Kleksa

Усна народна творчість · народна лірична пісня про кохання (родинно-побутова)

«Віють вітри, віють буйні»: текст пісні, аналіз, художні засоби

Лірична пісня про дівчину, яка тужить за милим: вітер гне дерева, а горе — її серце. Народна традиція приписує пісню Марусі Чурай, а Котляревський зробив її першою піснею Наталки в «Наталці Полтавці». Тут увесь текст за співаником 1918 року з нумерацією рядків, розбір кожної строфи, віршування, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО, у яких є ця пісня.

Автор
Народна творчість
Час створення
народна пісня; традиція приписує її Марусі Чурай (Полтава, середина XVII ст.)
Видання
як пісня Наталки — у п’єсі Котляревського «Наталка Полтавка» (написана 1819, надрукована 1838); тут — запис зі «Співаника» 1918 року
Жанр
народна лірична пісня про кохання (родинно-побутова)
Напрям
фольклор

Коротко

почни звідси

Пісня — голос дівчини в розлуці з милим: він далеко, і від нього немає звістки. Починається вона картиною бурі: вітри гнуть дерева, а в дівчини болить серце, і навіть сліз немає.

Далі героїня розповідає про роки в горі: легше стає, лише коли поплаче нишком. Люди заздрять її долі, але вона почувається билинкою, що росте в полі без роси на сонці. Без милого для неї немає ні щастя, ні долі, ні спокою. Наприкінці вона кличе милого озватися, хотіла б полетіти до нього, та не має крил, і сохне з туги.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.

Народна пісня живе в багатьох записах, і вони розрізняються словами й строфами. Ми друкуємо запис зі «Співаника», виданого в Нью-Йорку 1918 року: сім строф, серед них строфа „Без милого щастя нема…“, яку цитує УЦОЯО.

У «Наталці Полтавці» Котляревського пісню записано інакше: довгими рядками, без строфи про світ-тюрму, зате з іншими рядками — «Хто щаслив був хоть часочок, повік не забуде», «До кого ж я пригорнуся і хто приголубить». УЦОЯО цитує рядки з обох записів, а підручники можуть друкувати й інший, тож текст у підручнику може відрізнятися від нашого.

Віють вітри, віють буйні
Аж дерева гнуть ся:
Ох як болить моє серце
А слези не ллють ся.
рядок 5 — Трачу лїта в лютім горю
І кінця не бачу:
Лишень серцю лекше стане
Як нишком поплачу.
Суть ще люди, що і моїй
рядок 10 — Завидують долї:
Чи щаслива-ж та билинка
Що росте у поли?
Що у поли на пісочку,
Без роси на сонцї,
рядок 15 — Тяжко жити без милого
І в своїй сторонцї.
Без милого щастя нема,
Стає світ тюрмою:
Без милого долї нема,
рядок 20 — Нема і спокою.
Де ти милий чорнобривий,
Де ти? — відізви ся!
Як без тебе я горюю,
Прийди, подиви ся!
рядок 25 — Полетїлаб я до тебе:
Та крилець не маю:
Сохну, чахну я без тебе,
Всяк день умираю.

Текст за виданням: Український співаник. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні, 1918, с. 100–101 (пісня № 17). Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Ліричною героїнею є молода дівчина, чий коханий далеко від неї. Вона говорить сама з собою, а наприкінці звертається до милого, ніби він може почути: „Де ти милий чорнобривий“. Ми не знаємо, куди він подівся, — пісня розповідає лише про її почуття.

У «Наталці Полтавці» цю пісню співає Наталка біля річки, коли тужить за Петром: бідний парубок мусив піти від неї. Але й без п’єси пісня зрозуміла: це туга будь-якої дівчини в розлуці.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–4

    Перша строфа: буря в природі й у серці

    Пісня починається з картини природи: „Віють вітри, віють буйні / Аж дерева гнуть ся“. Одразу за нею — почуття дівчини: „Ох як болить моє серце“. Так народна пісня ставить поруч природу й людину: буйний вітер гне дерева, а горе гне серце. Цей прийом називають психологічним паралелізмом.

    Останній рядок строфи посилює біль: сліз немає. Горе таке велике, що дівчина не може навіть заплакати й полегшити серце.

  2. рядки 5–8

    Друга строфа: роки в горі

    Дівчина каже, що марнує літа в тяжкому горі й не бачить йому кінця. Час тягнеться, а розлука не минає.

    Єдина розрада — поплакати так, щоб ніхто не бачив: „Лишень серцю лекше стане / Як нишком поплачу“. Слово „нишком“ показує, що героїня ховає горе від людей: вона сама з ним.

