Kleksa

Усна народна творчість · народна історична пісня

«Ой Морозе, Морозенку»: текст пісні, аналіз, художні засоби

Історична пісня про козака Морозенка, за яким плаче вся Україна. Його прототипом вважають полковника доби Хмельниччини Нестора Морозенка, що загинув під Збаражем 1649 року. Тут увесь текст за співаником 1918 року з нумерацією рядків, розбір кожної частини, віршування, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО, у яких згадано пісню.

Автор
Народна творчість
Час створення
народна історична пісня часів Хмельниччини (середина XVII ст.)
Видання
відома в багатьох записах XIX–XX ст.; тут — запис зі «Співаника» 1918 року, розділ «Історичні»
Жанр
народна історична пісня
Напрям
фольклор

Коротко

почни звідси

Пісня починається плачем: за славним козаком Морозенком плаче вся Україна, а ще більше — військо, і заплакала його мати Морозиха. Козаки кличуть її випити з ними меду й вина, але вона відмовляється: десь її син б’ється з ляхами.

Далі пісня показує військо, попереду якого їде Морозенко, і його сум на чужині. Ворогам вдається схопити козака в неділю вранці: йому зв’язують руки, віддають на суд, знімають шовкову сорочку й садять на високій могилі. Звідти Морозенко дивиться на всю Україну.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.

Пісню про Морозенка записано в багатьох варіантах, і вороги в них різні: в одних — ляхи, в інших — турки чи татари. Ми друкуємо запис зі «Співаника», виданого в Нью-Йорку 1918 року: тут Морозенко б’ється з ляхами, його схоплено й посаджено на крутій могилі.

У шкільних хрестоматіях пісня інша — вона близька до запису кобзаря Івана Кучеренка: Морозенко бореться з татарами, гине, а вороги ставлять його на Савур-могилу й кажуть: «Дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну». Тож якщо в підручнику ти читав саме такі рядки, це не помилка, а інший запис тієї самої пісні.

Ой Морозе, Морозеньку, ти преславний козаче!
За тобою Морозеньку, вся Україна плаче;
Не так тая Україна, як те гордеє військо: —
Заплакала Морозиха йдучи рано на місто.
рядок 5 — Здибали ю три козаки із замку ідучи:
“Перестань, Морозихо, по синї тужити.
Не плач, не плач, Морозихо, не плач, не жури ся,
Ходи з нами, козаками, мед вина напий ся”.
“Ой пийте ви здоровенькі, та коли вам пєть ся,
рядок 10 — Коло моєй головоньки все лишенько вєть ся.
— Чого-ж менї, мої братя мед вино не пєть ся:
Ой десь то мій Морозенько та з ляхами бєть ся!”
Ой з за гори, з за крутої військо виступає,
По сам перед Морозенько конем виграває;
рядок 15 — Схилив склонив головоньку коню на гривоньку
Біднаж моя головонька, чужа сторононька!
По під гору камінную покопані шанцї,
Ой зловили Морозенька в недїленьку в ранцї,
Ой зловили Морозенька, рученьки звязали,
рядок 20 — Ой рученьки та звязали, до суду віддали.
Посадили Морозенька на жовтім пісочку,
Зняли, зняли з Морозенька шовкову сорочку;
Посадили Морозенька на крутій могилї,
Поглядає Морозенько по всій Українї.

Текст за виданням: Український співаник. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні, 1918, с. 38–39 (розділ «Історичні», пісня № 2). Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Пісню співають не від імені героя, а від імені народу: оповідач розповідає про Морозенка, а голос дають його матері й козакам. Сам Морозенко, найпевніше, озивається лише раз — сумним вигуком на чужині (рядок 16), хоч у виданні цей рядок, на відміну від слів матері й козаків, не взято в лапки.

Діється все під час війни: військо вирушає в похід, а вдома лишається мати, яка вже передчуває біду. Остання третина пісні — про полон козака.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–4

    Плач за козаком

    Пісня відкривається звертанням до героя: „Ой Морозе, Морозеньку, ти преславний козаче!“. Одразу сказано, яке місце він займає в житті народу: за ним плаче вся Україна.

    Але плаче не так Україна, як „гордеє військо“, а далі заплакала й мати, Морозиха, яка йде рано до міста. Від загального плачу пісня переходить до однієї людини — матері.

