Kleksa

Література XX ст. · історичний роман у віршах (ліро-епос)

«Маруся Чурай» Ліни Костенко: короткий зміст, аналіз, герої

Історичний роман у віршах Ліни Костенко про легендарну полтавську піснярку Марусю Чурай, засуджену за отруєння коханого, та про Україну часів Хмельниччини. Роман захищено авторським правом, тому тут його переказано без цитат: основні події, план, герої, тема, ідея, жанр і композиція, а також усі завдання УЦОЯО, що називають цей твір. Прочитай книжку сам: переказ її не замінює.

Автор
Ліна Костенко (1930-)
Видання
1979, Київ; перевидання 1982 і 1990
Жанр
історичний роман у віршах (ліро-епос)
Напрям
модернізм із переважанням неоромантичних тенденцій — так прочитує роман Л. Миронюк

Коротко

почни звідси

Роман починається з суду. У Полтаві судять Марусю Чурай, піснярку з козацької родини: її звинувачено в тому, що вона отруїла коханого, козака Гриця Бобренка. Суд виносить смертний вирок, а Полтавський полк вирушає в похід. У в’язниці Маруся згадує своє життя: батьків, кохання до Гриця і його зраду з Галею Вишняківною. Цей розділ, «Сповідь», дослідники вважають центральним.

Козак Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, а Марусю виводять на площу, де зібралося мало не все місто. В останню мить Іскра привозить гетьманський універсал, і вирок скасовано. Врятована Маруся вирушає на прощу до Києва з мандрівним дяком, слухає його розповіді про історію України і бачить землю, понівечену війною. Розділ «Проща» вважають тим, що надає роману історіософського змісту.

Після прощі героїня повертається до Полтави, яку обложено, і місто вистоює. У фіналі Маруся стоїть край дороги, а повз неї проходить полк, і козаки співають її пісню: так вона воскресає в пісні. Роман події подає ретроспективно, від розв’язки назад. УЦОЯО питає про ідею твору, про його історичне тло (доба Хмельниччини), про героїв і жанр.

Зміст по розділах

розділ за розділом

Суд і вирок

Роман починається не з початку історії, а з її розв’язки: перша сцена — суд, на якому вирішують долю Марусі Чурай. Дослідники пишуть, що ця сцена дає змогу показати майже всіх дійових осіб, бо авторську оцінку кожного прочитано з його слів і вчинків. Звідси й особлива побудова роману: спершу подія, а потім те, що їй передувало.

Маруся Чурай — піснярка, дівчина з козацької родини. Її звинувачують в отруєнні коханого, Гриця Бобренка, козака Полтавського полку. Л. Миронюк бачить у судовій сцені зіткнення двох світів: козацтва, у якому закладено високі народні моральні засади, і полтавської громади з її канцелярським, бюрократичним устроєм, а ще збірний образ міського люду. Поруч із Марусею в романі — козак Іван Іскра, який, за Є. Кононенко, не раз її рятує.

Вирок суворий — смерть. Полтавський полк вирушає в похід, а Маруся лишається чекати на кінець.

Сповідь

Третій розділ, «Сповідь», дослідники вважають центральним у романі. Маруся сидить у в’язниці, і, за Л. Миронюк, розділ — її внутрішній монолог, у якому все обертається навколо власної свідомості героїні: від апатії, зневіри й почуття, ніби вона теж убивця, до спогадів про свою найкращу пору.

Маруся згадує дитинство, батьків (Л. Миронюк називає їх ідеальною парою) і батька Гордія, якого вже немає серед живих, але він живе в пам’яті, у думі й у пісні. Вона розповідає про кохання до Гриця, про його життя і про його зраду: Гриць зближується з Галею Вишняківною, і ця зрада в романі — не лише особиста драма.

У «Сповіді» найповніше розкрито духовний світ героїні: творчість для Марусі головний спосіб висловити те, що її переповнює.

