Про що пісня «Чи не той то хміль»?

Пісня прославляє Богдана Хмельницького й перемогу під Жовтими Водами 1648 року. Вона починається грою слів «хміль — Хмельницький», далі розповідає, як гетьман з татарською ордою бив ляхів, як вороги тікали, і закінчується думкою про сльози ворожих дітей і вдів. Так пісня поєднує радість перемоги з пам’яттю про її ціну.

До якого жанру належить пісня?

Це народна історична пісня: вона розповідає про реальну подію — битву під Жовтими Водами 1648 року — і реального героя, Богдана Хмельницького. У програмі НМТ вона стоїть у групі «Історичні пісні» поруч із піснею «Ой Морозе, Морозенку», героєм якої теж є козак часів Хмельниччини.

Що означає перший рядок пісні?

Хміль — витка рослина, яка в’ється коло тичини. Пісня ставить поруч хміль і Хмельницького: як хміль в’ється, так гетьман б’ється з ляхами. Це гра слів, побудована на співзвуччі, і водночас звичний прийом народної пісні — порівняння людини з явищем природи. Цей образ одразу робить пісню дотепною.

Хто допомагав Хмельницькому в пісні?

Сам гетьман каже, що веде за собою татарську орду. Це історична правда: у битві під Жовтими Водами разом із козаками воювали кримські татари на чолі з Тугай-беєм. Разом із ними військо Хмельницького здобуло першу велику перемогу визвольної війни 1648 року.

Чим закінчується пісня?

Після насмішок над ворогами кінцівка стає серйозною: на полі бою ростуть квіти, а по багатьох ляхах плачуть діти; через річку кладка, а багато жінок стали вдовами. Пісня святкує перемогу, але пам’ятає й про горе, яке приносить війна навіть переможеним ворогам.

Усна народна творчість · народна історична пісня

«Чи не той то хміль»: текст пісні, аналіз, художні засоби

Історична пісня про Богдана Хмельницького, який б’є ляхів, як хміль в’ється коло тичини. Вона оспівує перемогу під Жовтими Водами 1648 року — першу перемогу Хмельниччини. Тут увесь текст за львівською збіркою 1908 року з нумерацією рядків, розбір кожної частини, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО, у яких є ця пісня.

Автор: Народна творчість
Час створення: народна історична пісня про події 1648 року
Видання: тут — за збіркою «Історичні піснї українського народа» (Львів, 1908), розділ «Жовті Води»
Жанр: народна історична пісня
Напрям: фольклор

Розділ програми: Усна народна творчістьОбсяг у програмі: повністю
Права: фольклор: не охороняється авторським правом

Звідки цитуємо

Друкуємо пісню за львівською збіркою 1908 року в її правописі: «вєть ся», «Утїкали», «сїрії», «цьвіти»; сучасною мовою — «в’ється», «Утікали», «сірії», «цвіти». У виданні — „що у ниві кисне“, в інших записах — «що у пиві кисне». УЦОЯО цитує інший запис: «Іще й орду татарськую / За собой веду».

Видання: Історичні піснї українського народа. Зладив Мирослав Сїчинський. Львів, 1908, с. 11–12 (розділ «VI. Жовті Води»).

Текст на Вікіджерелах

Коротко

почни звідси

Пісня відкривається грою слів: хміль, що в’ється коло тичини, — це Хмельницький, що б’ється з ляхами. Гетьман їде до Жовтого Броду, і багато ляхів лягає в воду. Йому погрожують сорокатисячним військом, та Хмельницький відповідає, що не боїться: за ним велика сила й татарська орда.

Далі пісня з насмішкою розповідає про втечу ляхів: вони губили шуби, лежали на полі, тікали навіть їхні великі полки. Кінцівка серйозніша: по багатьох ляхах заплакали діти й лишилися вдови.

Текст вірша

з нумерацією рядків

Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.

