Усна народна творчість · народна історична пісня

«Чи не той то хміль»: текст пісні, аналіз, художні засоби

Історична пісня про Богдана Хмельницького, який б’є ляхів, як хміль в’ється коло тичини. Вона оспівує перемогу під Жовтими Водами 1648 року — першу перемогу Хмельниччини. Тут увесь текст за львівською збіркою 1908 року з нумерацією рядків, розбір кожної частини, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО, у яких є ця пісня.

Автор
Народна творчість
Час створення
народна історична пісня про події 1648 року
Видання
тут — за збіркою «Історичні піснї українського народа» (Львів, 1908), розділ «Жовті Води»
Жанр
народна історична пісня
Напрям
фольклор

Коротко

почни звідси

Пісня відкривається грою слів: хміль, що в’ється коло тичини, — це Хмельницький, що б’ється з ляхами. Гетьман їде до Жовтого Броду, і багато ляхів лягає в воду. Йому погрожують сорокатисячним військом, та Хмельницький відповідає, що не боїться: за ним велика сила й татарська орда.

Далі пісня з насмішкою розповідає про втечу ляхів: вони губили шуби, лежали на полі, тікали навіть їхні великі полки. Кінцівка серйозніша: по багатьох ляхах заплакали діти й лишилися вдови.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.

Пісню записано в кількох варіантах. Ми друкуємо єдиний запис, який є на Вікіджерелах зі скану: збірку «Історичні піснї українського народа», видану у Львові 1908 року, де пісня стоїть у розділі «Жовті Води».

Інші записи звучать трохи інакше: у «Записках о Южной Руси» Пантелеймона Куліша — «що у пиві кисне» (у нашому — „у ниві“), а запис, який цитує УЦОЯО, має «Іще й орду татарськую / За собой веду» (у нашому — „І ще татарськую орду за собою веду“).

Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся?
Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся!
Чи не той то хміль, що у ниві кисне?
Ой, той то Хмельницький, що ляшеньків тисне!
рядок 5 — Гей, поїхав Хмельницький до Жовтого Броду,
Гей, неоден Лях лежить головою в воду!
Не пий Хмельницький дуже тої жовтої води,
Іде Ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
„А я Ляхів не бою ся і гадки не маю,
рядок 10 — За собою великую потугу я знаю,
І ще татарськую орду за собою веду,
А все, вражі Ляхи, на вашу біду!“
Утїкали Ляхи, погубили шуби…
Гей, неоден Лях лежить, вищіривши зуби!
рядок 15 — Становили собі Ляхи дубовії хати,
Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати!
Утїкали Ляхів великії полки,
Їли Ляхів собаки і сїрії вовки.
Гей, там поле, а на полї цьвіти:
рядок 20 — Не по однім Ляху заплакали дїти.
Гей, там річка, через річку глиця,
Не по однім Ляху зісталась вдовиця.
——————

Текст за виданням: Історичні піснї українського народа. Зладив Мирослав Сїчинський. Львів, 1908, с. 11–12 (розділ «VI. Жовті Води»). Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Пісню співає народ про свого гетьмана: оповідач милується Хмельницьким, кепкує з ворогів і радіє перемозі. Лише в середині пісні звучить голос самого гетьмана — його горда відповідь ворогам, які погрожують йому великим військом.

Події — початок визвольної війни 1648 року: битва біля Жовтих Вод, перша велика перемога козаків над військом Речі Посполитої.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–4

    Хміль і Хмельницький

    Пісня починається запитанням і відповіддю: „Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся?“ — „Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся!“. Хміль в’ється навколо жердини, а Хмельницький б’ється з ворогами: співзвучні і «хміль — Хмельницький», і «в’ється — б’ється».

    Друга пара рядків повторює цей прийом: хміль кисне, а гетьман „ляшеньків тисне“. Так у перших чотирьох рядках народ і жартує, і прославляє свого вождя.

  2. рядки 5–12

    Жовтий Брід і відповідь гетьмана

    Хмельницький їде до Жовтого Броду, і багато ляхів „лежить головою в воду“. Далі звучить застереження: не пий жовтої води, бо йде сорок тисяч ляхів. Згадка про жовту воду нагадує назву місця битви — Жовті Води.

    Хмельницький відповідає гордо: він не боїться ляхів, бо має велику силу й веде за собою татарську орду. Ця деталь правдива: у битві під Жовтими Водами козакам допомагали кримські татари.