Гінець, страта, проща і Полтава

У розділі «Гінець до гетьмана» Іван Іскра мчить до Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. У розділі «Страта» Марусю виводять на площу, де зібралося чи не все місто, люди по-різному говорять про її долю. В останню мить Іскра привозить гетьманський універсал, і смертний вирок скасовано.

Врятована Маруся вирушає на прощу до Києва. У дорозі вона знайомиться з мандрівним дяком, який розповідає їй про історію України, і бачить зруйновану війною землю; на шляху від Києва до Лубен згадано князя Ярему Вишневецького. Козачук зауважує: майже весь опис прощі письменниця вигадала, і лише сам факт подорожі та її ймовірний напрям мають підстави в легенді. Дорога Марусі — скоріше шлях часу й національного лиха.

Далі Маруся повертається до Полтави, яку обложено. Місто вистоює. У фіналі повз героїню проходить полк, і козаки співають її пісню. Так проща й весь шлях героїні завершуються воскресінням у пісні.

План подій

  1. 1.Суд у Полтаві над Марусею Чурай, звинуваченою в отруєнні Гриця Бобренка
  2. 2.Зіткнення двох світів: козацтва й полтавської громади
  3. 3.Смертний вирок
  4. 4.Полтавський полк вирушає в похід
  5. 5.Маруся у в’язниці: розділ «Сповідь»
  6. 6.Спогади про батьків і про батька Гордія
  7. 7.Історія кохання Марусі й Гриця
  8. 8.Гриць і Галя Вишняківна: зрада
  9. 9.Смерть Гриця
  10. 10.Розділ «Гінець до гетьмана»: Іван Іскра їде до Хмельницького
  11. 11.Розділ «Страта»: Марусю виводять на площу, збирається місто
  12. 12.Універсал гетьмана скасовує вирок
  13. 13.Проща до Києва з мандрівним дяком
  14. 14.Розповіді дяка про історію України
  15. 15.Дорога від Києва до Лубен і постать Яреми Вишневецького
  16. 16.Повернення до обложеної Полтави
  17. 17.Полк виходить, і козаки співають Марусину пісню
  18. 18.Воскресіння Марусі в пісні

Персонажі

Маруся Чурай
Героїня роману, піснярка з Полтави, легендарна постать, образ якої Костенко творить на основі легенди. Вона дівчина з надзвичайним хистом: пісня для неї головний спосіб висловити почуття, а любов вона розуміє як духовну цінність. Її судять за отруєння Гриця, і вона сама відчуває важку провину. Прощею до Києва героїня проходить шлях часу й національного лиха. Фінал — її воскресіння в пісні. Дослідники бачать у Марусі риси самої авторки: її стосунки з суспільством 1970-х.
Гриць Бобренко
Козак Полтавського полку, коханий Марусі. Його смерть — причина суду, і саме його смертю Марусю звинувачено. К. Козачук бачить у Грицевій зраді кохання внутрішню катастрофу, що за масштабом однієї душі подібна до поразки під Берестечком. Його історія показує, як війна й зрада ламають людину.
Галя Вишняківна
Дівчина, з якою Гриць зраджує Марусю. Образ Галі потрібен, щоб показати любовний конфлікт роману: Маруся — Гриць — Галя. Про неї варто пам’ятати, коли УЦОЯО питає про героїв твору, і не плутати її з Марусею: Галя Вишняківна — суперниця, а не героїня сповіді та прощі, які належать Марусі. Не плутай її й з іншими літературними Галями.
Іван Іскра
Козак, що стоїть за Марусю: Є. Кононенко пише, що він не раз її рятує. Він мчить до гетьмана Хмельницького з вісткою про суд і привозить універсал, який рятує героїню. Та Маруся, переживши трагедію з Грицем, не поєднує з Іваном своєї долі. Дорога Іскри до гетьмана — одна з доріг у романі, що складають єдиний рух сюжету.
Мандрівний дяк
Супутник Марусі в прощі до Києва. Освічений мандрівник, що розповідає їй про історію України. Це символічний образ: Костенко потрібен такий дяк як резонатор думок і почуттів. Серед його розповідей — і про князя Ярему Вишневецького. Дяк допомагає героїні осмислити історію, яку вона бачить на дорозі.
Гордій Чурай
Марусин батько. Його немає в сюжетному теперішньому, та він повертається в пам’яті, у думі й у пісні. Л. Миронюк називає батьків Марусі ідеальною парою і пише, що душевна велич героїні має родові корені. Образ батька — основа її гідності, і, за легендою, на його заслуги спирається гетьманське милосердя.
Дід Галерник
Один із символічних образів роману: Л. Миронюк, наводячи думку іншого дослідника, ставить його поряд із мандрівним дяком і називає даниною національній традиції. Хто він і яке місце займає в сюжеті, дізнайся з самого роману. Образ входить до системи символів, якими авторка пояснює історію.
Богдан Хмельницький
Гетьман, на чий універсал спираються сюжет і розв’язка: він скасовує смертний вирок Марусі. Доба його війни — історичне тло роману, і саме її називає УЦОЯО у завданні 2025-1#26. Постать гетьмана пов’язує особисту драму з історичною. На тесті його ім’я допомагає визначити тло: Хмельниччина, а не Руїна.