  3. рядки 9–16

    Третя й четверта строфи: билинка в полі

    Люди, каже дівчина, ще й заздрять її долі. Вона відповідає риторичним запитанням: „Чи щаслива-ж та билинка / Що росте у поли?“. Билинка — тонка травинка, і героїня порівнює себе з нею.

    Четверта строфа розгортає цей образ: билинка росте на пісочку, „Без роси на сонцї“, тобто сохне без вологи. Так і дівчині „Тяжко жити без милого“ навіть у рідному краї. Зовні її доля може здаватися щасливою, а насправді вона в’яне, як трава в посуху.

  4. рядки 17–20

    П’ята строфа: світ без милого

    Найважливіша строфа пісні — п’ята: „Без милого щастя нема, / Стає світ тюрмою“. Двічі повторене „Без милого“ і тричі — „нема“ звучать як висновок з усього, що сказано раніше.

    Без коханого для героїні немає ні щастя, ні долі, ні спокою, а весь світ стає тюрмою. Перший і останній рядки цієї строфи цитує УЦОЯО в завданні про ідею твору: кохання для героїні — основа щастя.

  5. рядки 21–28

    Шоста й сьома строфи: заклик і мрія

    Дівчина звертається до милого просто: „Де ти? — відізви ся!“. Вона просить його прийти й подивитися, як вона горює. Звертання робить пісню схожою на розмову, хоча милого поруч немає.

    Остання строфа — мрія полетіти до коханого: „Полетїлаб я до тебе: / Та крилець не маю“. Крила, яких людина не має, — часта мрія в народній пісні. Пісня закінчується найсумнішими словами: дівчина сохне, чахне і „Всяк день умираю“, тобто щодня страждає від розлуки.

Віршування й композиція

Строфи
сім строф по чотири рядки, усього 28 рядків
Рядки
рядки по вісім і по шість складів чергуються: „Віють вітри, віють буйні“ (8) — „Аж дерева гнуть ся“ (6); такий коломийковий вірш поширений у народних піснях
Рима
римуються парні рядки: гнуть ся — ллють ся, бачу — поплачу, сонцї — сторонцї, тюрмою — спокою, відізви ся — подиви ся, маю — умираю; у третій строфі долї — поли лише співзвучні; непарні рядки не римуються, лише в п’ятій і сьомій строфах закінчуються тим самим словом (нема — нема, тебе — тебе)
Композиція
від картини природи до почуттів дівчини, далі роздуми про долю, звертання до милого й мрія полетіти до нього

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • психологічний паралелізмрядки 1–3

    Віють вітри, віють буйні / Аж дерева гнуть ся: / Ох як болить моє серце

    Буря в природі стоїть поруч із болем у серці: як вітер гне дерева, так горе гне дівчину. Це улюблений прийом народної пісні.

  • повторрядок 1

    Віють вітри, віють буйні

    Двічі повторене слово „Віють“ передає силу й тривалість вітру, а з ним і тривалість горя.

  • епітетрядок 5

    лютім горю

    Епітет „лютім“ (тобто тяжкому, нестерпному) показує силу горя, у якому дівчина марнує роки.

  • риторичне запитаннярядки 11–12

    Чи щаслива-ж та билинка / Що росте у поли?

    Запитання не потребує відповіді: героїня показує, що заздрити її долі нема чого.

  • образ-символрядок 14

    Без роси на сонцї

    Билинка без роси на сонці — символ життя без кохання: дівчина в’яне, як трава в посуху.

  • зменшувально-пестливі словарядок 13

    на пісочку

    Пестливі форми („пісочку“, „сторонцї“, „крилець“) роблять пісню ніжною й жалібною, як голос самої дівчини.

  • анафорарядки 17–19

    Без милого щастя нема, / Стає світ тюрмою: / Без милого долї нема

    Повтор на початку рядків наголошує головну думку пісні: без коханого немає нічого.

  • метафорарядок 18

    Стає світ тюрмою

    Світ без милого стає для дівчини тюрмою: вона почувається ув’язненою в самотності.

  • риторичні звертання й окликирядки 21–22

    Де ти милий чорнобривий, / Де ти? — відізви ся!

    Героїня кличе милого, ніби він може почути; оклики передають відчай і надію водночас.

  • постійний епітетрядок 21

    милий чорнобривий

    Народна пісня називає коханого «чорнобривим»: епітет звичний для фольклору і робить образ милим і знайомим.