  3. рядки 13–18

    Втеча ворогів

    Тепер пісня сміється з ворогів: вони тікали й губили шуби, лежали, „вищіривши зуби“. Насмішка робить перемогу ще яскравішою.

    Далі: „Становили собі Ляхи дубовії хати“ — і тут-таки „Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати“. Тікали й великі полки, а загиблих ляхів „Їли Ляхів собаки і сїрії вовки“.

  4. рядки 19–22

    Сирітські сльози

    Кінцівка звучить інакше: на полі квіти, а „Не по однім Ляху заплакали дїти“; через річку кладка, а багато жінок стали вдовами. Повтор „Не по однім Ляху“ робить ці рядки схожими на приспів.

    Пісня святкує перемогу, але не забуває, що війна приносить горе й ворожим родинам. Глузування тут стихає: кінцівка підсумовує, якою великою була поразка ворога, — за багатьма загиблими лишилися діти й вдови.

Віршування й композиція

Рядки
22 довгі рядки нерівної довжини: „А все, вражі Ляхи, на вашу біду!“ має 11 складів, „А я Ляхів не бою ся і гадки не маю“ — 14
Рима
рядки римуються попарно: вєть ся — бєть ся, кисне — тисне, Броду — воду, води — вроди, маю — знаю, веду — біду, шуби — зуби, хати — утїкати, полки — вовки, цьвіти — дїти, глиця — вдовиця
Будова
пісня не має строф: на початку дві пари «питання — відповідь», далі розповідь про битву, слова гетьмана, втеча ворогів і кінцівка про вдів і сиріт

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.
  • паралелізмрядки 1–2

    Чи не той то хміль, що коло тичин вєть ся? / Гей, той то Хмельницький, що з Ляхами бєть ся

    Образ хмелю, що в’ється, поставлено поруч із гетьманом, що б’ється: природа пояснює людину, як у народній пісні.

  • гра сліврядок 4

    Ой, той то Хмельницький, що ляшеньків тисне

    Співзвуччя «хміль — Хмельницький» робить пісню дотепною й легкою для запам’ятовування.

  • питання й відповідьрядок 3

    Чи не той то хміль, що у ниві кисне?

    Запитання, на яке пісня одразу відповідає, — улюблений прийом народної поезії: він тримає увагу слухача.

  • гра сліврядок 7

    тої жовтої води

    «Жовта вода» нагадує назву місця битви — Жовті Води, де козаки здобули першу перемогу.

  • гіперболарядок 8

    Іде Ляхів сорок тисяч

    Насправді під Жовтими Водами коронного війська було кілька тисяч, тож число перебільшене: така сила ворогів підкреслює, що гетьман і його військо не бояться навіть її.

  • пряма моварядок 9

    А я Ляхів не бою ся і гадки не маю

    Слова самого Хмельницького показують його впевненість у своїй силі й рішучість.

  • іроніярядок 13

    Утїкали Ляхи, погубили шуби

    Насмішка з переможених ворогів, які в паніці губили одяг, — звичний для народних історичних пісень прийом.

  • зменшувальні форми з насмішкоюрядок 16

    Прийдеть ся ляшенькам в Польщу утїкати

    Пестливе „ляшенькам“ тут звучить глузливо: так співці кепкують із ворогів.

  • анафорарядки 19–21

    Гей, там поле, а на полї цьвіти: / Не по однім Ляху заплакали дїти. / Гей, там річка

    Повторене „Гей, там“ відкриває дві схожі картини, які разом звучать як урочиста кінцівка.

  • повторрядок 22

    Не по однім Ляху зісталась вдовиця

    Повтор „Не по однім Ляху“ наприкінці підсумовує ціну війни: сльози дітей і вдів.

Персонажі

Богдан Хмельницький
Гетьман, герой пісні. Він сміливий і впевнений у собі: не боїться сорокатисячного війська, бо має велику силу й союзників-татар. Народ прославляє його й водночас по-дружньому жартує, порівнюючи з хмелем, що в’ється коло тичини.
Ляхи
Вороги козаків, польські війська коронного гетьмана. Пісня показує їх із насмішкою: вони тікають, гублять шуби, лежать на полі. Але кінцівка нагадує, що й по них, переможених, удома плачуть діти та вдови.

