Kleksa

Усна народна творчість · народна пісня козацького циклу (суспільно-побутова)

«Засвіт встали козаченьки»: текст пісні, аналіз, художні засоби

Пісня про козака, який серед ночі вирушає в похід і прощається з матір’ю та коханою Марусенькою. Народна традиція приписує її Марусі Чурай. Тут увесь текст за співаником 1918 року (у ньому перший рядок звучить «Засвистали козаченьки») з нумерацією рядків, розбір строф, віршування, художні засоби, тема й ідея та завдання УЦОЯО, у яких є ця пісня.

Автор
Народна творчість
Час створення
народна пісня; традиція приписує її Марусі Чурай (Полтава, середина XVII ст.)
Видання
уперше — у петербурзькому пісеннику 1790 року як «Засвистали козаченьки»; тут — запис зі «Співаника» 1918 року
Жанр
народна пісня козацького циклу (суспільно-побутова)
Напрям
фольклор

Коротко

почни звідси

Серед ночі козаки вирушають у похід, і заплакала Марусенька, кохана одного з них. Хтось утішає її: не плач, краще помолися за милого. Під місяцем мати проводжає сина в дорогу й просить його повернутися за чотири тижні.

Син відповідає, що й радий би вернутися скоріше, але його кінь спіткнувся у воротах, і він не знає, чи повернеться живим. Він просить матір прийняти Марусеньку як рідну дитину, а наостанок утішає обох: його вороний кінь заграв — тож чекайте його назад.

Текст вірша

з нумерацією рядків
Увесь вірш із нумерацією рядків: до номерів відсилають розбір строфа за строфою і художні засоби. Нумерація наша — у шкільних виданнях і в тестах УЦОЯО її немає.

Пісню записували багато разів від XVIII до XX століття, і записи різняться. Усі дванадцять записів 1790–1918 років, які подають Вікіджерела, починаються словами «Засвистали козаченьки» — козаки свистом скликають один одного в похід; варіант «Засвіт встали козаченьки», тобто встали ще до світанку, обстоювали музикознавці XX століття, і саме так пісню названо в програмі НМТ.

Ми друкуємо запис зі «Співаника», виданого в Нью-Йорку 1918 року: він близький до тексту шкільних хрестоматій, але перший рядок у ньому — «Засвистали», і окремі слова інші. Наприклад, у тесті УЦОЯО рядок звучить «Та за свого миленького», а в нашому записі — „А за свого миленького“.

Засвистали козаченьки
В похід з полуночи;
Заплакала Марусенька
Свої чорні очи.
рядок 5 — “Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач не жури ся,
А за свого миленького
Богу помоли ся”.
Стоїть місяць над горою,
рядок 10 — Та сонця не має,
Мати сина в дороженьку,
Слезно провожає.
“Пращай милий, мій синочку!
Та не забавляй ся!
рядок 15 — За чотири недїленьки
До дому вертай ся!”
“Ой рад би я матусенько
Скорійше вернуть ся —
Та вже щось мій вороненький
рядок 20 — В воротах піткнув ся.
Ой Бог знає, коли вернусь,
В якую годину;
Приймиж мою Марусеньку
За свою дитину!
рядок 25 — Прийми її матусенько
Всї ми в Божій воли,
Бо хто знає, чи жив вернусь
Чи ляжу на поли?
Ой не плачте, не журіть ся
рядок 30 — В тугу не вдавайтесь,
Заграв кінь мій вороненький
Назад сподївайтесь”.

Текст за виданням: Український співаник. Нью-Йорк: Накладом Української Книгарні, 1918, с. 52–53 (розділ «Станові», підрозділ «Козацькі», пісня № 2). Цей текст на Вікіджерелах

Ліричний герой і ситуація

Пісня розповідає про прощання: козак серед ночі вирушає в похід, а вдома лишаються мати й кохана дівчина Марусенька. Спочатку говорить оповідач, далі звучать голоси героїв — того, хто втішає Марусеньку, матері й самого козака.