Час і місце дії

Час дії — доба Хмельниччини: так тло твору називає УЦОЯО (2025-1#26), а ЕСУ пише, що вся Україна піднялася на національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького. Події роману розгортаються на тлі цієї війни, яку згадує й особиста історія героїв.

Місце дії — Полтава з її судом, в’язницею й площею, далі шлях прощі з Полтави до Києва, дорога від Києва до Лубен, і знову Полтава, яку обложено. Розповідь іде не за порядком подій: спершу суд, потім те, що йому передувало.

Історичне тло та історія твору

Легенда про Марусю Чурай оповідає про полтавську піснярку, яка, за переказом, отруїла зрадливого коханого, а гетьман Богдан Хмельницький скасував їй вирок. Їй приписують народні пісні, зокрема «Ой не ходи, Грицю». Чи існувала вона насправді, не встановлено: Євгенія Кононенко пише, що це недоведено, але народ сприйняв Марусю як цілком реальну людину. ЕСУ підсумовує, що питання про існування слід залишити осторонь: Маруся живе як символ поетичного духу українського народу.

Костенко повернулася до цієї легенди в 1970-х. ЕСУ розповідає, що її книжки довго не друкували, а після збірки 1977 року вийшов роман «Маруся Чурай» (1979, перевидання 1982 і 1990). 1987 року письменниця отримала Державну премію імені Шевченка. Основа роману — історія визвольної війни, але, як пишуть дослідники, Костенко вводить у полотно і сучасність: проблеми моралі та стосунків митця з суспільством.

Тому «Маруся Чурай» — не історична розвідка, а, за ЕСУ, поетичний твір на історичну тему. Другий роман у віршах Костенко, «Берестечко», написаний наприкінці 1960-х, а надрукований 1999 року; разом із «Марусею Чурай» він утворює історичну дилогію.

Жанр, рід, напрям, композиція

Рід — лірика й епос водночас, жанр — історичний роман у віршах: цю форму вважають ліро-епосом, бо вона поєднує багатоплановість та епічну розповідь із ліричним голосом оповідача. Є ліричні відступи, монологи й діалоги, широкий показ народного життя.

Композиція зворотна, ретроспективна: роман відкриває суд, тобто розв’язка, а потім показано, що їй передувало. Центральний розділ — «Сповідь». Розділи названо, серед них «Сповідь», «Гінець до гетьмана», «Страта», «Проща». Ми переказуємо твір за основними його моментами, а не розділ за розділом: так докладно, як його описують щонайменше два незалежні джерела.