Як прочитати твір

Пісня прославляє Богдана Хмельницького й першу перемогу визвольної війни. Її настрій — радісний і гордий: народ пишається своїм гетьманом і кепкує з ворогів, які ще вчора здавалися всесильними.

Гра слів «хміль — Хмельницький» тримається на співзвуччі: хміль в’ється — гетьман б’ється, хміль кисне — гетьман тисне. Цей образ робить пісню легкою й дотепною, тому її довго пам’ятали й співали.

Кінцівку можна прочитати і як останній доказ великої поразки ворога, і як нагадування, що ворожі родини теж плачуть. Народна історична пісня не лише радіє перемозі, а й пам’ятає, скільки горя приносить війна. Саме тому пісня звучить не як хвалькувата вигадка, а як щира народна пам’ять про переломну подію.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Перемога козацького війська Богдана Хмельницького над ляхами під Жовтими Водами 1648 року, горда відповідь гетьмана ворогам і їхня безладна утеча з поля бою.

Ідея

Прославлення Хмельницького й визвольної боротьби: народ пишається своїм гетьманом, вірить у силу свого війська й радіє перемозі, але пам’ятає й про ціну війни.

Мотиви

У пісні звучать мотиви слави гетьмана, переможної битви, союзу з татарами, насмішки з переможених ворогів і сирітського горя, яке несе кожна війна.

Образ Хмельницького

Хмельницький — сміливий і впевнений вождь, який не боїться сорока тисяч ворогів, бо знає свою силу. Народ прославляє його й водночас по-дружньому жартує, порівнюючи з хмелем.

Історія створення

Пісня належить до історичних пісень про Хмельниччину. Вона оспівує битву під Жовтими Водами — першу перемогу визвольної війни 1648 року. Наприкінці квітня — у травні 1648 року військо Богдана Хмельницького разом із кримськими татарами Тугай-бея розбило біля річки Жовті Води передовий загін коронного війська на чолі зі Стефаном Потоцьким.

Народ відгукнувся на цю перемогу піснею: у ній є і натяк на місце битви („жовтої води“, „Жовтого Броду“), і татарська орда, яка справді допомагала козакам. У львівській збірці 1908 року, за якою ми друкуємо текст, пісня стоїть у розділі «Жовті Води».

Значення назви

Назва — перший рядок пісні. Запитання «Чи не той то хміль» одразу вводить гру слів: хміль — рослина, що в’ється коло тичини, а Хмельницький — гетьман, що б’ється з ворогами. Назва налаштовує на дотепну, переможну пісню.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
тичин
тичин — жердин, по яких в’ється хміль
вєть ся
в’ється, обвивається
бєть ся
б’ється, воює
у ниві кисне
у полі мокне; в інших записах «у пиві кисне» — мокне в пиві (хміль додають у пиво)
ляшеньків
ляхів, поляків (глузливо пестливо)
неоден
не один, багато
гадки не маю
не журюся, не переймаюся
потугу
потугу — силу, військо
вищіривши
вишкіривши, оголивши зуби
Прийдеть ся
доведеться, прийдеться
сїрії
сірі (давня форма)
цьвіти
квіти, цвіт
глиця
кладка — місток через річку
зісталась
зосталася, залишилася

Перевір себе: Чи не той то хміль

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Про яку подію співається в пісні «Чи не той то хміль»?

Завдання 2. (0–1)

У який спосіб пісня пов’язує образ хмелю з іменем героя?

Завдання 3. (0–1)

Кому належать ці слова? „А я Ляхів не бою ся і гадки не маю“

Завдання 4. (0–1)

Хто допомагає Хмельницькому в битві за словами пісні?

Завдання 5. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про пісню.
Ляхи тікають і гублять шуби.
Пісня тільки глузує з ворогів і не згадує про їхні втрати.
У кінцівці згадано дітей і вдів, які оплакують ляхів.

Завдання 6. (0–1)

Розташуй частини пісні в порядку, в якому вони звучать.
1Горда відповідь на це застереження.
2Запитання про хміль і відповідь про Хмельницького.
3Картини поля з квітами й річки з кладкою.
4Застереження про сорок тисяч ляхів.

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО в 2024–2026 роках ставило пісню серед неправильних відповідей, тож важливо знати її жанр і героя. У 2024 році треба було знайти твір того самого жанру, що й балада Івана Драча, — це «Ой летіла стріла», а «Чи не той то хміль» — історична пісня.