Пісню записано в кількох варіантах. Ми друкуємо єдиний запис, який є на Вікіджерелах зі скану: збірку «Історичні піснї українського народа», видану у Львові 1908 року, де пісня стоїть у розділі «Жовті Води».

Інші записи звучать трохи інакше: у «Записках о Южной Руси» Пантелеймона Куліша — «що у пиві кисне» (у нашому — „у ниві“), а запис, який цитує УЦОЯО, має «Іще й орду татарськую / За собой веду» (у нашому — „І ще татарськую орду за собою веду“).

Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся?

Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся!

Чи не той то хміль, що у ниві кисне?

Ой, той то Хмельницький, що ляшеньків тисне!

Гей, поїхав Хмельницький до Жовтого Броду,

Гей, неоден Лях лежить головою в воду!

Не пий Хмельницький дуже тої жовтої води,

Іде Ляхів сорок тисяч хорошої вроди.

„А я Ляхів не бою ся і гадки не маю,

За собою великую потугу я знаю,

І ще татарськую орду за собою веду,

А все, вражі Ляхи, на вашу біду!“

Утїкали Ляхи, погубили шуби…

Гей, неоден Лях лежить, вищіривши зуби!

Становили собі Ляхи дубовії хати,

Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати!

Утїкали Ляхів великії полки,

Їли Ляхів собаки і сїрії вовки.

Гей, там поле, а на полї цьвіти:

Не по однім Ляху заплакали дїти.

Гей, там річка, через річку глиця,

Не по однім Ляху зісталась вдовиця.

——————

Текст за виданням: Історичні піснї українського народа. Зладив Мирослав Сїчинський. Львів, 1908, с. 11–12 (розділ «VI. Жовті Води»). Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Пісню співає народ про свого гетьмана: оповідач милується Хмельницьким, кепкує з ворогів і радіє перемозі. Лише в середині пісні звучить голос самого гетьмана — його горда відповідь ворогам, які погрожують йому великим військом.

Події — початок визвольної війни 1648 року: битва біля Жовтих Вод, перша велика перемога козаків над військом Речі Посполитої.

Строфа за строфою

рядок за рядком

рядки 1–4
Хміль і Хмельницький
Пісня починається запитанням і відповіддю: „Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся?“ — „Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся!“. Хміль в’ється навколо жердини, а Хмельницький б’ється з ворогами: співзвучні і «хміль — Хмельницький», і «в’ється — б’ється».
Друга пара рядків повторює цей прийом: хміль кисне, а гетьман „ляшеньків тисне“. Так у перших чотирьох рядках народ і жартує, і прославляє свого вождя.
рядки 5–12
Жовтий Брід і відповідь гетьмана
Хмельницький їде до Жовтого Броду, і багато ляхів „лежить головою в воду“. Далі звучить застереження: не пий жовтої води, бо йде сорок тисяч ляхів. Згадка про жовту воду нагадує назву місця битви — Жовті Води.
Хмельницький відповідає гордо: він не боїться ляхів, бо має велику силу й веде за собою татарську орду. Ця деталь правдива: у битві під Жовтими Водами козакам допомагали кримські татари.
рядки 13–18
Втеча ворогів
Тепер пісня сміється з ворогів: вони тікали й губили шуби, лежали, „вищіривши зуби“. Насмішка робить перемогу ще яскравішою.
Далі: „Становили собі Ляхи дубовії хати“ — і тут-таки „Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати“. Тікали й великі полки, а загиблих ляхів „Їли Ляхів собаки і сїрії вовки“.
рядки 19–22
Сирітські сльози
Кінцівка звучить інакше: на полі квіти, а „Не по однім Ляху заплакали дїти“; через річку кладка, а багато жінок стали вдовами. Повтор „Не по однім Ляху“ робить ці рядки схожими на приспів.
Пісня святкує перемогу, але не забуває, що війна приносить горе й ворожим родинам. Глузування тут стихає: кінцівка підсумовує, якою великою була поразка ворога, — за багатьма загиблими лишилися діти й вдови.