  2. рядки 5–12

    Мати й козаки

    Морозиху зустрічають три козаки й умовляють не тужити, а випити з ними меду й вина. Так вони хочуть розрадити жінку.

    Мати відповідає з гідністю: пийте, коли вам п’ється, а мені не до того — „Ой десь то мій Морозенько та з ляхами бєть ся!“. Материнське серце не може радіти, коли син у бою.

  3. рядки 13–16

    Морозенко на чолі війська

    Пісня переносить нас до війська: з-за гори воно виступає, а попереду всіх Морозенко „конем виграває“. Він сміливий і перший у поході.

    Та одразу звучить сум: козак схиляє голову до гриви коня, і лунає вигук „Біднаж моя головонька, чужа сторононька!“. Лапок тут немає, але це, найпевніше, слова самого Морозенка: він щойно схилив свою „головоньку“, а в іншому записі пісні на цьому місці герой теж говорить сам («Не грай, не грай, сивий коню… підо мною» у «Струнах», 1922). Навіть героєві важко далеко від рідного краю.

  4. рядки 17–24

    Полон і могила

    Морозенка схоплено біля шанців у неділю вранці. Повтори „Ой зловили Морозенька“ і „рученьки звязали“ розповідають про полон повільно й тяжко, як голосіння.

    Вороги зв’язують йому руки, віддають на суд, знімають шовкову сорочку й садять на високій могилі. Пісня закінчується тим, що Морозенко з могили дивиться на всю Україну: він бачить рідну землю, за яку боровся. В інших записах далі йдеться про його страту.

Віршування й композиція

Рядки
24 довгі рядки, кожен із паузою посередині: „Ой Морозе, Морозеньку“ (8 складів) — „ти преславний козаче“ (7); від 13 до 15 складів, найчастіше 14 (8 + 6)
Рима
рядки римуються попарно: козаче — плаче, пєть ся — вєть ся, виступає — виграває, шанцї — ранцї, звязали — віддали, пісочку — сорочку, могилї — Українї; у трьох парах рима неточна: військо — місто, ідучи — тужити, гривоньку — сторононька
Будова
пісня не має строф: це суцільна розповідь, яка переходить від плачу матері до походу, полону й могили

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • звертаннярядок 1

    Ой Морозе, Морозеньку, ти преславний козаче

    Пісня звертається до героя прямо, як до живого: так народ показує любов і пошану до Морозенка.

  • гіперболарядок 2

    За тобою Морозеньку, вся Україна плаче

    Перебільшення показує, що Морозенко — герой усього народу, а не однієї родини.

  • епітетрядок 3

    гордеє військо

    Нестягнена форма прикметника („гордеє“) звучить урочисто, як у думах і старих піснях.

  • діалогрядок 6

    Перестань, Морозихо, по синї тужити

    Розмова матері з козаками робить пісню живою і показує горе Морозихи через її власні слова.

  • метафорарядок 10

    Коло моєй головоньки все лишенько вєть ся

    Лихо, що в’ється коло голови, — образ горя, яке не відпускає матір.

  • окликрядок 16

    Біднаж моя головонька, чужа сторононька

    Вигук без лапок читається як єдині слова самого Морозенка, схожі на зітхання: козак сумує за рідним краєм.

  • зменшувально-пестливі словарядок 19

    рученьки звязали

    Пестливі форми („головонька“, „рученьки“, „пісочку“) передають жаль народу за полоненим героєм.

  • анафорарядки 18–19

    Ой зловили Морозенька в недїленьку в ранцї, / Ой зловили Морозенька

    Повтор на початку рядків уповільнює розповідь і робить її схожою на голосіння.

  • підхопленнярядки 19–20

    рученьки звязали, / Ой рученьки та звязали

    Кінець одного рядка повторено на початку наступного: так пісня наголошує на тому, як тяжко героєві в полоні.

  • символрядок 23

    Посадили Морозенька на крутій могилї

    Висока могила — степовий курган: з неї видно всю Україну, і Морозенко наостанок дивиться на рідну землю.