У тому самому році рядки «…Іще й орду татарськую / За собой веду, — / А все тото, вражі ляхи, / На вашу біду…» стояли серед уривків, з яких треба було вибрати слова Марусі Богуславки. УЦОЯО цитує інший запис, ніж наш: у збірці 1908 року — „І ще татарськую орду за собою веду“. Запам’ятай: Хмельницький, Жовті Води, татарська орда — це «Чи не той то хміль».

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 2, завдання 16

    Завдання 1. (0–1)

    Цей твір написано в тому жанрі, що й

    Пісня стоїть серед неправильних відповідей: шукати треба баладу, а «Чи не той то хміль» — історична пісня про Хмельницького.

    У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.

  2. НМТ 2024, варіант 1, завдання 1

    Завдання 2. (0–1)

    «Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки

    Слова Хмельницького про татарську орду з цієї пісні — неправильна відповідь: шукати треба слова Марусі Богуславки до невольників.

  3. НМТ 2026, варіант 2, завдання 1

    Завдання 3. (0–1)

    Без милого щастя нема, Нема і спокою – ідея твору

    Пісня стоїть серед неправильних відповідей: рядки про милого належать ліричній пісні «Віють вітри, віють буйні».

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

У народної пісні немає автора: її склали й переказували співаки, тому записи різняться. «Чи не той то хміль» — історична пісня, тобто пісня про реальні події й людей: про Богдана Хмельницького та битву під Жовтими Водами 1648 року. Програма НМТ ставить її в групу «Історичні пісні» разом із піснею «Ой Морозе, Морозенку».

Типові помилки

де помиляються
  • Це історична пісня, а не балада й не дума: у ній немає фантастики, як у баладі, і вона не є довгим речитативом кобзаря, як дума. Саме так УЦОЯО перевіряло жанр у 2024 році.
  • Герой пісні — Богдан Хмельницький, а не Морозенко: «хміль» у першому рядку — гра слів із прізвищем гетьмана.
  • Пісня про битву під Жовтими Водами 1648 року, а не про Берестечко чи Корсунь: на це вказують «Жовтий Брід» і «жовта вода».
  • Слова про татарську орду говорить сам Хмельницький: татари справді були союзниками козаків у битві під Жовтими Водами.

Питання і відповіді

  1. 1.Про що пісня «Чи не той то хміль»?+

    Відп.:Пісня прославляє Богдана Хмельницького й перемогу під Жовтими Водами 1648 року. Вона починається грою слів «хміль — Хмельницький», далі розповідає, як гетьман з татарською ордою бив ляхів, як вороги тікали, і закінчується думкою про сльози ворожих дітей і вдів. Так пісня поєднує радість перемоги з пам’яттю про її ціну.

  2. 2.До якого жанру належить пісня?+

    Відп.:Це народна історична пісня: вона розповідає про реальну подію — битву під Жовтими Водами 1648 року — і реального героя, Богдана Хмельницького. У програмі НМТ вона стоїть у групі «Історичні пісні» поруч із піснею «Ой Морозе, Морозенку», героєм якої теж є козак часів Хмельниччини.

  3. 3.Що означає перший рядок пісні?+

    Відп.:Хміль — витка рослина, яка в’ється коло тичини. Пісня ставить поруч хміль і Хмельницького: як хміль в’ється, так гетьман б’ється з ляхами. Це гра слів, побудована на співзвуччі, і водночас звичний прийом народної пісні — порівняння людини з явищем природи. Цей образ одразу робить пісню дотепною.

  4. 4.Хто допомагав Хмельницькому в пісні?+

    Відп.:Сам гетьман каже, що веде за собою татарську орду. Це історична правда: у битві під Жовтими Водами разом із козаками воювали кримські татари на чолі з Тугай-беєм. Разом із ними військо Хмельницького здобуло першу велику перемогу визвольної війни 1648 року.

  5. 5.Чим закінчується пісня?+

    Відп.:Після насмішок над ворогами кінцівка стає серйозною: на полі бою ростуть квіти, а по багатьох ляхах плачуть діти; через річку кладка, а багато жінок стали вдовами. Пісня святкує перемогу, але пам’ятає й про горе, яке приносить війна навіть переможеним ворогам.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.