Козак іде воювати й не знає, чи повернеться. Тому прощання сумне, але він не скаржиться: просить матір подбати про кохану й заспокоює рідних надією на повернення.

Строфа за строфою

рядок за рядком
  1. рядки 1–8

    Перша й друга строфи: похід і сльози Марусеньки

    Пісня відразу розповідає про подію: козаки серед ночі вирушають у похід, „Заплакала Марусенька / Свої чорні очи“. Похід почався вночі, і дівчина плаче за милим, що йде з козаками.

    У другій строфі хтось утішає її: не плач, не журися, „А за свого миленького / Богу помоли ся“. Замість сліз їй радять молитися за милого, який вирушає в похід.

  2. рядки 9–16

    Третя й четверта строфи: мати проводжає сина

    Картина ночі: місяць над горою, а сонця ще немає. Мати „Слезно провожає“ сина в дорогу. Так пісня показує, що прощаються не лише закохані: козак залишає й рідну матір.

    Мати просить сина не баритися й повернутися за чотири тижні. Її слова — прощання й надія, що похід буде коротким.

  3. рядки 17–24

    П’ята й шоста строфи: недобрий знак

    Відповідь сина починається тепло: він і сам радий би повернутися швидше. Але „мій вороненький / В воротах піткнув ся“ — кінь спіткнувся, щойно вирушили, і козак сприймає це як недобрий знак.

    Тому він каже чесно: „Ой Бог знає, коли вернусь“. І просить матір про найважливіше: прийняти Марусеньку як свою дитину. Він думає не про себе, а про тих, кого залишає.

  4. рядки 25–32

    Сьома й восьма строфи: прощання з надією

    Козак повторює прохання й нагадує, що всі люди в Божій волі: „Бо хто знає, чи жив вернусь / Чи ляжу на поли?“. Він розуміє, що може загинути в бою.

    Та останні слова — розрада для матері й Марусеньки: не плачте, не журіться, кінь мій вороненький заграв — „Назад сподївайтесь“. Кінь, що спіткнувся на початку, тепер грає, і пісня закінчується не смертю, а надією на повернення.

Віршування й композиція

Строфи
вісім строф по чотири рядки, усього 32 рядки
Рядки
рядки по вісім і по шість складів чергуються: „Засвистали козаченьки“ (8) — „В похід з полуночи“ (6); такий коломийковий вірш поширений у народних піснях
Рима
римуються парні рядки: полуночи — очи, жури ся — помоли ся, не має — провожає, забавляй ся — вертай ся, годину — дитину, воли — поли, вдавайтесь — сподївайтесь, а в п’ятій строфі неточно: вернуть ся — піткнув ся; непарні рядки не римуються
Композиція
розповідь оповідача (перша й третя строфи) чергується з прямою мовою: утіха Марусеньці, прохання матері й відповідь сина, що займає останні чотири строфи

Художні засоби

Кожен засіб — із прикладом, переписаним із тексту, і номером рядка, де він стоїть.

  • зменшувально-пестливі словарядок 3

    Заплакала Марусенька

    Пестливі форми („Марусенька“, „синочку“, „недїленьки“, „матусенько“) передають ніжність, з якою герої говорять одне з одним.

  • постійний епітетрядок 4

    Свої чорні очи

    Чорні очі — звичний для народної пісні знак дівочої краси.

  • повторрядок 5

    Не плач, не плач, Марусенько

    Повторене „не плач“ звучить як лагідна втіха, якою хочуть заспокоїти дівчину.

  • звертаннярядок 13

    Пращай милий, мій синочку

    Звертання матері до сина сповнене любові; так пісня будує живий діалог героїв.

  • пейзажрядки 9–10

    Стоїть місяць над горою, / Та сонця не має

    Нічна картина пояснює, що козак вирушає ще до світанку, і додає прощанню тривожного настрою.