  • фольклорний мотиврядки 25–26

    Полетїлаб я до тебе: / Та крилець не маю

    Мрія полетіти до коханого, якої не можна здійснити, часто трапляється в народних піснях про розлуку.

  • градаціярядки 27–28

    Сохну, чахну я без тебе, / Всяк день умираю

    Почуття наростає від „Сохну“ й „чахну“ до „умираю“: кінцівка пісні найсумніша.

Як прочитати твір

Пісня розповідає не про подію, а про почуття. Ми не знаємо, чому милий пішов і чи повернеться, — знаємо лише, як болить серце дівчини. Тому «Віють вітри, віють буйні» — лірична пісня: у ній немає сюжету, є настрій і думка.

Думка ця сказана просто: без коханого немає ні щастя, ні долі, ні спокою. Люди можуть заздрити героїні, але вона почувається билинкою без роси, а світ для неї став тюрмою. Пісня вчить бачити за зовнішнім благополуччям справжні почуття людини.

Образи пісні взято з природи й народного побуту: вітер, дерева, билинка, поле, крила. Через них народна пісня говорить про найглибше. Недарма Котляревський узяв цю пісню для своєї героїні: Наталка теж вірно чекає коханого, і пісня одразу показує глядачам, яка вона.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Туга дівчини за коханим, якого немає поруч: вона в горі, плаче нишком, порівнює себе з билинкою без роси й кличе милого озватися.

Ідея

Без кохання немає ні щастя, ні долі, ні спокою: справжнє почуття для людини важить більше, ніж те, чому заздрять інші. Цю думку прямо висловлено в п’ятій строфі.

Мотиви

У пісні звучать мотиви розлуки й нещасливої долі, самотності та прихованих сліз, вірності коханому, а наприкінці — нездійсненної мрії полетіти до нього.

Образ ліричної героїні

Дівчина ніжна й вірна, вона переживає горе мовчки, ховає сльози від людей, але не перестає кохати й чекати. Це образ, близький до Наталки з п’єси Котляревського.

Історія створення

Народна традиція приписує пісню Марусі Чурай — напівлегендарній співачці з Полтави часів Хмельниччини. Про неї розповідають перекази й пізніші повісті та драми, але жодного документа про неї не знайдено, і науковці досі сперечаються, чи існувала вона. Тому пісню вважають народною: автора, який би її записав, немає.

Пісню взяв до своєї п’єси Іван Котляревський. У «Наталці Полтавці» (1819) це перша пісня героїні: Наталка співає її біля річки, тужачи за Петром. Саму пісню записано в багатьох варіантах — у тому числі в співаниках, як-от нью-йоркський 1918 року, за яким ми її друкуємо.

Значення назви

Назва — перший рядок пісні, як у більшості народних пісень. Слова «Віють вітри, віють буйні» відкривають картину бурі, з якою пісня порівнює горе дівчини: так назва вже налаштовує на тривожний, сумний настрій.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
буйні
сильні, бурхливі
слези
сльози (давня форма)
лїта
літа, роки
горю
горі; „в лютім горю“ — у тяжкому горі
Лишень
лише, тільки
лекше
легше, не так тяжко
нишком
тихо, так, щоб ніхто не бачив
Суть
є: „Суть ще люди“ — є ще люди
билинка
травинка, тонка стеблина
поли
полі, у полі
сторонцї
стороні, рідному краї
відізви ся
озвися, відгукнися
Полетїлаб
полетіла б
чахну
марнію, в’яну
Всяк день
щодня, кожного дня

Перевір себе: Віють вітри, віють буйні

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Хто говорить у пісні «Віють вітри, віють буйні»?

Завдання 2. (0–1)

Яку картину в природі пісня ставить поруч із болем героїні?

Завдання 3. (0–1)

З чим героїня порівнює свою долю в третій і четвертій строфах?

Завдання 4. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про пісню.
Без коханого світ для героїні стає тюрмою.
Героїня знаходить розраду в гучних святах серед людей.
Дівчина мріє полетіти до милого, але не має крил.

Завдання 5. (0–1)

Яку думку пісні можна вважати головною?

Завдання 6. (0–1)

Розташуй думки героїні в тому порядку, в якому вони звучать у пісні.
1Вона сохне й чахне без милого.
2Вітер гне дерева, а серце болить, і сльози не ллються.
3Вона кличе милого озватися й прийти.
4Інші люди заздрять її долі.