Віршування й композиція

Рядки: 22 довгі рядки нерівної довжини: „А все, вражі Ляхи, на вашу біду!“ має 11 складів, „А я Ляхів не бою ся і гадки не маю“ — 14
Рима: рядки римуються попарно: вєть ся — бєть ся, кисне — тисне, Броду — воду, води — вроди, маю — знаю, веду — біду, шуби — зуби, хати — утїкати, полки — вовки, цьвіти — дїти, глиця — вдовиця
Будова: пісня не має строф: на початку дві пари «питання — відповідь», далі розповідь про битву, слова гетьмана, втеча ворогів і кінцівка про вдів і сиріт

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

паралелізмрядки 1–2
Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся? / Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся
Образ хмелю, що в’ється, поставлено поруч із гетьманом, що б’ється: природа пояснює людину, як у народній пісні.
гра сліврядок 4
Ой, той то Хмельницький, що ляшеньків тисне
Співзвуччя «хміль — Хмельницький» робить пісню дотепною й легкою для запам’ятовування.
питання й відповідьрядок 3
Чи не той то хміль, що у ниві кисне?
Запитання, на яке пісня одразу відповідає, — улюблений прийом народної поезії: він тримає увагу слухача.
гра сліврядок 7
тої жовтої води
«Жовта вода» нагадує назву місця битви — Жовті Води, де козаки здобули першу перемогу.
гіперболарядок 8
Іде Ляхів сорок тисяч
Насправді під Жовтими Водами коронного війська було кілька тисяч, тож число перебільшене: така сила ворогів підкреслює, що гетьман і його військо не бояться навіть її.
пряма моварядок 9
А я Ляхів не бою ся і гадки не маю
Слова самого Хмельницького показують його впевненість у своїй силі й рішучість.
іроніярядок 13
Утїкали Ляхи, погубили шуби
Насмішка з переможених ворогів, які в паніці губили одяг, — звичний для народних історичних пісень прийом.
зменшувальні форми з насмішкоюрядок 16
Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати
Пестливе „ляшенькам“ тут звучить глузливо: так співці кепкують із ворогів.
анафорарядки 19–21
Гей, там поле, а на полї цьвіти: / Не по однім Ляху заплакали дїти. / Гей, там річка
Повторене „Гей, там“ відкриває дві схожі картини, які разом звучать як урочиста кінцівка.
повторрядок 22
Не по однім Ляху зісталась вдовиця
Повтор „Не по однім Ляху“ наприкінці підсумовує ціну війни: сльози дітей і вдів.

Персонажі

Богдан Хмельницький: Гетьман, герой пісні. Він сміливий і впевнений у собі: не боїться сорокатисячного війська, бо має велику силу й союзників-татар. Народ прославляє його й водночас по-дружньому жартує, порівнюючи з хмелем, що в’ється коло тичини.
Ляхи: Вороги козаків, польські війська коронного гетьмана. Пісня показує їх із насмішкою: вони тікають, гублять шуби, лежать на полі. Але кінцівка нагадує, що й по них, переможених, удома плачуть діти та вдови.

Як прочитати твір

Пісня прославляє Богдана Хмельницького й першу перемогу визвольної війни. Її настрій — радісний і гордий: народ пишається своїм гетьманом і кепкує з ворогів, які ще вчора здавалися всесильними.

Гра слів «хміль — Хмельницький» тримається на співзвуччі: хміль в’ється — гетьман б’ється, хміль кисне — гетьман тисне. Цей образ робить пісню легкою й дотепною, тому її довго пам’ятали й співали.

Кінцівку можна прочитати і як останній доказ великої поразки ворога, і як нагадування, що ворожі родини теж плачуть. Народна історична пісня не лише радіє перемозі, а й пам’ятає, скільки горя приносить війна. Саме тому пісня звучить не як хвалькувата вигадка, а як щира народна пам’ять про переломну подію.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Перемога козацького війська Богдана Хмельницького над ляхами під Жовтими Водами 1648 року, горда відповідь гетьмана ворогам і їхня безладна утеча з поля бою.

