «Другому жмутку», датованому 1895 роком. У книжці він не має назви, тому його називають за першими рядками.

  2. 2.Кому присвячено вірш «Чого являєшся мені у сні?..»?+

    Відп.:Присвяти у вірша немає. Франко подав збірку як вигадану історію чужого кохання, а 1910 року писав, що вірші мають значення й без автобіографічного ключа. Літературознавці все ж пов’язують «Зів’яле листя» з власними почуттями поета — до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської та Целіни Журовської.

  3. 3.Який віршовий розмір у вірші «Чого являєшся мені у сні?..»?+

    Відп.:Вірш написано ямбом, але рядки дуже різні за довжиною: від двох складів („У сні?“, „Сумні“) до дев’яти. Короткі рядки звучать як зітхання. Через увесь вірш проходить рима на -ні: мені — сні — ясні — сумні — пісні — дні. Поруч із нею є суміжні рими, як-от згордувала — надірвала.

  4. 4.Чому герой спершу дорікає, а потім просить кохану приходити уві сні?+

    Відп.:На початку він не розуміє, навіщо вона являється йому вночі, коли наяву його відкинула. Але потім визнає, що без неї йому „весь вік тужити“. Уві сні серце оживає, тому герой відмовляється від докору вигуком „О, ні!“ і просить: „Являйся, зіронько, мені / Хоч в сні!“.

  5. 5.Що таке «лірична драма» у Франка?+

    Відп.:Так Франко назвав збірку «Зів’яле листя». Вірші в ній — не окремі поезії, а наче сцени однієї історії кохання: від надії до відчаю. Усе відбувається не в діях, а в душі ліричного героя, тому драма — лірична. Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» — одна з її найсильніших сцен.

  6. 6.Які художні засоби у вірші «Чого являєшся мені у сні?..»?+

    Відп.:Риторичні запитання („Чого являєшся мені / У сні?“), епітети („очі ті ясні“), порівняння („Немов криниці дно студене“, „Неначе перла у болоті“), метафора ридань, що стають піснями, повтор („Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш“), анафора, антитеза тужити — не жити, градація „Марніє, вяне, засиха“.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.