  • символрядки 19–20

    Та вже щось мій вороненький / В воротах піткнув ся

    Кінь, що спіткнувся у воротах, — недобрий знак: козак передчуває небезпеку й не знає, чи повернеться.

  • риторичне запитаннярядки 27–28

    Бо хто знає, чи жив вернусь / Чи ляжу на поли?

    Запитання не має відповіді: воно показує, що доля козака в поході невідома.

  • антитезарядки 27–28

    чи жив вернусь / Чи ляжу на поли

    Протиставлення життя й смерті в бою робить прощання козака з рідними драматичним.

  • постійний епітетрядок 31

    кінь мій вороненький

    Вороний кінь — вірний товариш козака; його гра наприкінці пісні стає знаком надії на повернення.

Персонажі

Марусенька
Кохана козака. Вона плаче, коли козаки вирушають у похід, і її втішають: краще помолитися за милого. Козак просить матір прийняти Марусеньку як рідну дитину — отже, дівчина для нього вже член родини.
Мати
Мати зі сльозами проводжає сина в дорогу, просить не баритися й повернутися за чотири тижні. Її образ — образ матері, яка не може затримати сина, але проводжає його й чекатиме вдома.
Козак (син)
Молодий козак вирушає в похід. Він любить матір і кохану, чесно каже, що може не повернутися, і найбільше дбає про те, щоб Марусенька не лишилася сама. Мужність поєднано в ньому з ніжністю.

Як прочитати твір

Пісня показує козацьке життя з того боку, який рідко видно в історичних піснях: не битви й перемоги, а прощання вдома. Похід починається серед ночі, і за кілька строф ми бачимо всіх, кого він зачепить: дівчину, матір, самого козака.

Головний герой — не той, хто плаче, а той, хто втішає. Козак знає, що може загинути, але думає про тих, хто лишається: просить матір прийняти Марусеньку як дочку і дає обом надію. Так пісня оспівує вірність обов’язку й любов до рідних водночас.

Будова пісні як діалогу робить її схожою на маленьку драму: голоси змінюють один одного — оповідач, той, хто втішає, мати, син. Тому пісню легко співати й легко запам’ятати, і вона жива досі.

Тема, ідея, мотиви

Тема

Прощання козака, який серед ночі вирушає в похід, із коханою дівчиною Марусенькою та матір’ю, що зі сльозами проводжає сина в дорогу.

Ідея

Вірність обов’язку поєднано з любов’ю до рідних: козак іде в похід, хоч і може загинути, але найбільше дбає про тих, кого лишає, і просить матір прийняти кохану як дочку.

Мотиви

У пісні звучать мотиви розлуки з рідними, материнської любові, вірності коханій, передчуття небезпеки в поході й надії на щасливе повернення додому.

Образ козака

Козак мужній і чесний: він не обіцяє швидкого повернення, бо знає, що може загинути. Але він ніжний до матері й коханої та думає не про себе, а про них.

Історія створення

Пісню, як і «Віють вітри, віють буйні», народна традиція приписує Марусі Чурай — напівлегендарній співачці з Полтави часів Хмельниччини. Достовірних документів про неї немає, і дослідники досі сперечаються, чи існувала вона. Програма НМТ ставить обидві пісні поруч у розділі «Пісні Марусі Чурай».

Уперше, наскільки відомо, пісню надрукували в Петербурзі 1790 року, у російському пісеннику, і відтоді її записували й видавали багато разів. Письменник Яків Кухаренко взяв її до своєї п’єси «Чорноморський побут». Пісню співають і повільно, як ліричну, і в маршовому темпі, як похідну.

Значення назви

Назва — перший рядок пісні. У програмі НМТ пісню названо «Засвіт встали козаченьки», тобто козаки встали ще до світанку («засвіт» — дуже рано). У старих записах, як-от у нашому, перший рядок інший: «Засвистали козаченьки» — козаки свистом скликають один одного в похід. Другий рядок в обох варіантах той самий: козаки вирушають у похід ще вночі, „з полуночи“.