Вирізняються дві сюжетні лінії: особиста (Маруся, Гриць, Галя та Іван) і історична, пов’язана з визвольною війною. Образи дороги — похід полку, шлях гінця, шлях на страту, проща до Києва — створюють у романі єдиний рух.

Художні засоби

Ретроспекція

Роман починається з суду, а потім розповідає про те, що йому передувало.

Показує причини й наслідки в долі кожного героя і поєднує минуле, теперішнє й майбутнє в одну картину.

Внутрішній монолог

Розділ «Сповідь»: Маруся в в’язниці.

Усе обертається навколо свідомості героїні, і читач бачить її стан зсередини: від зневіри до спогадів про щасливу пору.

Ліричні відступи

Голос авторки-оповідачки поруч із розповіддю про долю Марусі.

Пряме вираження переживань стає ланкою сюжету: епічну розповідь переривають і доповнюють ліричні вкраплення.

Багатоголосся

Суд, у якому кожен герой говорить власним голосом.

Позиція авторки видна не в одному судженні, а в усіх оцінках і монологах разом.

Образ дороги

Похід полку, шлях гінця, дорога на страту, проща до Києва.

Кожен шлях має свій зміст, а разом вони складають історію людини, втягнутої в потік подій.

Символічні образи

Мандрівний дяк і дід Галерник.

Висловлюють думки й почуття авторки та віддають данину національній традиції.

Значення назви

Роман названо іменем героїні — легендарної піснярки Марусі Чурай. Про її існування сперечаються, та народ сприйняв її як реальну; для ЕСУ вона символ поетичного духу українського народу, і саме тому ім’я винесено в назву.

Тема, ідея, проблематика

Тема

Тема роману — нещасливе кохання Марусі Чурай і Гриця Бобренка на тлі історичних подій доби Хмельниччини. Особиста лінія переплетена з історичною: одну без другої розповісти неможливо. Саме тому УЦОЯО в завданні 2025-1#26 пов’язує «Марусю Чурай» з історичним тлом — добою Хмельниччини, а не з Руїною чи монгольською навалою, і саме цього очікують від учня, коли питають про тему й тло.

Ідея

Дослідники вважають основною ідеєю велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність українського народу і глибоку віру в його духовну силу. Саме так УЦОЯО формулює ідею твору в завданні 2024-1#11. Пісня Марусі тут — голос народу, якого не знищити, доки жива його душа. Звідси й добір відповідей у тесті: ідею формулюють загально, без імен героїв, тож треба впізнати твір за змістом.

Любов і зрада

Любов у романі — особлива духовна цінність, «філософія любові». Гриць зраджує Марусю з Галею, і Костенко показує це не лише як особисту драму: К. Козачук порівнює зраду кохання й себе з поразкою під Берестечком. Маруся ж, пройшовши покуту, зберігає любов як вищу цінність, і ця любов у романі сильніша за зраду, суд і страх смерті.

Митець і суспільство

Маруся — геніально обдарована піснярка, яку одні люди обожнюють, а інші не розуміють, бо вона не така, як усі. Саме тому тема митця й народу — одна з головних. Дослідники вважають, що в образ Марусі Костенко вклала й власний досвід стосунків із суспільством 1970-х років. Тому розмова про Марусю — це й розмова про долю митця в будь-який час.

Дорога й проща

Усі шляхи героїв — похід полку, шлях гінця, дорога на страту, проща — мають духовний вимір. Проща Марусі до Києва — спокута й самопізнання, а ще погляд на історію України. Григорій Клочек вважає, що без цього розділу роман був би цікавою історією, але не твором з історіософським змістом. Проща показує, куди поділася держава й чому за війною прийшла Руїна.