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО впізнає пісню за рядками. У 2026 році треба було визначити, ідею якого твору виражають слова «Без милого щастя нема, / Нема і спокою», — це «Віють вітри, віють буйні». Запам’ятай п’яту строфу: вона і є ідеєю пісні.

Рядки пісні бувають і неправильною відповіддю: у 2024 році серед уривків з різних творів стояли слова «Єсть же люди, що і моїй / Завидують долі». УЦОЯО цитує інший запис, ніж наш: у співанику 1918 року — „Суть ще люди“. Не плутай цю ліричну пісню про кохання з історичними піснями, думою й баладою з того самого розділу програми.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2026, варіант 2, завдання 1

    Завдання 1. (0–1)

    Без милого щастя нема, Нема і спокою – ідея твору

    Рядки «Без милого щастя нема, / Нема і спокою» треба віднести до твору: це ідея пісні «Віють вітри, віють буйні», п’ята строфа.

  2. НМТ 2024, варіант 1, завдання 1

    Завдання 2. (0–1)

    «Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки

    Рядки «Єсть же люди, що і моїй / Завидують долі…» з цієї пісні — неправильна відповідь: шукати треба слова Марусі Богуславки.

  3. НМТ 2025, варіант 2, завдання 2

    Завдання 3. (0–1)

    Свобода є найбільшою людською цінністю – така ідея твору

    Пісня стоїть серед неправильних відповідей: її ідея — кохання як основа щастя, а не свобода як найбільша цінність.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

У народної пісні немає одного автора: її складали й змінювали співаки, тому записи різняться. Цю пісню традиція приписує Марусі Чурай з Полтави, а програма НМТ у розділі усної народної творчості подає її під рубрикою «Пісні Марусі Чурай» разом із піснею «Засвіт встали козаченьки». Історичність самої Марусі Чурай не доведено.

Про легендарну співачку Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай», який теж є в програмі НМТ.

Типові помилки

де помиляються
  • Котляревський не автор пісні: він узяв її до «Наталки Полтавки» як пісню Наталки. Пісню приписують Марусі Чурай, а загалом вона народна.
  • Це лірична пісня про кохання (родинно-побутова), а не історична пісня: у ній немає козацьких походів, битв і відомих історичних осіб.
  • Ідея пісні — кохання як основа щастя, а не свобода: свобода як найбільша цінність — ідея вірша Сковороди «De libertate».
  • Рядки «Не плач, не плач, Марусенько» — з пісні «Засвіт встали козаченьки», а не з «Віють вітри»: там козак прощається з дівчиною й матір’ю.

Питання і відповіді

  1. 1.Хто автор пісні «Віють вітри, віють буйні»?+

    Відп.:Пісня народна. Традиція приписує її Марусі Чурай — напівлегендарній співачці з Полтави, яка, за переказами, жила в часи Хмельниччини. Документів про неї немає, тому вчені сперечаються, чи існувала вона. Котляревський автором пісні не є: він узяв її до «Наталки Полтавки».

  2. 2.До якого жанру належить пісня?+

    Відп.:Це народна лірична пісня про кохання, яку відносять до родинно-побутових пісень. У ній немає сюжету й історичних подій: є почуття дівчини, яка тужить за милим. Програма НМТ подає її в розділі усної народної творчості серед пісень Марусі Чурай, поруч із піснею «Засвіт встали козаченьки».

  3. 3.Яка ідея пісні «Віють вітри, віють буйні»?+

    Відп.:Без кохання немає ні щастя, ні долі, ні спокою. Цю думку висловлено в п’ятій строфі: „Без милого щастя нема, / Стає світ тюрмою“. Перший і останній рядки цієї строфи — «Без милого щастя нема, / Нема і спокою» — УЦОЯО в 2026 році навело як ідею твору. Щастя героїні залежить не від того, чому заздрять люди, а від кохання.

  4. 4.Як пісня пов’язана з «Наталкою Полтавкою»?+

    Відп.:У п’єсі Котляревського «Наталка Полтавка» (1819) це перша пісня головної героїні. Наталка співає її біля річки, коли тужить за Петром: бідний парубок мусив піти від неї, і вона не знає, де він. Текст у п’єсі трохи інший, ніж наш запис зі співаника 1918 року, але настрій і головні образи ті самі.

  5. 5.Що означає образ билинки в пісні?+

    Відп.:Дівчина порівнює себе з билинкою — тонкою травинкою, що росте на пісочку, „Без роси на сонцї“. Така травинка сохне без вологи, а героїня сохне без коханого. Тому люди даремно заздрять її долі: зовні все гаразд, а насправді вона страждає й марніє.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.