Пояснення слів

Давні й рідкісні слова — так, як їх написано в тексті, з поясненням нашими словами.
полуночи
півночі: „з полуночи“ — опівночі
очи
очі (давня форма)
жури ся
журися, сумуй
Слезно
зі сльозами
провожає
проводжає в дорогу
Пращай
прощавай, прощай
не забавляй ся
не барися, не затримуйся
недїленьки
неділі, тобто тижні
рад би я
радий би я, хотів би
Скорійше
швидше, раніше
вороненький
вороний, чорної масті кінь
піткнув ся
спіткнувся, зачепився ногою
якую
яку (давня форма)
Приймиж
прийми ж, візьми до себе
воли
волі, Божій волі
поли
полі, бойовому полі
В тугу не вдавайтесь
не впадайте в тугу, не сумуйте
Заграв
загарцював, заграв (про коня)
сподївайтесь
чекайте, сподівайтеся

Перевір себе: Засвіт встали козаченьки

одразу з відповіддю
Кілька запитань про зміст твору. Познач відповідь і одразу перевір її: під кожною побачиш коротке пояснення. Запитання наші, не УЦОЯО.

Завдання 1. (0–1)

Що відбувається на початку пісні?

Завдання 2. (0–1)

Кому належать ці слова? „Пращай милий, мій синочку! Та не забавляй ся!“

Завдання 3. (0–1)

За який час мати просить сина повернутися?

Завдання 4. (0–1)

Що козак сприймає як недобрий знак?

Завдання 5. (0–1)

Оціни, чи правильні ці твердження про пісню.
Козак просить матір прийняти Марусеньку як свою дитину.
Пісня закінчується звісткою про смерть козака.
Козак лише скаржиться і нікого не втішає.

Завдання 6. (0–1)

Розташуй епізоди пісні в порядку, в якому вони звучать.
1Мати проводжає сина й просить не баритися.
2Козак розповідає про недобрий знак і не знає, коли вернеться.
3Марусенька плаче, а її втішають.
4Місяць стоїть над горою, а сонця немає.

Перевірені відповіді: 0/6

Почни з перших завдань безкоштовного тесту НМТ з української літератури: без таймера, кожне перевіриш одразу, з поясненням. Потім можна пройти весь тест.

або відкрити весь тест

На НМТ

ключі УЦОЯО
Як УЦОЯО питав про цей твір у тестах 2024–2026 років: завдання слово в слово, з ключем УЦОЯО. Спробуй відповісти, а тоді перевір себе; пояснення до кожного завдання — наші.

УЦОЯО в 2024–2026 роках ставило пісню лише серед неправильних відповідей. У 2025 році треба було знайти твір, за мотивами якого написано вірш про Дива й Каялу, і «За́світ встали козаченьки» там була зайвою: це «Слово про похід Ігорів».

У 2024 році рядки «Не плач, не плач, Марусенько, / Не плач, не журися» стояли серед уривків, з яких треба було вибрати слова Марусі Богуславки. Не плутай двох Марусь: Марусенька тут — кохана козака, якого проводжають у похід, а Маруся Богуславка — бранка, що визволяє невольників. УЦОЯО цитує інший запис, ніж наш: «Та за свого миленького» замість „А за свого…“.

Завдання УЦОЯО

  1. НМТ 2024, варіант 1, завдання 1

    Завдання 1. (0–1)

    «Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки

    Рядки «Не плач, не плач, Марусенько…» з цієї пісні — неправильна відповідь: шукати треба слова Марусі Богуславки до невольників.

  2. НМТ 2025, варіант 1, завдання 16

    Завдання 2. (0–1)

    Поезію написано за мотивами твору

    Пісня стоїть серед неправильних відповідей: вірш написано за мотивами «Слова про похід Ігорів», а не козацької пісні.