Легенда й історія

Костенко тримається історичної правди, але пише не історичну розвідку, а поетичний твір на історичну тему. За ЕСУ, питання про те, чи існувала Маруся, відходить на другий план перед етичною глибиною її образу. Прощу, за Козачуком, письменниця вигадала майже повністю, окрім самого факту подорожі. Тому в романі проща має художнє й філософське значення, а не документальне.

Перевір себе: Маруся Чурай

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

До якого жанру належить «Маруся Чурай» Ліни Костенко?

Завдання 2. (0–1)

З якої сцени починається роман?

Завдання 3. (0–1)

У чому звинувачують Марусю Чурай на суді?

Завдання 4. (0–1)

Хто привозить гетьманський універсал, що скасовує Марусин вирок?

Завдання 5. (0–1)

Хто супроводжує Марусю в прощі, розповідаючи їй про історію України?

Завдання 6. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про героїв роману.
Розділ «Сповідь» — Марусин внутрішній монолог у в’язниці, який дослідники вважають центральним.
Гриць зраджує Марусю з Галею Вишняківною.
Іван Іскра — коханий Марусі, з яким вона поєднує свою долю.

Завдання 7. (0–1)

Оціни, чи правдиві ці твердження про побудову й тло роману.
Марусю судять у Києві, куди її привозять із Полтави.
Особиста історія Марусі в романі переплітається з історичною — війною за волю народу.
Історичне тло роману — доба Хмельниччини.

Завдання 8. (0–1)

Розташуй події в тому порядку, в якому вони відбуваються в житті Марусі, а не в порядку розповіді.
1Гриць помирає
2Гетьманський універсал скасовує вирок
3Суд виносить Марусі смертний вирок
4Маруся вирушає на прощу до Києва

Перевірені відповіді: 0/8

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

У завданнях УЦОЯО «Маруся Чурай» трапляється двома способами. Перший — ключ до питання про ідею: у 2024-1#11 треба знайти твір, чия ідея — велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність народу і віра в його духовну силу. Другий — логічні пари: у 2025-1#26 назви творів треба поєднати з історичним тлом, і для «Марусі Чурай» це доба Хмельниччини.

Окрім цього, назва роману стоїть серед відповідей-відволікачів (наприклад, 2024-2#5 і 2025-2#11), тож треба впізнавати інші твори й автора: Ліна Костенко, роман у віршах, Хмельниччина, Полтава.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 1, завдання 11

    Завдання 1. (0–1)

    Велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність українського народу і глибока віра в його духовну силу – така ідея твору

    Ключ — «Маруся Чурай» (відповідь Г): ідея твору — велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність українського народу й глибока віра в його духовну силу. Інші відповіді — «Я (Романтика)», «Три зозулі з поклоном», «Модри Камень», «Місто».

  2. НМТ 2025, варіант 1, завдання 26

    Завдання 2. (0–4)

    Поєднайте назву твору (1–4) з його історичним тлом (А – Д).
    1. «Захар Беркут»
    2. «Мина Мазайло»
    3. «Маруся Чурай»
    4. «Тигролови»

    Логічні пари: «Маруся Чурай» (3) поєднано з добою Хмельниччини (А). «Захар Беркут» — монгольська навала, «Мина Мазайло» — українізація, «Тигролови» — сталінські репресії; період Руїни зайвий.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року в Ржищеві на Київщині. Це поетеса, письменниця й громадська діячка. Після збірки 1977 року, виданої по довгій перерві, вийшов роман «Маруся Чурай» (1979).

Костенко — авторка двох історичних романів у віршах, «Маруся Чурай» і «Берестечко» (надрукований 1999 року). 1987 року вона отримала Державну премію імені Тараса Шевченка. На НМТ потрібно знати, що вона авторка роману у віршах про Марусю Чурай; у програмі є ще один її твір, «Страшні слова, коли вони мовчать…».