Ідея

Прославлення Хмельницького й визвольної боротьби: народ пишається своїм гетьманом, вірить у силу свого війська й радіє перемозі, але пам’ятає й про ціну війни.

Мотиви

У пісні звучать мотиви слави гетьмана, переможної битви, союзу з татарами, насмішки з переможених ворогів і сирітського горя, яке несе кожна війна.

Образ Хмельницького

Хмельницький — сміливий і впевнений вождь, який не боїться сорока тисяч ворогів, бо знає свою силу. Народ прославляє його й водночас по-дружньому жартує, порівнюючи з хмелем.

Історія створення

Пісня належить до історичних пісень про Хмельниччину. Вона оспівує битву під Жовтими Водами — першу перемогу визвольної війни 1648 року. Наприкінці квітня — у травні 1648 року військо Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами Тугай-бея розбило біля річки Жовті Води передовий загін коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.

Народ відгукнувся на цю перемогу піснею: у ній є і натяк на місце битви („жовтої води“, „Жовтого Броду“), і татарська орда, яка справді допомагала козакам. У львівській збірці 1908 року, за якою ми друкуємо текст, пісня стоїть у розділі «Жовті Води».

Значення назви

Назва — перший рядок пісні. Запитання «Чи не той то хміль» одразу вводить гру слів: хміль — рослина, що в’ється коло тичини, а Хмельницький — гетьман, що б’ється з ворогами. Назва налаштовує на дотепну, переможну пісню.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.

тичин: тичин — жердин, по яких в’ється хміль
вєть ся: в’ється, обвивається
бєть ся: б’ється, воює
у ниві кисне: у полі мокне; в інших записах «у пиві кисне» — мокне в пиві (хміль додають у пиво)
ляшеньків: ляхів, поляків (глузливо пестливо)
неоден: не один, багато
гадки не маю: не журюся, не переймаюся
потугу: потугу — силу, військо
вищіривши: вишкіривши, оголивши зуби
Прийдеть ся: доведеться, прийдеться
сїрії: сірі (давня форма)
цьвіти: квіти, цвіт
глиця: кладка — місток через річку
зісталась: зосталася, залишилася

Перевір себе: Чи не той то хміль

одразу з відповіддю

Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Про яку подію співається в пісні «Чи не той то хміль»?

Завдання 2. (0–1)

У який спосіб пісня пов’язує образ хмелю з іменем героя?

Завдання 3. (0–1)

Кому належать ці слова? „А я Ляхів не бою ся і гадки не маю“

Завдання 4. (0–1)

Хто допомагає Хмельницькому в битві за словами пісні?

Завдання 5. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про пісню.

Ляхи тікають і гублять шуби.

Пісня тільки глузує з ворогів і не згадує про їхні втрати.

У кінцівці згадано дітей і вдів, які оплакують ляхів.

Завдання 6. (0–1)

Розташуй частини пісні в порядку, в якому вони звучать.

1Горда відповідь на це застереження.

2Запитання про хміль і відповідь про Хмельницького.

3Картини поля з квітами й річки з кладкою.

4Застереження про сорок тисяч ляхів.

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО

Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО в 2024–2026 роках ставило пісню серед неправильних відповідей, тож важливо знати її жанр і героя. У 2024 році треба було знайти твір того самого жанру, що й балада Івана Драча, — це «Ой летіла стріла», а «Чи не той то хміль» — історична пісня.

У тому самому році рядки «…Іще й орду татарськую / За собой веду, — / А все тото, вражі ляхи, / На вашу біду…» стояли серед уривків, з яких треба було вибрати слова Марусі Богуславки. УЦОЯО цитує інший запис, ніж наш: у збірці 1908 року — „І ще татарськую орду за собою веду“. Запам’ятай: Хмельницький, Жовті Води, татарська орда — це «Чи не той то хміль».