Персонажі

Морозенко
Преславний козак, за яким плаче вся Україна. Він їде попереду війська, але сумує на чужині. Вороги схоплюють його, віддають на суд і садять на могилі, звідки він дивиться на Україну. Це узагальнений образ козака-захисника; прототипом вважають полковника Нестора Морозенка.
Морозиха
Мати Морозенка. Вона плаче за сином і не хоче розваг, яких пропонують козаки: її серце знає, що син у бою. Образ матері, яка тривожиться за дитину, — один із найзворушливіших у пісні.
Три козаки
Вони зустрічають Морозиху й пропонують їй випити меду й вина, щоб розрадити. Їхні слова дають матері змогу сказати головне: їй не до розваг і частування, коли рідний син воює далеко від дому.

Як прочитати твір

Пісня оспівує козака, який віддав себе боротьбі за рідну землю, і показує, якою ціною дається ця боротьба. Морозенко — герой усього народу: за ним плаче вся Україна. Але поруч із славою пісня ставить горе матері й самого козака, його сум на чужині й полон.

Найсильніший образ — кінцівка: полоненого Морозенка садять на високій могилі, і він дивиться на всю Україну. Навіть у неволі він лишається з рідною землею, за яку боровся. Тому пісня, хоч і сумна, звучить урочисто: це шана народу своєму героєві.

Як і в інших історичних піснях, тут немає точних дат і назв битв. Пісня пам’ятає не факти, а людину і почуття, які викликала її доля.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Доля славного козака Морозенка: плач матері за сином, похід, полон і остання картина — козак на високій могилі дивиться на Україну.

Ідея

Народ шанує героїв, які боронять рідну землю: їхня боротьба дається великою ціною, але пам’ять про них живе. За Морозенком плаче вся Україна.

Мотиви

У пісні звучать мотиви материнського горя за сином, козацької слави, туги за рідним краєм на чужині, полону й любові до України.

Образ Морозенка

Морозенко — узагальнений образ козака-захисника: сміливий, перший у війську, він сумує на чужині, але й у полоні дивиться на рідну землю. Народ співає про нього з любов’ю і жалем.

Історія створення

Пісня належить до історичних: її герой має реальний прототип. Ним вважають Морозенка — шляхтича Станіслава Мрозовицького («Енциклопедія історії України» називає його Нестором Морозенком, інші довідники — Станіславом). Він був полковником реєстрових козаків, а від 1648 року став одним із воєначальників Богдана Хмельницького. Він очолював корсунських козаків, водив козацьку кінноту й загинув під час облоги Збаража 1649 року.

Народна пам’ять зробила з полковника узагальнений образ козака-захисника. Пісня збереглася в кількох варіантах: в одних Морозенко б’ється з ляхами, в інших — із турками чи татарами. Наш запис надруковано в нью-йоркському «Співанику» 1918 року в розділі історичних пісень, одразу після пісні «Гей на горі там женці жнуть» про Дорошенка й Сагайдачного.

Значення назви

Назва — перший рядок пісні, звертання до героя. У програмі НМТ пісню названо «Ой Морозе, Морозенку», у нашому записі слово звучить «Морозеньку». Звертання на початку налаштовує на урочистий і сумний лад: про героя співають як про близьку людину, за якою плаче весь народ.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
преславний
дуже славний, уславлений
гордеє
горде, мужнє, славне
Здибали
зустріли, перестріли
ю
її (давня форма)
мед вина
меду й вина
пєть ся
п’ється; „коли вам пєть ся“ — коли вам хочеться пити
лишенько
лихо, горе
вєть ся
в’ється, кружляє
виграває
гарцює на коні
сторононька
сторона, край
шанцї
шанці, окопи, земляні укріплення
недїленьку в ранцї
у неділю вранці
звязали
зв’язали, скрутили
могилї
могилі, високому степовому кургані

Перевір себе: Ой Морозе, Морозенку

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

До якого жанру народної творчості належить «Ой Морозе, Морозенку»?

Завдання 2. (0–1)

Хто плаче в пісні за Морозенком?

Завдання 3. (0–1)

Кому належать ці слова? „Ой десь то мій Морозенько та з ляхами бєть ся!“

Завдання 4. (0–1)

Чим закінчується пісня в нашому записі?

Завдання 5. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про пісню.
Три козаки радять Морозисі випити з ними меду й вина.
Морозенка захоплено в полон.
Пісня поділена на чітко відокремлені строфи з приспівом.