Типові помилки

де помиляються
  • Легендарна Маруся Чурай, піснярка з народних пісень, і героїня роману Костенко — не те саме. Роман ґрунтується на легенді, але є поетичним твором, а не історичним документом.
  • Тло роману — доба Хмельниччини, а не період Руїни: Руїна — тло «Чорної ради». УЦОЯО саме так розводить ці два твори в логічних парах.
  • Жанр — не поема й не проза, а роман у віршах, тобто ліро-епос. Це історичний роман, що поєднує епічну розповідь з ліричним голосом.
  • Роман не розповідає події за порядком: він починається з суду, а що передувало, розкриває далі. Центральний розділ — «Сповідь».
  • Проща до Києва в романі переважно вигадана: історично певний лише факт подорожі. Не плутай її з реальним маршрутом.
  • Автор роману — Ліна Костенко, письменниця другої половини ХХ століття, а не авторка народних пісень: пісні Марусі Чурай — фольклор.

Питання і відповіді

  1. 1.Про що роман «Маруся Чурай» коротко?+

    Відп.:Про легендарну полтавську піснярку Марусю Чурай, яку судять за отруєння коханого Гриця Бобренка. Суд виносить смертний вирок. Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, і в останню мить універсал скасовує вирок. Маруся йде на прощу до Києва з мандрівним дяком, потім повертається до Полтави, яка в облозі, і воскресає в пісні, яку співають козаки.

  2. 2.Який жанр роману «Маруся Чурай»?+

    Відп.:Історичний роман у віршах — так його називає й авторка. Це ліро-епос: він поєднує багатоплановий епічний сюжет, діалоги та монологи з ліричними відступами й голосом оповідача. Жанр роману у віршах Костенко використала й для «Берестечка». На тесті важливо знати, що це не поема й не проза, а саме ліро-епічний роман.

  3. 3.Яка основна ідея роману «Маруся Чурай»?+

    Відп.:За дослідниками та УЦОЯО, це велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність українського народу й глибока віра в його духовну силу. Пісні Марусі в романі — голос народу. Саме так ідею формулює завдання УЦОЯО 2024-1#11, де правильна відповідь — «Маруся Чурай». Ідею в таких завданнях дають загально, тож треба впізнавати твір за змістом, а не за іменами героїв.

  4. 4.Який центральний розділ роману?+

    Відп.:Третій, «Сповідь»: Маруся у в’язниці розповідає про своє життя, батьків, кохання, зраду Гриця, і це внутрішній монолог героїні. Інші розділи, названі в літературі, — «Гінець до гетьмана», «Страта» й «Проща». Роман починається з суду, тож «Сповідь» подає те, що передувало цій сцені, у спогадах героїні.

  5. 5.Яке історичне тло роману?+

    Відп.:Доба Хмельниччини, тобто національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. У завданні УЦОЯО 2025-1#26 «Маруся Чурай» поєднується саме з цим тлом, на відміну від «Чорної ради», тло якої — Руїна, і від «Захара Беркута», тло якого — монгольська навала. Ця війна й пісні Марусі в романі пов’язані: пісня стає голосом народу.

  6. 6.Чи існувала Маруся Чурай насправді?+

    Відп.:Це не доведено: історичних документів про неї немає, а народ сприймав її як цілком реальну людину. ЕСУ вважає, що питання існування слід залишити осторонь, бо Маруся — символ поетичного духу народу. Роман Костенко — поетичний твір на історичну тему, а не історичне дослідження, тому питати, чи все в ньому було насправді, не варто.

  7. 7.Що питають про «Марусю Чурай» на НМТ?+

    Відп.:У шести тестах 2024–2026 років два завдання мають цей твір ключем або рядком логічних пар: ідея твору (2024-1#11) і його історичне тло (2025-1#26). Назва роману трапляється й серед відповідей-відволікачів. Головне — знати автора, жанр, тло, ідею, центральний розділ і героїв роману, а також відрізняти його від інших творів.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 25 жовтня 2026 р..

25 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.