Завдання УЦОЯО

НМТ 2024, варіант 2, завдання 16
Завдання 1. (0–1)
Цей твір написано в тому жанрі, що й
Пісня стоїть серед неправильних відповідей: шукати треба баладу, а «Чи не той то хміль» — історична пісня про Хмельницького.
У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.
НМТ 2024, варіант 1, завдання 1
Завдання 2. (0–1)
«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки
Слова Хмельницького про татарську орду з цієї пісні — неправильна відповідь: шукати треба слова Марусі Богуславки до невольників.
НМТ 2026, варіант 2, завдання 1
Завдання 3. (0–1)
Без милого щастя нема, Нема і спокою – ідея твору
Пісня стоїть серед неправильних відповідей: рядки про милого належать ліричній пісні «Віють вітри, віють буйні».

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

У народної пісні немає автора: її склали й переказували співаки, тому записи різняться. «Чи не той то хміль» — історична пісня, тобто пісня про реальні події й людей: про Богдана Хмельницького та битву під Жовтими Водами 1648 року. Програма НМТ ставить її в групу «Історичні пісні» разом із піснею «Ой Морозе, Морозенку».

Типові помилки

де помиляються

Це історична пісня, а не балада й не дума: у ній немає фантастики, як у баладі, і вона не є довгим речитативом кобзаря, як дума. Саме так УЦОЯО перевіряло жанр у 2024 році.
Герой пісні — Богдан Хмельницький, а не Морозенко: «хміль» у першому рядку — гра слів із прізвищем гетьмана.
Пісня про битву під Жовтими Водами 1648 року, а не про Берестечко чи Корсунь: на це вказують «Жовтий Брід» і «жовта вода».
Слова про татарську орду говорить сам Хмельницький: татари справді були союзниками козаків у битві під Жовтими Водами.

Питання і відповіді

1.Про що пісня «Чи не той то хміль»?+
Відп.:Пісня прославляє Богдана Хмельницького й перемогу під Жовтими Водами 1648 року. Вона починається грою слів «хміль — Хмельницький», далі розповідає, як гетьман з татарською ордою бив ляхів, як вороги тікали, і закінчується думкою про сльози ворожих дітей і вдів. Так пісня поєднує радість перемоги з пам’яттю про її ціну.
2.До якого жанру належить пісня?+
Відп.:Це народна історична пісня: вона розповідає про реальну подію — битву під Жовтими Водами 1648 року — і реального героя, Богдана Хмельницького. У програмі НМТ вона стоїть у групі «Історичні пісні» поруч із піснею «Ой Морозе, Морозенку», героєм якої теж є козак часів Хмельниччини.
3.Що означає перший рядок пісні?+
Відп.:Хміль — витка рослина, яка в’ється коло тичини. Пісня ставить поруч хміль і Хмельницького: як хміль в’ється, так гетьман б’ється з ляхами. Це гра слів, побудована на співзвуччі, і водночас звичний прийом народної пісні — порівняння людини з явищем природи. Цей образ одразу робить пісню дотепною.
4.Хто допомагав Хмельницькому в пісні?+
Відп.:Сам гетьман каже, що веде за собою татарську орду. Це історична правда: у битві під Жовтими Водами разом із козаками воювали кримські татари на чолі з Тугай-беєм. Разом із ними військо Хмельницького здобуло першу велику перемогу визвольної війни 1648 року.
5.Чим закінчується пісня?+
Відп.:Після насмішок над ворогами кінцівка стає серйозною: на полі бою ростуть квіти, а по багатьох ляхах плачуть діти; через річку кладка, а багато жінок стали вдовами. Пісня святкує перемогу, але пам’ятає й про горе, яке приносить війна навіть переможеним ворогам.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.

До тестів НМТ