    У тесті це завдання стоїть у блоці до незнайомого тексту, надрукованого перед ним; тут ми наводимо лише саме питання.

Пройти безкоштовно тест НМТ 2026 року

Про автора

У народної пісні немає одного автора: її складали й змінювали співаки, тож записи різняться навіть першим рядком. Цю пісню традиція приписує Марусі Чурай з Полтави, а програма НМТ ставить її в розділ «Пісні Марусі Чурай» разом із піснею «Віють вітри, віють буйні». Історичність Марусі Чурай не доведено; про неї Ліна Костенко написала роман у віршах «Маруся Чурай», теж із програми НМТ.

Типові помилки

де помиляються
  • Не плутай Марусеньку з пісні та Марусю Богуславку з думи: перша — кохана козака, якого проводжають у похід, друга — бранка в турецькій неволі.
  • Це не дума і не балада: пісня невелика, має строфи й рими, у ній немає фантастичних подій. Козак у ній живий: пісня закінчується надією на повернення, а не його смертю.
  • Не шукай у підручнику й у нашому записі однакових слів до букви: перший рядок буває «Засвіт встали» або «Засвистали», різняться й окремі слова.
  • Рядки «Без милого щастя нема» — з пісні «Віють вітри, віють буйні», а не з цієї: тут дівчина не говорить, говорять ті, хто її втішає, мати й козак.

Питання і відповіді

  1. 1.Хто автор пісні «Засвіт встали козаченьки»?+

    Відп.:Пісня народна. Традиція приписує її Марусі Чурай — напівлегендарній співачці з Полтави часів Хмельниччини, про яку немає достовірних документів. Тому пісню, як і «Віють вітри, віють буйні», програма НМТ подає в розділі «Пісні Марусі Чурай», але хто насправді її склав, невідомо.

  2. 2.Чому в одних виданнях «Засвіт встали», а в інших «Засвистали»?+

    Відп.:Пісню записували багато разів, і перший рядок має різночитання. У записах 1790–1918 років, які подають Вікіджерела, він звучить «Засвистали козаченьки»: козаки свистом скликають один одного в похід. Варіант «Засвіт встали», тобто встали до світанку, обстоювали музикознавці XX століття, і так пісню названо в програмі НМТ. Ми друкуємо запис 1918 року — тому перший рядок у нашому тексті «Засвистали».

  3. 3.Про що пісня «Засвіт встали козаченьки»?+

    Відп.:Козак серед ночі вирушає в похід і прощається з коханою Марусенькою та матір’ю. Мати просить його повернутися за чотири тижні, а він відповідає, що кінь спіткнувся у воротах і невідомо, чи повернеться він живим. Козак просить матір прийняти Марусеньку як рідну дитину й утішає обох надією.

  4. 4.Яка ідея пісні?+

    Відп.:Пісня оспівує вірність козацькому обов’язку й любов до рідних водночас. Козак іде в похід, хоча розуміє, що може загинути, і найбільше дбає не про себе, а про матір і кохану. Пісня закінчується не плачем, а надією на повернення додому живим.

  5. 5.Що означає кінь, який спіткнувся у воротах?+

    Відп.:Це недобрий знак, який козак помічає на самому початку дороги. Після нього він каже матері: „Ой Бог знає, коли вернусь“. Кінь у пісні — вірний товариш козака: спершу він віщує біду, а наприкінці заграв, і козак велить рідним чекати його назад.

Пов’язані твори

Усі твори програми НМТ

Джерела

Цю сторінку написали ми, не УЦОЯО. Стан на 22 жовтня 2026 р..

22 жовтня 2026 р.

Завдання останнє.

Перевір себе на справжньому тесті НМТ з української літератури: 30 завдань УЦОЯО, результат у тестових балах і за шкалою 100–200.