Завдання 6. (0–1)

Розташуй епізоди пісні в порядку, в якому вони звучать.
1З-за крутої гори виступає військо, а Морозенко попереду.
2Морозенко схиляє голову коню на гриву.
3Морозиха рано йде на місто.
4Морозиху зустрічають три козаки, що йдуть із замку.

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

У 2024–2026 роках УЦОЯО не ставило пісню про Морозенка як правильну відповідь, але вона з’являється серед варіантів відповіді в завданні на усну народну творчість. У 2026 році треба було знайти пісню, ідею якої виражають рядки «Без милого щастя нема, / Нема і спокою», — це «Віють вітри, віють буйні», а «Ой Морозе, Морозенку» була неправильною відповіддю.

Запам’ятай, чим ця пісня відрізняється від інших творів розділу: це історична пісня про козака-героя, а не лірична пісня про кохання, не дума і не балада. Герой має історичний прототип — полковника Нестора Морозенка.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2026, варіант 2, завдання 1

    Завдання 1. (0–1)

    Без милого щастя нема, Нема і спокою – ідея твору

    Пісня стоїть серед неправильних відповідей: рядки про милого належать ліричній пісні «Віють вітри, віють буйні», а тут ідеться про козака-героя.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

У народної пісні немає автора: її створили й переказували співаки, тому записи різняться. «Ой Морозе, Морозенку» — історична пісня, тобто пісня про реальні події й людей, переосмислені народом. Її героя вважають образом полковника Нестора Морозенка, соратника Богдана Хмельницького, який загинув 1649 року під Збаражем. Програма НМТ ставить пісню в групу «Історичні пісні» разом із піснею «Чи не той то хміль».

Типові помилки

де помиляються
  • Це історична пісня, а не дума: пісня має рядки, що римуються попарно, і її співають, а дума — довгий речитатив кобзаря з нерівними рядками.
  • Морозенко — не просто вигаданий персонаж: його прототипом вважають полковника Нестора Морозенка, що загинув під Збаражем 1649 року.
  • Не плутай Морозиху з Марусею Богуславкою чи Марусенькою з пісні «Засвіт встали козаченьки»: Морозиха — мати героя, яка плаче за сином.
  • Вороги в записах різні: ляхи, турки чи татари. Це не помилка підручника чи нашого тексту, а різні варіанти народної пісні.

Питання і відповіді

  1. 1.Хто такий Морозенко?+

    Відп.:Морозенко — герой історичної пісні, славний козак, за яким плаче вся Україна. Його прототипом вважають Нестора Морозенка — шляхтича Станіслава Мрозовицького, корсунського полковника й одного з воєначальників Богдана Хмельницького, який загинув під час облоги Збаража 1649 року. Народна пісня зробила його узагальненим образом козака-захисника.

  2. 2.До якого жанру належить пісня «Ой Морозе, Морозенку»?+

    Відп.:Це народна історична пісня: вона розповідає про реальну людину й події часів Хмельниччини, але не як хроніка, а як народна пам’ять. У програмі НМТ вона стоїть у групі «Історичні пісні» разом із піснею «Чи не той то хміль» про Богдана Хмельницького.

  3. 3.Чому в різних виданнях текст пісні різний?+

    Відп.:Пісню співали багато поколінь у різних краях, і кожен запис фіксує свій варіант. Тому в одних Морозенко б’ється з ляхами, в інших — із турками чи татарами, а кінцівка буває різною: у нашому записі його садять на могилі, у шкільному — ставлять на Савур-могилу після страти.

  4. 4.Яка ідея пісні?+

    Відп.:Народ шанує героїв, які боронять рідну землю, і пам’ятає ціну їхньої боротьби. За Морозенком плаче вся Україна, мати тужить за сином, а сам він навіть у полоні дивиться на рідний край. Пісня поєднує славу героя з глибоким жалем за ним.

  5. 5.Що означає могила наприкінці пісні?+

    Відп.:Могила тут — високий степовий курган. Вороги садять на ній полоненого Морозенка, і звідти він бачить усю Україну. Цей образ показує, що герой до кінця лишається зі своєю землею, за яку боровся, а слово «могила» нагадує й про його загибель.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.